Фiнансовi аспекти санацii

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

квiдностi + CASH-FLOW + надходження вiд фiнансовоi дiяльностi) = (РЖнвестицii + погашення заборгованостi (основна сума) + виплати дивiдендiв + формування резервiв) модифiкацiя 1.

Амортизацiю та прибуток (CASH-FLOW) можна розглядати як джерело самофiнансування пiдприСФмства. Надходження вiд фiнансовоi дiяльностi (кредити банкiв, акцiонерний, пайовий капiтал) формують зовнiшнi фiнансовi джерела. Якщо витрати на здiйснення поточноi операцiйноi дiяльностi перевищують виручку вiд реалiзацii, то у пiдприСФмства виникне дефiцит оборотних коштiв, який слiд покрити за рахунок iнших джерел. Враховуючи викладенi аспекти, можна сформувати ще одну модифiкацiю рiвняння фiнансовоi рiвноваги:

Мобiлiзацiя фiнансового капiталу (резерви лiквiдностi + самофiнансування + акцiонерний (пайовий) капiтал + позичковий капiтал) = використання фiнансового капiталу ( iнвестицii (фiнансовi, реальнi) + погашення заборгованостi (основна сума) + виплати дивiдендiв + формування резервiв + поповнення оборотних коштiв) модифiкацiя 2.

Якщо фiнансовий менеджер пiдприСФмства неправильно розрахував строки залучення та використання капiталу або якщо вони порушенi в результатi погiршення умов дiяльностi пiдприСФмства (зменшення обсягiв реалiзацii, неврахування iнфляцii пiд час формування вiдпускних цiн, високий рiвень невиправданоi дебiторськоi заборгованостi, непередбаченi штрафи за порушення податкового законодавства тощо), то фiнансова рiвновага порушуСФться, i пiдприСФмство не в змозi виконати своi платiжнi зобовязання. Якщо неплатоспроможнiсть стiйка, то це СФ пiдставою для порушення справи про банкрутство пiдприСФмства.

Використання моделей фiнансовоi рiвноваги з метою забезпечення платоспроможностi та лiквiдностi пiдприСФмства, що перебуваСФ у кризi, спрямоване на збiльшення вхiдних грошових потокiв та зменшення вихiдних. Збiльшення вхiдних грошових потокiв досягаСФться за рахунок таких основних заходiв:

1) мобiлiзацiя внутрiшнiх резервiв самофiнансування;

2) рефiнансування дебiторськоi заборгованостi;

3) стимулювання збуту основноi продукцii;

4) залучення додаткового акцiонерного (пайового) капiталу;

5) одержання нових позик.

Вихiднi грошовi потоки зменшуються в результатi таких основних заходiв:

  1. зменшення поточних виплат у рамках операцiйноi дiяльностi (зниження собiвартостi продукцii);
  2. реструктуризацiя кредиторськоi заборгованостi;
  3. перегляд дивiдендноi полiтики;
  4. заморожування iнвестицiй.

Система санацiйних заходiв, що ТСрунтуСФться на використаннi моделей фiнансовоi рiвноваги в довгостроковому перiодi, формуСФ тактичний механiзм фiнансовоi стабiлiзацii.

2 Правила фiнансування

Кредитори та iнвестори, маючи на метi гарантувати своi вкладення та не припуститися порушення фiнансовоi рiвноваги, вимагають додержання певних правил пiд час формування структури капiталу. Щоправда, не завжди додержання чи недодержання цих правил СФ вирiшальним критерiСФм пiд час прийняття iнвестицiйних рiшень, але на практицi зазначенi правила широко застосовуються для аналiзу фiнансового стану пiдприСФмств, оцiнювання iх кредитоспроможностi та iнвестицiйноi привабливостi. Додержання правил формування активiв i пасивiв СФ необхiдною умовою забезпечення фiнансовоi рiвноваги та оптимiзацii структури капiталу.

Правила фiнансування формують принципи, згiдно з якими пiдприСФмство мобiлiзуСФ фiнансовий капiтал для покриття потреби у фiнансових ресурсах. На них слiд зважати при виробленнi стратегii залучення фiнансових джерел санацii пiдприСФмств. Розрiзняють такi основнi правила фiнансування пiдприСФмств:

Вж тАЮзолоте" правило фiнансування:

Вж тАЮзолоте" правило балансу:

Вж правило вертикальноi структури капiталу.

Першi два правила характеризують горизонтальну структуру капiталу та майна пiдприСФмства. ОстаннСФ стосуСФться лише пасиву балансу. Усi три правила базуються на розрахунку низки показникiв, що характеризують спiввiдношення певних статей балансу.

2.1 тАЮЗолоте" правило фiнансування

"Золоте" правило фiнансування називають також "золотим" банкiвським правилом, або правилом узгодженостi строкiв. Це правило вимагаСФ, щоб строки, на якi мобiлiзуються фiнансовi ресурси, збiгалися зi строками, на якi вони вкладаються в реальнi чи фiнансовi iнвестицii. Це означаСФ, що фiнансовий капiтал маСФ бути мобiлiзований на строк, не менший вiд того, на який вiдповiдний капiтал заморожуСФться в активах пiдприСФмства, тобто обСФктах основних та оборотних засобiв.

ПiдприСФмство при додержаннi вимог золотого правила фiнансування забезпечуСФ собi стабiльну лiквiднiсть та платоспроможнiсть. Але пiд час застосування цього правила постаСФ проблема порiвняння окремих статей активу та пасиву балансу (окремих обСФктiв iнвестування та джерел iнвестування). Це можна робити лише на стадii планування фiнансово-господарськоi дiяльностi.

Загалом вважають, що маСФ дiяти принцип загального фiнансування, згiдно з яким всi активи фiнансуються за рахунок усiх пасивiв. На практицi застосовуючи золоте правило фiнансування, користуються двома умовами, що виражають його змiст:

  1. вiдношення довгострокових активiв та довгострокових пасивiв менше або дорiвнюСФ одиницi;

2) вiдношення короткострокових активiв та короткострокового капiталу бiльше або дорiвнюСФ одиницi.

У разi додержання "золо?/p>