Фiзiологiя системи кровi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
або повернення здоровя i молодостi старим. У XVII столiттi одному знекровленому юнаковi навiть примудрилися перелити кров ягняти. Вiн тодi дивом вижив. Але потiм переливання кровi тварин хворим людям завжди закiнчувалися трагiчно. Вперше переливання людськоi кровi було здiйснено 1812 року у Великобританii. РЖнодi така операцiя рятувала життя, але часто пацiСФнти вмирали одразу ж пiсля переливання. Стало зрозумiло, що не кожна кров у силу своiх особливостей пiдходить тiй чи iншiй людинi. Вiдкриття груп кровi належить вченим Карловi Ландштейнеру та Яну Янському. Саме вони встановили, що люди за бiологiчними властивостями кровi подiляються на 4 групи. Належнiсть до певноi групи кровi це властивiсть вроджена i незмiнна.
Наша кров, грубо кажучи, складаСФться iз плазми (розчину) i формених елементiв клiтин, або тiлець. На червоних кровяних тiльцях еритроцитах розмiщуються специфiчнi бiлки. РЗх називають антигенами груп кровi. У плазмi ж мiстяться iншi бiлки антитiла. ВзаСФмодiю антигену з антитiлом можна схематично уявити собi у виглядi замка й ключа, що його одмикаСФ. При зустрiчi однойменних антигенiв та антитiл вiдбуваСФться склеювання еритроцитiв у монетнi стовпчики. У такому виглядi вони не можуть переносити кисень. Тож у кровi однiСФi людини не зустрiчаються однойменнi антиген i антитiло. РЗхня комбiнацiя i СФ групою кровi. РЗi необхiдно враховувати при переливаннi кровi та iнших манiпуляцiях iз кровю, щоб уникнути склеювання еритроцитiв.
Антигени й антитiла груп кровi успадковуються нами вiд батькiв, причому саме бiлки, а не самi групи кровi. Тому комбiнацiя цих бiлкiв у дiтей може вiдрiзнятися вiд комбiнацii iх у батькiв. Таким чином i утворюСФться iнша група кровi. Прийнято вирiзняти чотири групи кровi, хоча насправдi на сьогоднiшнiй день вiдома вже велика кiлькiсть антигенiв на еритроцитах i, вiдповiдно, можна визначити бiльше груп кровi. Але в першому наближеннi цiлком достатньо й цих чотирьох. Для позначення антигенiв використовують лiтери А та В, а антитiла позначають як альфа i бета. Вiдсутнiсть цих чинникiв позначають, звiсно ж, цифрою 0. У рутиннiй дiагностицi користуються визначенням групи кровi по системi АВ0.
Що ж таке перша група кровi (позначення I (0)) ? Для неi характерна вiдсутнiсть антигенiв на еритроцитах. Люди з цiСФю групою кровi СФ унiверсальними донорами, оскiльки iхню кров можна переливати людям решти трьох груп. Друга група кровi позначаСФться як II (А) i маСФ антиген А на еритроцитах, третя III (В) антиген В. Люди з четвертою групою кровi, або IV (АВ), на своiх еритроцитах носять обидва антигени, але натомiсть у плазмi вiдсутнi антитiла.
Новонародженим визначають групу кровi у пологових будинках. Часто, довiдавшись про групу кровi своСФi дитини, деякi надто прискiпливi татусi починають псувати собi життя зайвими пiдозрами. Мовляв, у мене така-то група кровi, а у тебе така-то, тож у дитини мусить бути або така, як у мене, або твоя. Для таких татусiв пропонуСФмо невеличку шпаргалку. Якщо у обох батькiв перша група кровi, то в них може народитися дитина тiльки з першою групою. У подружжя iз другою групою кровi народжуються дiти з першою або другою групами. Наступний варiант: чоловiк i жiнка мають третю групу кровi. В такому разi iхнi дiти матимуть першу або третю. Якщо ж обом батькам випало бути носiями четвертоi групи кровi, то в них можуть народитися дiти iз другою, третьою та четвертою групами. Ось така нескладна бухгалтерiя. Але ж у батькiв дитини далеко не завжди однаковi групи кровi. Тодi маСФмо такий розклад: при поСФднаннi у шлюбi першоi i другоi груп народяться дiти з першою або другою; поСФднання першоi та третьоi дасть нащадкам також або першу, або третю групи. Батьки, носii першоi та четвертоi груп, матимуть дiтей iз другою або третьою групами кровi. Бiльша спадкова варiабельнiсть виникаСФ при поСФднаннi четвертоi з другою або третьою групами кровi дiти, народженi в таких шлюбах, матимуть кров другоi, третьоi або четвертоi груп. Якщо в одного з батькiв перша група кровi, у дитини не може бути четвертоi. РЖ навпаки якщо в одного з батькiв четверта, у дитини не може бути першоi групи. А найбiльша рiзноманiтнiсть перепадаСФ дiтям, батьки яких мають другу та третю групи. Таке подружжя може народити дiтей iз будь-якою групою кровi.
Резус-фактор. Це також бiлок, що мiститься на мембранi еритроцитiв. Вiн СФ у 85% людей. РЗх називають резус-позитивними. Решта ж 15% це особи резус-негативнi, тобто у них цього бiлка немаСФ. УспадковуСФться ця ознака таким чином: якщо батьки резус-позитивнi, то дитина може бути як резус-позитивною, так i резус-негативною. У резус-негативних батькiв може народитися лише резус-негативна дитина.
Резус-фактор, як i групу кровi, необхiдно враховувати при переливаннi кровi. При потрапляннi резус-фактора в кров резус-негативноi людини, до нього утворюються антирезуснi антитiла, що становить загрозу життю.
Резус-конфлiкт i групова несумiснiсть
Така ситуацiя може виникнути при вагiтностi резус-негативноi жiнки резус-позитивним плодом (резус-фактор вiд батька). При потрапляннi еритроцитiв плоду в кровообiг матерi проти резус-фактор у неi утворяться антирезуснi антитiла. У нормi кровообiг матерi i плоду змiшуСФться тiльки пiд час родiв, тому теоретично можливим резус-конфлiкт вважаСФться при другiй та наступних вагiтностях резус-позитивним плодом. Але на практицi навiть при першiй вагiтностi таке явище спостерiгаСФться досить часто. Лiкарi пояснюють це тим, що часто вiдбуваСФться пiдвищення проникностi суди