Фiзiологiя системи кровi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
дносно маси тiла бiльше, нiж у дорослих. У новонароджених кiлькiсть кровi становить 14,7% маси, у дiтей одного року 10,9%, у дiтей 14 рокiв 7%. Це повязано з бiльш iнтенсивним обмiном речовин у дитячому органiзмi. У дорослих людей масою 60...70 кг загальна кiлькiсть кровi 5...5,5 л.
Звичайно не вся кров циркулюСФ в кровоносних судинах. Деяка ii частина мiститься в кровяних депо. Роль депо кровi виконують судини селезiнки, шкiри, печiнки i легенiв. При посиленiй мязовiй роботi, при втратi великоi кiлькостi кровi при пораненнях та хiрургiчних операцiях, деяких захворюваннях запаси кровi з депо надходять у загальну течiю кровi. Депо кровi беруть участь в пiдтриманнi постiйноi кiлькостi циркулюючоi кровi.
Свiжовипущена кров являСФ собою червону непрозору рiдину. Якщо вжити заходiв, якi б запобiгали зсiданню кровi, то при вiдстоюваннi, а ще краще при центрифугуваннi вона виразно роздiляСФться на два шари. Верхнiй шар трохи жовтувата рiдина плазма i нижнiй осад темно-червоного .кольору. На межi мiж осадом i плазмою тонка свiтла плiвка. Осад разом iз плiвкою складаСФться з формених елементiв кровi еритроцитiв, лейкоцитiв i кровяних пластинок тромбоцитiв. Всi клiтини кровi живуть визначений час, пiсля чого руйнуються. В кровотворних органах (кiстковому мозковi, лiмфатичних вузлах, селезiнцi) вiдбуваСФться безперервне утворення нових клiтин кровi.
У здорових людей спiввiдношення мiж плазмою i форменими елементами коливаСФться незначно (55% плазми i 45% формених елементiв). У дiтей раннього вiку процентний вмiст формених елементiв трохи вищий.
3. Склад плазми кровi
Склад плазми кровi. В 100 мл плазми кровi здоровоi людини мiститься близько 93 г води. Решту плазми становлять мiнеральнi речовини, бiлки (в тому числi ферменти), вуглеводи, жири, гормони, вiтамiни, амiнокислоти.
Осмотичний тиск плазми. Сумарна концентрацiя солей, бiлкiв, глюкози, сечовини та iнших речовин, розчинених у плазмi, створюСФ осмотичний тиск. Осмотичний тиск плазми в основному створюСФться неорганiчними солями, бо концентрацiя цукру, бiлкiв, сечовини та iнших органiчних речовин у плазмi невелика. Вiн забезпечуСФ в органiзмi обмiн води мiж кровю i тканинами.
Сталiсть осмотичного тиску кровi маСФ важливе значення для життСФдiяльностi органiзму. Мембранам багатьох клiтин, у тому числi й клiтин кровi, властива вибiрна проникнiсть. Тому при вмiщеннi клiтин кровi в розчини з рiзною концентрацiСФю солей, а отже iз рiзним осмотичним тиском, в клiтинах кровi можуть статися серйознi змiни.
Оскiльки розчинник завжди рухаСФться в бiк вищого осмотичного тиску, то при зануреннi еритроцитiв у розчин, осмотичний тиск якого нижчий, нiж плазми кровi (гiпотонiчний розчин), за законами осмоса вода iнтенсивно починаСФ проникати всередину еритроцитiв. Еритроцити набрякають, руйнуються, iхнiй вмiст потрапляСФ в розчин. ВiдбуваСФться гемолiз. Кров, в якiй еритроцити зазнали гемолiзу, стаСФ прозорою, або, як iнколи говорять, лаковою. У людини гемолiз починаСФться при вмiщеннi
Еритроцитiв у 0,44...0,48 %-ий розчин НаСРЖ. Здатнiсть еритроцитiв не зазнавати руйнування в гiпотонiчних розчинах називають осмотичною стiйкiстю еритроцитiв, або резистентнiстю. Вона значно вища у новонароджених i немовлят, нiж у дорослих. Осмотичний тиск плазми кровi вiдповiдаСФ 0,9%-му розчиновi N301. Максимальна стiйкiсть еритроцитiв у немовлят перебуваСФ в межах вiд 0,3 до 0,4% НаСРЖ, мiнiмальна в межах вiд 0,48% до 0,52% НаСРЖ.
Розчини, якi за своiм якiсним складом i концентрацiСФю солей вiдповiдають складовi плазми, називають фiзiологiчними розчинами. Вони iзотонiчнi. Такi рiдини використовують як замiнники кровi при крововтратах.
Незважаючи на те що в кров може надходити рiзна кiлькiсть води i мiнеральних солей, осмотичний тиск кровi пiдтримуСФться на постiйному рiвнi дiяльнiстю нирок, потових залоз, через якi з органiзму видаляються вода, солi та iншi продукти обмiну речовин.
Реакцiя кровi. Плазма кровi маСФ не тiльки сталий осмотичний тиск i визначений якiсний склад солей, в нiй пiдтримуСФться сталiсть реакцii. Практично реакцiя середовища визначаСФться концентрацiСФю водневих iонiв. Для характеристики реакцii середовища користуються водневим показником, (рН). (Водневий показник логарифм концентрацii водневих iонiв iз зворотним знаком). Для дистильованоi води величина рН становить 7,07, кисле середовище характеризуСФться рН менше 7,07, а лужне бiльше 7,07. Кров людини при температурi тiла 37 С маСФ рН 7,36. Активна реакцiя кровi слабколужна.
Сталiсть реакцii кровi пiдтримуСФться буферними речовинами (гемоглобiн, кислi солi вугiльноi кислоти, солi фосфорноi кислоти та бiлки кровi), якi мiстяться в нiй, а також дiяльнiстю легень, через якГ iз органiзму видаляСФться вуглекислий газ; через нирки i потовi залози виводиться надлишок речовин, що мають кислу або лужну реакцiю.
Бiлки плазми кровi. РЖз органiчних речовин плазми кровi найбiльше значення мають бiлки. Бiльша частина iх синтезуСФться в печiнцi.
Бiлки плазми впливають на водний обмiн мiж кровю i тканинною рiдиною, пiдтримують водно-сольову рiвновагу в органiзмi. Цю роль виконують бiлки альбумiни. Бiлки беруть участь в утвореннi захисних iмунних тiл, звязують i знешкоджують отруйнi речовини, що проникають в органiзм. Всi антитiла-бiлки належать до групи глобулiнiв. Це в основному гамма-глобулiни. Тому гамма-глобулiни тепер широко застосовуються як лiкувальнi препарати, що змiцнюють захиснi сили органiзму.
Бiлок плазми фiбриноген основний фактор з