Форми спiвучастi
Информация - Криминалистика и криминология
Другие материалы по предмету Криминалистика и криминология
?судний або малолiтнiй), виступаСФ своСФрiдним знаряддям чи засобом вчинення злочину.
2) Спiвучасть у злочинах з спецiальним субСФктом. Такi злочини характернi тим, що iх можуть вчинити лише особи, надiленi ознаками спецiального субСФкта. У Загальнiй частинi КК питання вiдповiдальностi спецiяльного субСФкта не вирiшена, вона передбачена лише щодо вiйськових злочинiв. Так, в ч. 3 ст. 231 КК зазначаСФться, що спiвучасть у вiйськових злочинах осiб, не згаданих в цiй статтi (тобто не вiйськовослужбовцiв), тягне вiдповiдальнiсть за вiдповiдними статтями цiСФi глави, тобто глави Особливоi частини КК про вiйськовi злочини.
Теорiя i практика поширюють це положення й на iншi злочини з спецiальним субСФктом, вважаючи, що особи, якi не СФ спецiальними субСФктами, можуть виступати як спiвучасники злочинiв з таким субСФктом. Виконавцем цих злочинiв може бути тiльки спецiальний субСФкт. А органiзатором, пiдмовником, посiбником можуть бути й iншi особи, не надiленi ознаками спецiального субСФкта. Щоправда, iнодi обСФктивна сторона таких злочинiв описуСФться в законi (диспозицii) так, що вона не виключаСФ як спiввиконавцiв (субсидiарних субСФктiв) i осiб, якi не СФ спецiальними субСФктами. Наприклад, при згвалтуваннi спiввиконавцем цього злочину може бути i особа жiночоi статi. Це прямо випливаСФ з характеру обСФктивноi сторони цього злочину вона полягаСФ не тiльки в статевих зносинах, а й у застосуваннi насильства чи погроз до потерпiлоi. З цих положень можна сформулювати кiлька висновкiв:
а) субСФктом злочину з спецiальним субСФктом може бути лише особа, якiй властивi ознаки спецiального субСФкта (наприклад, субСФкт одержання хабара це тiльки службова особа, ознаки якоi описанi в ст. 164 КК);
б) що виконавцем злочину з спецiальним субСФктом може бути тiльки цей спецiальний субСФкт;
в) спираючись на положення ч. 3 ст. 231 КК, з якоi визнаСФться можливiсть спiвучастi у вiйськових злочинах осiб, якi не СФ iх субСФктами, поширюСФться це положення i на решту злочинiв, в яких передбачено вчинення злочинного дiяння спецiальними субСФктами;
г) особи, яким не властивi ознаки спецiального субСФкта, можуть виступати як органiзатори, пiдмовники або пособники того злочину, виконавцем якого СФ спецiальний субСФкт;
д) спiвучасники несуть вiдповiдальнiсть за тiСФю статтею КК, яка передбачаСФ вчинення злочину виконавцем спецiальним субСФктом.
е) якщо злочин з спецiальним субСФктом характеризуСФться тим, що частина його обСФктивноi сторони може бути виконана особою, яка не СФ спецiальним субСФктом, остання пiдлягаСФ вiдповiдальностi як спiввиконавець (наприклад, жiнка, яка за допомогою фiзичного насильства або погроз сприяСФ насильнику у вчиненнi згвалтування, несе вiдповiдальнiсть як спiввиконувач злочину, передбаченого ст. 117 КК).
3) Провокацiя злочину. Це така ситуацiя, коли особа пiдмовляСФ (провокуСФ) виконавця або iнших спiвучасникiв на вчинення злочину з мстою його наступного викриття.
Так, судовiй практицi вiдома справа, коли охоронник пiдсобного господарства пiдмовив двох робiтниць вчинити крадiжку з поля зiбраноi напередоднi кукурудзи. Коли вони пiшли на поле i стали навантажувати лантухи з кукурудзою, вiн пiдняв стрiлянину i затримав iх за допомогою iнших охоронникiв, якi поспiшили на пострiли. Як було встановлено, охоронник хотiв показати начальству свою стараннiсть i зовсiм не мав намiру брати участь в крадiжцi кукурудзи. Вiн дiяв з мСФтою наступного викриття виконавцiв.
Провокацiя злочину розглядаСФться як спiвучасть в тому злочинi, який спровоковано, оскiльки рiзниця в мотивах у провокатора та iнших спiвучасникiв не маСФ значення для притягнення iх до вiдповiдальностi.
4) Екiес виконавця. Для того, щоб спiвучасник був притягнутий до вiдповiдальностi за злочин, вчинений виконавцем, вiн повинен бути поiнформований про злочиннi намiри виконавця. Мiж спiвучасниками повинна мати мiiе згода на вчинення конкретного злочину. Але практика стикаСФться з випадками, коли окремi спiвучасники виходять за межi цiСФi згоди. Наприклад, пособник i пiдмовник просили виконавця лише побити потерпiлого, а виконавець вбив жертву. У цьому випадку й говорять про екiес (вихiд за межi задуманого) виконавця.
Екiес виконавця маСФ мiiе там, де виконавцем вчиненi такi злочиннi дii, якi не охоплюються нi прямим, нi непрямим умислом iнших спiвучасникiв. Ним вчиненi дii, якi виходять за межi домовленостi, що була досягнута мiж ними. Отже, екiес виконавця маСФ мiiе там, де решта спiвучасникiв не передбачали, не бажали i не допускали вчинення тих злочинних дiй, якi вчинив виконавець.
Розрiзняють два види екiесу: кiлькiсний i якiсний. Ця рiзниця маСФ певне практичне значення, оскiльки впливаСФ на квалiфiкацiю, зокрема i на квалiфiкацiю дiй виконавця.
Кiлькiсний екiес маСФ мiiе тодi, коли виконавець, розпочавши вчинювати той злочин, що був задуманий спiвучасниками, вчиняСФ дii однорiдного характеру, але бiльш тяжкi. Тут задуманий спiвучасниками злочин начебто переростаСФ в бiльш тяжкий. Наприклад, спiвучасники домовилися вчинити крадiжку, а виконавець вимушений був застосувати насильство при вилученнi майна, тому що раптово застав у квартирi потерпiлого i тим самим вчинив вже не крадiжку, а грабiж або розбiй.
В цих випадках виконавець несе вiдповiдальнiсть за той бiльш тяжкий злочин, який вiн вчинив. У наведеному випадку виконавець вiдповiдатиме за розбiй (внаслiдок застосування ним насильства з мСФтою заволодiння май?/p>