Форми спiвучастi
Информация - Криминалистика и криминология
Другие материалы по предмету Криминалистика и криминология
Курсова робота
по кримiнальному праву
на тему: Форми спiвучастi
Киiв 1999
Змiст
Вступ3
1. Поняття i ознаки спiвучастi4
2. Форми спiвучастi10
2.1. Проста спiвучасть11
2.2. Складна спiвучасть12
2.3. Форми спiвучастi за субСФктивними ознаками13
3. Питання вiдповiдальностi за спiвучасть17
3.1. Вiдмiннiсть спiвучастi вiд причепностi до злочину17
3.2. Вiдповiдальнiсть за вчинення злочину у спiвучастi20
3.3. Спецiальнi питання вiдповiдальностi за спiвучасть23
Висновки29
Список використанноi лiтератури30
Вступ
В кримiнальнiй практицi досить часто трапляються випадки, коли в одному злочинi беруть участь двi або бiльше осiб, якi дiють узгоджено i спрямовують своi зусилля на досягнення СФдиного результату.
ОбСФднання зусиль двох або бiльше осiб при вчиненнi злочину пiдвищуСФ небезпечнiсть самого злочину, полегшуСФ його вчинення i приховування. Коли дiють двi або бiльше особи, то вони пiдтримують один одного, що, природно, полегшуСФ iм вчинення злочину, даСФ можливiсть з бiльшим успiхом нейтралiзувати опiр жертви, втекти з мiiя подii, приховати майно, здобуте злочинним шляхом, тощо. Ось чому у деяких випадках навмисна спiльна кримiнально-протиправна дiяльнiсть спiвучасть розглядаСФться як квалiфiкуюча обставина, що тягне за собою бiльш тяжку квалiфiкацiю злочину, або вважаСФться обтяжуючою обставиною при призначеннi покарання.
Головнiшими принципами кримiнального права встановленi вiдповiдальнiть лише за наявностi вини та особистий характер вiдповiдальностi. Для того, щоб обСФктивно визначити, як i за що вiдповiдатимуть особи, якi безпосередньо у здiйсненнi обСФктивних ознак злочину не брали участi, i тi, що безпосередньо вчиняли злочин, яке особисте покарання слiд призначити кожнiй особi, до КК введений iнститут спiвучастi. Наприклад, як вiдповiдатиме особа, яка пiдмовила iншу людину вбити потерпiлого або дала для цього зброю тощо? Адже ця особа безпосередньо вбивство не вчиняла. Однак на пiдставi норм про спiвучасть ця особа визнаватиметься пiдмовником або пособником вбивства i вiдповiдатиме поряд з виконавцем за вчинення даного злочину.
Норми КК, що регулюють поняття спiвучастi, форми спiвучастi, вiдповiдальнiсть спiвучасникiв, утворюють самостiйний iнститут спiвучастi.
1. Поняття i ознаки спiвучастi
В уголовному правi спiвучастю називаСФться навмисне спiльне вчинення злочину двома або бiльше особами. В ч. 1 ст. 19 КК говориться, що спiвучастю визнаСФться умисна спiльна участь двох або бiльше осiб у вчиненнi злочину. Це формулювання вироблене внаслiдок тривалих теоретичних дослiджень i у 1960 р. уперше було включено до чинного КК. Отже, спiвучасть це обСФднання, коли двоСФ або бiльше осiб вчиняють злочин спiльно i умисно.
Вчинення злочину в спiвучастi завжди значно перевищуСФ суспiльну небезпеку аналогiчного (тотожного) злочину, вчиненого однiСФю особою.
Вiдносно груповоi злочинностi чи злочину, вчиненого групою осiб, можна визначити правило чим бiльша злочинна група та чим мiцнiше вона органiзована, тим бiльшу суспiльну небезпеку вона утворюСФ i тим бiльшоi кари вона заслуговуСФ. Такий висновок грунтуСФться на особливостях спiльноi злочинноi дiяльностi, яка забезпечуСФ: а) бiльшу ефективнiсть цiСФi дiяльностi; б) бiльшу латентнiсть (скритнiсть) вчинюваних злочинiв, в) меншу небезпеку для злочинцiв бути вiдкритим i покараним.
В багатьох статтях Особливоi частини КК спiвучасть визнаСФться найбiльш небезпечною формою злочинноi дiяльностi або видiляСФться в самостiйний квалiфiкований склад злочину. Такi, наприклад, бандитизм (ст. 69 КК), масовi безпорядки (ст.71 КК), а також злочини, вчиненi за попередньою змовою групою осiб (ст. 81 84, 86, 862 КК).
У багатьох випадках вчинення злочину в спiвучастi визнаСФться законом (п. 2 ст. 41 КК) обставиною, що обтяжуСФ вiдповiдальнiсть. Слiд мати на увазi, що спiвучасть не утворюСФ яких-небудь особливих iнших пiдстав вiдповiдальностi пiдставою вiдповiдальностi тут СФ той же склад злочину, але такий, що здiйснюСФться у спiвучастi. Те, що норма про спiвучасть розташована в Загальнiй частинi КК, означаСФ лише одне ця норма застосовуСФться до будь-якого випадку вчинення злочину, передбаченого в Особливiй частинi КК, але вчиненого у спiвучастi. Так, положення ст. 19 КК застосовуються при вчиненнi вбивств, грабежiв, розбоiв, спекуляцii, розкрадання наркотикiв, як i будь-якого iншого злочину. При розкриттi змiсту спiвучастi слiд встановлювати як обСФктивну, так i субСФктивну сторону, або, iнакше кажучи, обСФктивнi i субСФктивнi ознаки цiСФi форми злочину.
ОбСФктивнi ознаки цiСФi спiвучастi вираженi в законi словами злочин вчинено двома або бiльше особами спiльно.
ОбСФктивнi ознаки спiвучастi полягають у тому, що:
1) спiвучасть СФ тiльки там, де у злочинi беруть участь хоча б двоСФ осiб (законодавець називаСФ мiнiмальну кiлькiсть учасникiв злочину, хоча iх може бути i бiльше). Причому кожна з цих осiб повинна бути надiлена ознаками субСФкта злочину, тобто бути особою осудною i досягти вiку кримiнальноi вiдповiдальностi. Спiвучастi немаСФ, там, де дiюча особа не маСФ властивостей субСФкта (малолiтнiй, неосудний). При використаннi допомоги неповнолiтнього при вчиненi злочину хоча б iще не досягнувшого вiку уголовноi вiдповiдальностi, може виникнути спiвучасть, якщо ця особа уже спроможна надати значноi допомоги. Так, Пленум Верховного суду Украiни в постановi вiд 27 березня 1992 р. Про судову