Фiзiологiя системи кровi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
>Загальна кiлькiсть еритроцитiв, якi мiстяться в кровi людини, величезна. Вона приблизно в 10 тис. разiв бiльша населення нашоi планети. Якби розмiстити всi еритроцити людини в один ряд, то вийшов би ланцюжок довжиною близько 150000км; якби покласти еритроцити один на один, то утворилася б колона висотою, що перевищуСФ довжину екватора земноi кулi (50 000.. .60 000 км).
В 1 мм3 кровi мiститься вiд 4 до, 5 млн. еритроцитiв (у жiнок 4,0. млн., у чоловiкiв 4,5. ..5, 0 млн.) . Кiлькiсть еритроцитiв не завжди однакова. Вона може значно збiльшуватися при нестачi кисню на великих висотах, при мязовiй роботi. У людей, якi живуть у високогiрних районах, еритроцитiв приблизно на 30% бiльше, нiж у жителiв морського узбережжя. При переiздi з низовинних районiв у високогiрнi кiлькiсть еритроцитiв у кровi збiльшуСФться. Коли ж потреба в киснi зменшуСФться, кiлькiсть еритроцитiв у кровi знижуСФться. Вмiст еритроцитiв у 1 мм3 кровi змiнюСФться з вiком. В кровi новонароджених еритроцитiв до 7 200 000 в 1 мм3, що повязують з недостатнiм постачанням киснем плода в останнi днi ембрiонального перiоду i пiд час пологiв. Пiсля народження умови газообмiну полiпшуються, частина еритроцитiв розпадаСФться, а гемоглобiн, що мiститься всерединi iх, перетворюСФться на пiгмент бiлiрубiн. Утворення великоi кiлькостi бiлiрубiну може стати причиною, так званоi жовтяницi новонароджених, коли шкiра i слизовi оболонки забарвлюються в жовтий колiр. |
Кров у новонароджених мiстить значну кiлькiсть недозрiлих форм еритроцитiв, СФ еритроцити, якi мають ядро (до 600 в 1 мм3 кровi). Наявнiсть недозрiлих форм еритроцитiв вказуСФ на процеси кровотворення, якi iнтенсивно вiдбуваються пiсля народження. Еритроцити новонароджених рiзного розмiру, iхнiй дiаметр коливаСФться вiд 3,25 до 10,25 мкм. Пiсля мiсяця життя в кровi дитини зустрiчаються лише поодинокi ядернi еритроцити. Середня тривалiсть життя еритроцитiв 100...120 дiб. Руйнуються еритроцити в селезiнцi i частхово в печiнцi.
Значення еритроцитiв. Основна функцiя еритроцитiв перенесення кисню вiд легень до всiх клiтин тiла. Гемоглобiн, який Чиститься в еритроцитах, легко сполучаСФться з киснем i легко вiддаСФ його в тканинах. Важлива роль гемоглобiну й у видаленнi вуглекислого газу iз тканин. Отже, еритроцити пiдтримують вiдносну сталiсть газового складу кровi.
Гемоглобiн. До складу еритроцитiв входить бiлкова речовина гемоглобiн (понад 90%), яка надаСФ кровi червоного кольору. Гемоглобiн складаСФться з бiлковоi частини глобiну i небiлковоi речовини гема (простетична група), яка мiстить двовалентне залiзо. В капiлярах легень гемоглобiн сполучаСФться з киснем, утворюючи оксигемоглобiн. Своiй властивостi сполучатися з киснем гемоглобiн зобовязаний гему, а точнiше, присутностi в його складi двовалентного залiза.
В капiлярах тканин оксигемоглобiн легко розпадаСФться з вивiльненням кисню i гемоглобiну. Цьому сприяСФ високий вмiст у тканинах вуглекислого газу.
Оксигемоглобiн маСФ яскраво-червоний колiр, а гемоглобiн темно-червоний. Цим пояснюСФться вiдмiннiсть у забарвленнi венозноi i артерiальноi кровi. Оксигемоглобiн маСФ властивостi слабкоi кислоти, завдяки чому пiдтримуСФться сталiсть реакцii кровi (рН).
Гемоглобiн здатний утворювати сполуку iз вуглекислим газом. Цей процес вiдбуваСФться в капiлярах тканин. У капiлярах легень, де вмiст вуглекислого газу значно менший, нiж у капiлярах тканин, сполука гемоглобiну з вуглекислим газом розпадаСФться. Отже, гемоглобiн бере участь у перенесеннi вуглекислого газу.
Наймiцнiшу сполуку гемоглобiн утворюСФ iз чадним газом (СО). З ним гемоглобiн утворюСФ сполуку легше, нiж iз киснем. Тому при вмiстi в повiтрi 0,1% чадного газу бiльше половини гемоглобiну кровi сполучаСФться з ним, у звязку з чим клiтини i тканини не забезпечуються необхiдною кiлькiстю кисню. В результатi кисневого голодування зявляСФться мязова кволiсть, втрата свiдомостi, судороги i може настати смерть. Перша допомога при отруСФннi чадним газом забезпечити приплив свiжого повiтря, напоiти постраждалого мiцним чаСФм, а далi необхiдна медична допомога.
В 100 мл кровi дорослоi людини мiститься 13...16 г гемоглобiну. Як же це розумiти? Часто ж говорять, що вмiст гемоглобiну в кровi становить 65...80%. Але справа в тому, Що в медичнiй практицi за 100% беруть вмiст гемоглобiну, який дорiвнюСФ 16,7 г в 100 см3 кровi. Звичайно в кровi дорослоi людини мiститься не 100% гемоглобiну, а трохи менше 60...80%. Отже, якщо в аналiзi кровi записано 80 одиниць гемоглобiну, то це означаСФ, що в 100 мл кровi мiститься 80% вiд 16,7 г, тобто близько 13,4 г гемоглобiну.
Високий вмiст гемоглобiну (понад 100%) i велика кiлькiсть еритроцитiв спостерiгаються в новонароджених; до 5...6-го дня життя цi показники знижуються, що повязане з кровотворною функцiСФю кiсткового мозку. Потiм до 3...4 рокiв кiлькiсть гемоглобiну й еритроцитiв трохи збiльшуСФться, в 6...7 рокiв наростання кiлькостi еритроцитiв i вмiсту гемоглобiну уповiльнюСФться, з 8-рiчного вiку знову наростаСФ кiлькiсть еритроцитiв i кiлькiсть гемоглобiну.
Зниження числа еритроцитiв нижче 3 млн. i кiлькостi гемоглобiну нижче 60% свiдчить про наявнiсть анемiчного стану (недокрiвя).
Треба зазначити, що вмiст гемоглобiну в кровi зазнаСФ змiн i залежить вiд кiлькостi еритроцитiв, харчування, тривалостi перебування на повiтрi тощо.
Швидкiсть осiдання еритроцитiв (ШОЕ). Якщо кров уберегти вiд зсiдання i залишити на кiлька годин у капiлярних трубочках, то еритроцити, що мiстяться в кровi, внаслiдок ваги починають осiдати. Вони осiдають з певною швидк?/p>