Фiнансовi аспекти санацii
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ому. Як правило, така реабiлiтацiя передбачаСФ фiнансову санацiю (реорганiзацiю);
3) сприяння якнайповнiшому задоволенню претензiй кредиторiв.
Головне у провадженнi справи про банкрутство пiдприСФмства - якомога повнiше задовольнити вимоги кредиторiв, якi предявленi до боржника. Цього можна досягти так:
- у процесi лiквiдацiйноi процедури продати майно боржника й розподiлити вирученi кошти мiж кредиторами;
втiлити в життя план санацii (реорганiзацii) боржника, що передбачаСФ його збереження.
Господарський суд може застосувати до боржника такi типи процедур: лiквiдацiйнi, реорганiзацiйнi, санацiйнi.
До прийняття нового законодавства про банкрутство в Украiнi домiнував перший метод. Проте в багатьох розвинутих краiнах прiоритетною СФ санацiя, а не лiквiдацiя пiдприСФмства-боржника. У вiтчизняному законодавствi про банкрутство, яке дiяло до 2000 p., також передбачалася можливiсть санацii пiдприСФмства у процесi провадження справи про банкрутство, проте це питання було недостатньо врегульованим. Новий закон передбачаСФ бiльше можливостей для вiдновлення платоспроможностi боржника до i пiсля справи про банкрутство.
Пiсля ухвали про визнання боржника банкрутом припиняСФться пiдприСФмницька дiяльнiсть банкрута, призначаються лiквiдатори та утворюСФться лiквiдацiйна комiсiя, тобто вiдбуваСФться оцiнка та продаж майна банкрута, задоволення претензiй кредиторiв та складання лiквiдацiйного балансу.
Згiдно з законодавством про банкрутство у разi розподiлу виручки вiд продажу лiквiдацiйноi маси черговiсть задоволення претензiй така:
1) покриваються витрати, повязанi з провадженням справи про банкрутство в господарському судi та з роботою лiквiдацiйноi комiсii, а також задовольняються вимоги кредиторiв, забезпеченi заставою;
2) виконуються зобовязання перед працiвниками пiдприСФмства-банкрута (за винятком повернення внескiв членiв трудового колективу до статутного фонду пiдприСФмства або виплат на акцii трудового колективу);
3) задовольняються вимоги щодо сплати державних та мiiевих податкiв та неподаткових платежiв до бюджету, вимоги органiв державного страхування та соцiального забезпечення;
4) задовольняються вимоги кредиторiв, не забезпеченi заставою;
5) задовольняються вимоги членiв трудового колективу щодо повернення iхнiх внескiв до статутного фонду пiдприСФмства та iншi вимоги;
6) задовольняСФться решта вимог, зокрема вимоги власникiв корпоративних прав.
Коли завершено реалiзацiю майнових обСФктiв, що входять до складу лiквiдацiйноi маси й необхiднi для повного задоволення всiх вимог кредиторiв, а вирученi суми розподiленi мiж ними, лiквiдацiйна комiсiя маСФ скласти й подати до господарського суду на затвердження звiт про виконану роботу та лiквiдацiйний баланс, до якого додаються:
Вж показники виявленоi лiквiдацiйноi маси (данi ii iнвентаризацii);
Вж вiдомостi про реалiзацiю обСФктiв лiквiдацiйноi маси з посиланням на укладенi договори купiвлi-продажу;
Вж копii договорiв купiвлi-продажу та акти приймання передачi майна;
Вж реСФстр вимог кредиторiв за даними про розмiри погашених вимог кредиторiв;
Вж документи, якi пiдтверджують погашення вимог кредиторiв.
Загалом баланс - це звiт про фiнансовий стан пiдприСФмства, де вiдбито активи, зобовязання та власний капiтал на певну дату.
Лiквiдацiйним СФ такий баланс пiдприСФмства, який складаСФться пiсля виконання лiквiдацiйних процедур - реалiзацii майна обСФктiв, що входять до складу лiквiдацiйноi маси i необхiднi для повного задоволення претензiй кредиторiв, та розподiлу виручених сум мiж кредиторами.
Зрозумiло, що лiквiдацiйна процедура вирiшально впливаСФ на стан активiв та пасивiв пiдприСФмства. В лiквiдацiйному балансi наводяться показники виявленоi лiквiдацiйноi маси i вiдбиваСФться стан активiв та пасивiв пiсля розподiлу виручених сум.
Серед безлiчi завдань, якi належить вирiшити Украiнi в ринкових умовах господарювання, центральне мiiе займають стабiлiзацiя i зростання виробництва, нормалiзацiя товарно-грошових вiдносин. Шляхи стабiлiзацii i зростання ефективностi економiки нашоi краiни полягають в ii переходi до нового стану - демократизацii i ринкових вiдносин, що пiдтверджуСФться багаторiчним досвiдом розвинутих краiн свiту. Але перехiд вiд централiзованоi системи господарювання до ринкових вiдносин виявився набагато складнiше, нiж уявлялося. Новосформований i ще незрiлий апарат (законодавчий i виконавчий) державноi влади не зумiв своСФ-масно сформувати полiтичну i економiчну моделi нового демократичного суспiльства, механiзм переходу до ринкових вiдносин.
Виробленi на пiдприСФмствах Украiни товари йдуть як на внутрiшнiй, так i на зовнiшнiй ринок, а валютна виручка вiд iх реалiзацii за кордоном не потрапляСФ в краiну. Так, у 1992 р. украiнськi пiдприСФмства поставили Росii товари на суму близько 900 млрд. крб., а на iх рахунки в банках Украiни не надiйшло жодного рубля. Це суперечить законам ринку i може бути виправлене, якщо зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприСФмств регулюватиметься державою.
Серед цiлоi низки рiзноманiтних факторiв економiчного зростання Украiни найзначнiшим СФ умiла реалiзацiя пiдприСФмницького потенцiалу громадян краiни, ефективне використання в економiчному механiзмi самостiйноi господарськоi iнiцiативи людини, визнання пiдприСФмництва незамiнною силою господарськоi динамiки, конкурентоспроможностi i суспiльного процвiтання.