Фiзiологiя системи кровi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Вiнницький державний педагогiчний унiверситет
iм. М. Коцюбинського
РЖнститут iсторii, етнологii та права.
Реферат на тему:
Фiзiологiя системи кровi
Виконав
студент групи 1-В (РЖРЖЕП)
Рудь В.С.
Вiнниця. 2007
План
- ВнутрiшнСФ середовище. Особливостi.
- Функцii, кiлькiсть, склад кровi.
- Склад плазми кровi.
- Ферменнi елементи кровi, iх функцii, кiлькiсть.
- Групи кровi. Резус-фактор.
- Переливання кровi.
- Вiковi особливостi.
Список використаноi лiтератури
1. ВнутрiшнСФ середовище. Особливостi
Будь-який органiзм потребуСФ певних умов iснування. Цi умови забезпечуСФ органiзму те середовище, до якого вiн пристосувався в ходi еволюцiйного розвитку.
Внутрiшнiм середовищем для клiтин i органiв людини СФ кров, лiмфа i тканинна рiдина.
Окремi клiтини i групи клiтин людського органiзму надзвичайно чутливi до змiн навколишнього середовища. Межi змiн середовища, якi може переносити цiлий органiзм, значно ширшi, нiж в окремих клiтин.
В органiзмi СФ спецiальнi пристосування для забезпечення сталостi середовища перебування iхнiх клiтин. Пiдтримання сталостi умов життя у внутрiшньому середовищi називають гомеостазом. В органiзмi на вiдносно постiйному рiвнi пiдтримуються артерiальний тиск, температура тiла, осмотичний тиск кровi i тканинноi рiдини, вмiст у них бiлкiв i цукру, iонiв натрiю, калiю, кальцiю, хлору та iн.
Найважливiша роль у пiдтриманнi гомеостазу належить нервовiй системi. Доведено участь у реакцiях пiдтримання гомеостазу автономноi нервовоi системи, системи гiпофiз наднирковi залози, пiдзгiря та iнших утворень нервовоi i ендокринноi систем. Сталiсть внутрiшнього середовища пiдтримуСФться безперервною роботою органiв дихання, кровообiгу, травлення, видiлення.
У вищих тварин i людини величина активноi реакцii кровi (рН) не виходить за межi 7,32...7,35, хоч в органiзмi утворюються молочна, фосфорна, пiровиноградна та iншi кислоти, якi можуть змiнити величину рН. Як же регулюСФться величина активноi реакцii кровi? При надмiрному надходженнi в кров кислих продуктiв обмiну насамперед включаються буфернi системи кровi (карбонатна система, бiлки кровi, гемоглобiн). Сумiшi речовин, якi пiдтримують сталiсть величини рН, називають буферними системами. Найважливiша
3 них карбонатна система, яка складаСФться iз вугiльноi кислоти i гiдрокарбонату. Молочна кислота, яка утворюСФться у значнiй кiлькостi при мязовiй роботi, надходить iз клiтин у кров, витiсняСФ iони натрiю i калiю iз гiдрокарбонатiв, в результатi утворюються солi молочноi кислоти та вiльна вугiльна кислота, надлишок якоi виводиться через легенi назовнi.
Пiд впливом iмпульсiв з хеморецепторiв змiнюються дiяльнiсть дихальноi системи, органiв видiлення, швидкiсть течii кровi тощо. В результатi надлишок кислих продуктiв обмiну виводиться з органiзму i величина рН практично залишаСФться-сталою.
При посиленiй фiзичнiй роботi вiдбуваСФться розширення кровоносних судин працюючих органiв, iз депо надходить в кровообiг додаткова кiлькiсть кровi, збiльшуСФться вихiд iз печiнки необхiдноi для працюючих органiв глюкози.
Гомеостатичнi реакцii, проте, мають певнi межi. При значних вiдхиленнях вiд них можуть розвиватися тяжкi захворювання, а-iнколи настаСФ загибель органiзму.
2. Функцii, кiлькiсть, склад кровi
Справжнiм внутрiшнiм середовищем для клiтин СФ тканинна рiдина; вона обмиваСФ клiтини. Кров мiститься в кровоносних судинах i не стикаСФться безпосередньо з бiльшiстю клiтин органiзму. Проте, перебуваючи в безперервному русi, вона забезпечуСФ сталiсть складу тканинноi рiдини.
Кров приносить для клiтин кисень i забираСФ вiд них вуглекислий газ. Збагачення кровi киснем вiдбуваСФться в легенях через найтоншi стiнки епiтелiальних клiтин капiлярiв; там же кров вiддаСФ вуглекислий газ, який потiм видiляСФться в навколишнСФ середовище з повiтрям, що видихаСФться. Протiкаючи через капiляри рiзних тканин i органiв, кров вiддаСФ iм кисень i поглинаСФ вуглекислий газ.
У процесi травлення вiдбуваСФться розщеплення харчових продуктiв i утворення з них речовин, якi можуть засвоюватися органiзмом. Цi речовини надходять у кров i розносяться нею по органiзму.
Кров виносить iз органiзму продукти розпаду. В процесi-обмiну речовин у клiтинах-постiйно утворюються речовини, якi вже не можуть бути використанi для потреб органiзму, а часто виявляються i шкiдливими для нього. РЖз клiтин цi речовини надходять у тканинну рiдину, а потiм у кров. За допомогою кровi цi продукти надходять до нирок, потових залоз, легень i виводяться з органiзму.
Кров виконуСФ захисну функцiю. В органiзм можуть потрапляти отруйнi речовини або мiкроби. Вони зазнають руйнуванню i знищення деякими клiтинами кровi або склеюються i знешкоджуються особливими захисними речовинами.
Кров бере участь в регуляцii дiяльностi органiзму. Хiмiчно активнi речовини, якi виробляються в органiзмi, надходять в кров. Цi речовини, переносячись кровю, можуть впливати на дiяльнiсть iнших органiв. Разом з нервовою системою кров встановлюСФ звязок мiж окремими органами, завдяки чому органiзм функцiонуСФ як СФдине цiле.
У дорослоi людини кiлькiсть кровi становить приблизно 7...8% маси ii тiла. У дiтей кровi вi