Фiзiологiя системи кровi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
яються перетравленими всерединi нейтрофiлоцита. Це вiдбуваСФться за участю спецiальних ферментiв, якi руйнують мiкроорганiзми.
Якщо стороннСФ тiло за своiми розмiрами перевищуСФ лейкоцит, то навколо нього накопичуються групи нейтрофiлоцитiв,. утворюючи барСФр. Перетравлюючи або розтопляючи це стороннСФ тiло разом з тканинами, що оточують його, лейкоцити гинуть, В результатi навколо стороннього тiла утворюСФться гнояк, який через деякий час розриваСФться, i його вмiст викидаСФться з органiзму. РЖз зруйнованими тканинами i загиблими лейкоцитами викидаються також стороннi тiла, якi проникли в органiзм.
Поглинання i перетравлення лейкоцитами рiзних мiкробiв, найпростiших органiзмiв i рiзних стороннiх речовин, якi потрапляють в органiзм, називають фагоцитозом, а самi лейкоцити фагоцитами.
Явище фагоцитозу було вивченi РЖ. РЖ. Мечниковим. СвоСФ перше спостереження РЖ. РЖ. Мечников зробив на порiвняно простих органiзмах личинках морських зiрок. Вiн помiтив, що скалка в тiлi личинки морськоi зiрки швидко оточуСФться рухливими клiтинами.
Те ж саме вiдбуваСФться i в людини, яка заскалить собi палець. Навколо скалки скупчуСФться велика кiлькiсть бiлих кровяних тiлець, а зовнi це виявляСФться утворенням бiлого пухирця, який складаСФться iз скупчення загиблих лейкоцитiв
Ще важливiше спостереження зробив РЖ. РЖ. Мечников на прiсноводних рачках дафнiях. Вiн установив, що коли спори мiкроскопiчного грибка проникають крiзь стiнку кишечника i потрапляють в порожнину тiла, до них кидаються рухливi клiтини, якi захоплюють iх i перетравлюють. В результатi цього захворювання не розвиваСФться. Якщо у тiло дафнii надходить багато спор, то фагоцити iз своiм завданням не справляються, спори проростають, що приводить до захворювання i загибелi тварин.
Цi спостереження послужили Мечникову пiдставою висловити гiпотезу, що у вищих органiзмiв, у тому числi й в людини, фагоцитарнi клiтини здiйснюють захист вiд хвороботворних агентiв. Мечников встановив, що фагоцитарну функцiю викопують клiтини двох категорiй: рухливi бiлi кровянi тiльця (лiмфоцити, моноцити) i нерухомi клiтини, якi мiстяться в лiмфатичних вузлах, внутрiшнiй стiнцi судин, селезiнцi, печiнцi, кiстовому мозковi та iнших органах. Важливу роль виконують лейкоцити мають у звiльненнi органiзму од вiдмерлих клiтин. У людини постiйно вiдбуваСФться процес старiння i вiдмирання клiтин i народження нових. Якби вiдмерлi клiтини не знищувалися, то органiзм був би отруСФний продуктами розпаду.
Фагоцитоз захисна реакцiя органiзму, яка сприяСФ збереженню сталостi його внутрiшнього середовища.
Лiмфоцити, якi утворюються в лiмфатичних вузлах i селезiнцi, циркулюють у кровi 100...200 днiв. Вважають, що лiмфоцити беруть участь в реакцiях iмунiтету в органiзмi, знешкоджують мiкроби, якi проникли в органiзм, i iхнi отрути (токсини).
Тромбоцити людини це плазматичнi утворення овальноi або округлоi форми дiаметром 2...5 мкм. У людини вони не мають ядер i являють собою цитоплазматичнi осколки гiгантських клiтин кiсткового мозку. В електричному мiкроскопi тромбоцити мають вигляд зiрчастих утворень з ниткоподiбними вiдростками.
В 1 мм3 кровi людини мiститься вiд 200 000 до 400 000 тромбоцитiв.
Кiлькiсть тромбоцитiв у кровi змiнюСФться. Вдень iх бiльше, а вночi менше. Пiсля важкоi мязовоi роботи кiлькiсть кровяних пластинок збiльшуСФться у 3...5 разiв.
Утворюються тромбоцити в червоному кiстковому мозковi i селезiнцi. Тривалiсть життя тромбоцитiв 5...7 днiв. Руйнування iх вiдбуваСФться в селезiнцi.
Основна функцiя тромбоцитiв повязана з iхньою участю у зсiданнi кровi. При пораненнi кровоносних судин тромбоцити руйнуються. При цьому з них виходять у плазму речовини, необхiднi для формування кровяного згустка тромба. Характерною властивiстю тромбоцитiв СФ iхня здатнiсть прилипати i розпластуватися на стороннiй i шорсткiй поверхнi (скло, пошкоджена кровоносна судина). Пластинки при цьому рiзко збiльшуються у розмiрах (в 5...10 разiв), нiби розтягуються. РЖз округлоi вони набувають зiрчастоi форми з численними витягнутими вiдростками. Варто лише пошкодити дрiбну кровоносну судину, як пластинки негайно налипають, збираються до купки, склеюються i дуже швидко утворюють бiлий тромб, своСФрiдну бiологiчну пробку, що сприяСФ припиненню кровотечi. Потiм навколо цього тромба осiдають нитки фiбрину, а також еритроцити. Тромб змiнюСФ свiй колiр, стаСФ червоним. Як правило,, утворення тромба супроводжуСФться звуженням кровоносних судин. Цьому сприяСФ особлива судинозвужувальна речовина,, яка видiляСФться при руйнуваннi кровяних пластинок, серотонiн.
5. Групи кровi. Резус-фактор
Належнiсть до тiСФi чи iншоi групи часто впливаСФ на долю людини. Особливо це стосуСФться групи кровi.
Наявнiсть (чи вiдсутнiсть) у кровi людини певних бiлкiв, отриманих у спадок вiд батька й матерi, зовнi нiяк не проявляСФться. Але в певнi моменти життя саме цi простi молекули визначають, де i як жити людинi i чи жити взагалi.
Кожна людина повинна знати свою групу кровi i резус. А спортсменам та людям, професiйна дiяльнiсть яких повязана з високим ризиком травматизму (пожежники, рятувальники, каскадери тощо), слiд завжди носити браслети iз зазначеною на них iнформацiСФю про свою кров. РЖнодi це важливiше, нiж паспорт, бо саме ця iнформацiя може виявитися перепусткою у продовження життя.
Ще в давнi часи люди вважали кров носiСФм життя i намагалися використати ii чудодiйнi властивостi для рятування тяжко поранених