Финансовый контроль и его роль
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
дження паралелiзму та дублювання при здiйсненнi контролю.
Отже, зазначенi види, форми та методи здiйснення фiнансового контролю в Украiнi дають змогу дiйти висновку про його масштаби, рiвень значущостi та корисностi, вiдносно до здiйснення рiзними органами влади та управлiння. А також про цiлком сформований характер, який вiдповiдаСФ наближенiй до ринковоi економiки Украiнi. Питання лише в тому, чи можна говорити про вiдповiднiсть свiтовим нормам. Для цього необхiдно, перш за все, звернутись до зарубiжного досвiду у цiй сферi.
РОЗДРЖЛ 3.
СВРЖТОВИЙ ДОСВРЖД У СФЕРРЖ ФРЖНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
ДЕРЖАВИ.
Вивчення зарубiжного досвiду органiзацii фiнансового контролю може стати корисним для вдосконалення вiтчизняноi системи контролю.
Основним мiжнародним нормативним документом у сферi державного фiнансового контролю СФ Декларацiя про керiвнi принципи фiнансового контролю, яка була прийнята в жовтнi 1977 року на РЖХ конгресi INTOSAI - мiжнародноi органiзацii вищих органiв фiнансового контролю, що дiСФ пiд егiдою ООН i обСФднуСФ Незалежнi державнi органи фiнансового контролю 174 краiн свiту, - у мiстi Лiма (Лiмська декларацiя). У декларацii йдеться про компiляцiю та систематизацiю загальноприйнятих основних принципiв контролю за державними фiнансами. Вона являСФ собою базовий, принциповий документ, що враховуСФ рiзнi системи фiнансового контролю (а саме: монократичну та колегiальну), рiзне розумiння мiiя фiнансового контролю в системi державних функцiй i гiлок влади, а також рiзнi рiвнi розвитку, яких фiнансовий контроль досяг в окремих регiонах. Хоча Лiмська декларацiя, з точки зору мiжнародного права, не маСФ обовязкового характеру, не можна недооцiнювати ii вплив на розвиток вищих органiв фiнансового контролю в окремих краiнах. [22]
Нинi в зарубiжних краiнах iснують двi основнi форми господарського контролю - державний i аудиторський. Органiзацiйна схема господарського контролю в зарубiжних краiнах маСФ такий вигляд:
- Вищий орган державного фiнансового контролю, який пiдпорядковуСФться парламенту i на який покладено контроль за витрачанням коштiв державного бюджету;
- Державнi контрольно-ревiзiйнi пiдроздiли мiнiстерств i вiдомств, якi пiдпорядковуються як вищому органу державного фiнансового контролю, так i вiдповiдному мiнiстерству або вiдомству. Вони здiйснюють детальний контроль за правильнiстю витрачання державних коштiв;
- Незалежний аудиторський контроль, що проводить перевiрку достовiрностi звiтних даних балансу, законностi господарських операцiй та надаСФ консультацiйнi послуги у сферi облiку та фiнансiв недержавного сектора економiки;
- Податкове вiдомство, яке контролюСФ надходження коштiв до державного бюджету.
Органи державного контролю в зарубiжних краiнах здiйснюють контроль за витрачанням мiнiстерствами та iншими органами управлiння коштiв, вiдпущених на iхнСФ утримання та реалiзацiю державних програм, здiйснюють оцiнку iхньоi результативностi, перевiряють виробничо-фiнансову дiяльнiсть приватних фiрм iз виконання замовлень.
Наприклад, Головне контрольне управлiння Конгресу США контролюСФ здiйснення рiзних державних програм у галузi науки i технiки, енергетики, освоСФння космосу, охорони навколишнього середовища, сiльського господарства, житлового будiвництва та соцiального розвитку, використання природних ресурсiв, транспорту. При цьому перевiряСФться законнiсть, доцiльнiсть та ефективнiсть здiйснених витрат. [10]
У деяких краiнах створено спецiальнi органи, якi контролюють не лише бюджетно-фiнансовi питання, а, по сутi, всю роботу державного апарату. В Японii, наприклад, таку функцiю виконуСФ Управлiння адмiнiстративного контролю при канцелярii премСФр-мiнiстра. В його завдання входить пiдготовка пропозицiй щодо вдосконалення системи i структури державного управлiння, змiцнення службовоi диiиплiни державних чиновникiв, боротьби з корупцiСФю, бюрократизмом, розробка проблем окремих верств населення, для розвязання яких потрiбна взаСФмодiя кiлькох вiдомств. [10]
Правомiрне й рацiональне використання державних коштiв СФ важливою передумовою правильного управлiння державними фiнансами та дiСФвостi прийнятих вiдповiдними установами рiшень. Для досягнення цiСФi мети необхiдний ефективно дiючий вищий орган фiнансового контролю, незалежний статус якого закрiплений у вiдповiдному законодавствi.
У краiнах РДвропейського союзу iснуСФ чотири основних типи такого органу, а саме:
- Суд iз судовими функцiями або аудиторський суд (Францiя, Бельгiя, Люксембург, Португалiя, РЖспанiя, РЖталiя, Грецiя). У Португалii та Грецii вищий орган фiнансового контролю СФ складовою судовоi системи i конституцiйно iснуСФ на паритетних засадах з iншими судами. Наприклад, Аудиторський суд Бельгii було створено пiсля проголошення незалежностi краiни в 1830 роцi. Його очолюСФ рада, 12 членiв якоi обираСФ парламент на шiсть рокiв. Суд СФ незалежним вiд парламенту та уряду i сам вирiшуСФ яким чином вiн буде розпоряджатися бюджетними коштами, видiленими для його дiяльностi. Сфера впливу суду поширюСФться на всi установи та вiдомства федерального та регiонального рiвнiв, а також на пiдпорядкованi iм державнi органiзацii i пiдприСФмства. Однак РДвропейський суд аудиторiв, попри свою назву, не виконуСФ функцiй суду.
- Колегiальний орган, який не маСФ судових функцiй (Нiдерланди, Нiмеччина, Австрiя). На таких засадах функцiонують Рахунковi палати Чехii, Польщi, Росii, Украiни.
- Незалежн