Управлiння, як предмет фiлософського аналiзу

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

РЕФЕРАТ

з диiиплiни тАЬ Фiлософiя управлiннятАЭ

на тему Управлiння як предмет фiлософського аналiзу

2011

Вступ

Управлiння як складний механiзм функцiонування, змiн та СФдностi соцiальних сил потребуСФ вiд субСФкта управлiння володiння основами теорii управлiння, знання ним умов iснування, властивостей, тенденцiй, характеру руху керованого ним обСФкта i набуваСФ характеру такоi дiяльностi, яка теоретично маСФ випереджати суспiльно-iсторичну практику, вiдповiдати законам обСФктивного свiту, з урахуванням того, що соцiальнi програми та iдеали, що створюються людьми, можуть приводити не лише до позитивних, але i до негативних наслiдкiв, якщо вони суперечать обСФктивним законам природи i суспiльства, потребам та iнтересам людей.

У сучасних умовах корiнноi перебудови украiнського суспiльства i всiх сфер державностi нерiдко можна чути i читати вирази типу фiлософiя управлiння, фiлософiя менеджеризму, фiлософiя макроекономiки i iншi помiтнi назви, якi за своiм змiстом i тлумаченню вельми далекi вiд дiйсного фiлософського значення або виходять за його межi.

На нашу думку, фiлософiя управлiння СФ найважливiшою науковою областю, яка слабо розроблена у вiтчизнянiй лiтературi i тому гостро потребуСФ чiткого i розгорнутого визначення своiх основних понять i методологiчних принципiв. РЖсторiя становлення людського суспiльства, рiзних форм його державного устрою протягом багатьох сторiч була нерозривно повязана з вирiшенням проблем оптимальноi органiзацii суспiльства, ефективного управлiння всiма соцiальними процесами життСФдiяльностi людей, з державно-владним регулюванням i управлiнням рiзними сферами матерiального i духовного життя суспiльства.

Тому такi фiлософсько-соцiологiчнi поняття як управлiння, органiзацiя, влада i iншi СФ унiверсальними, якi в кожну iсторичну епоху, в тому або iншому державному устрою суспiльства, з одного боку, зберiгають в собi класичнi межi i ознаки, а з iншого, наповнюються i збагачуються новим змiстом, що вова iсторiя фiлософii i соцiологii - наочне пiдтвердження динамiки розвитку цих корiнних суспiльних явищ.

Цiннiсно-смисловий унiверсум людини i феномен управлiння

Управлiння як соцiальний феномен виникло i розвиваСФться в iсторичному процесi як фундаментальна властивiсть соцiальноi системи. Вiд нього значною мiрою залежить соцiальне майбутнСФ i якiсть життя, адже саме управлiння забезпечуСФ соцiальнiй системi збереження якiсного складу, динамiчну рiвновагу з довкiллям, пiдтримання режиму дiяльностi i реалiзацiю ii програм i мети.

Незважаючи на певнi сумнiви, якi висловлювалися щодо можливостей управлiння Г.Спенсером, А.Смiтом та рядом iнших фiлософiв, управлiння та його iманентний атрибут - самоуправлiння СФ невiдСФмною потребою як суспiльства в цiлому, так i окремих його частин. Його дiя на суспiльство СФ свiдомим, систематичним i органiзованим процесом, який упорядковуСФ i вдосконалюСФ структуру соцiуму по мiрi досягнення визначеноi мети.

За дослiдженнями Г.Атаманчука, управлiння як соцiально-фiлософська категорiя маСФ наступнi аспекти:

  1. iнтелектуальний опираСФться на сплав наука + досвiд + мистецтво (талант) i вiдновлюСФ його:
  2. владно-вольовий, тобто маСФ органiзуюче-регулюючий механiзм впорядкування та розвитку суспiльних вiдносин, видiв дiяльностi, виконання соцiальних ролей;
  3. соцiальний повязаний з потребами та iнтересами людей, iх колективiв, суспiльства в цiлому. Це обСФктивний звязок, хоча субСФктивно може iгноруватися (маючи негативнi наслiдки).

Таким чином, управлiння СФ продуктом рiзних процесiв:

  1. управлiння як продукт свiдомостi виявляСФться у можливостях людини передбачати прогнозувати програмувати проектувати планувати;
  2. управлiння як продукт волi полягаСФ у вiдсутностi неволi, прмусу, у творчiй дiяльностi розуму (концепцiя свободи волi РЖ.Канта, А.Шопенгауера, Ф.нiцше, П.Лаврова, М.Михайловського та iн.);
  3. управлiння як продукт взаСФмодii регулюСФ функцiонування будь-яких механiзмiв i систем;
  4. управлiння як продукт влади полягаСФ у iСФрархiчнiй побудовi свiту, добровiльному чи примусовому визнаннi верховенства волi iнших.

Управлiння в життi людини i суспiльства виявляСФться тодi, коли в будь-яких взаСФмодiях, вiдносинах, процесах присутнi iнтерес i знання, цiлi i воля, енергiя i дiяльнiсть людини. Таким чином, джерелом, чинником i фактором управлiння СФ свiдомiсть + воля + соцiальнiсть (взаСФмодiя) + влада [Управление в жизнедеятельности людей, с.26-28].

Для формування i розвитку управлiння обСФктивними умовами виступають:

  1. природно-географiчнi умови конкретноi територii (ТСрунти, клiмат, рослинний та тваринний свiт);
  2. природно-суспiльнi умови та форми життСФдiяльностi людей, якi сформувалися iсторично - технологii земле обробки, види комунiкацiй, традицii, звичаi (навiть в умовах глобалiзацii паралельно розвиваСФться процес глокалiзацii, регiоналiзацii);
  3. культурно-iсторична спадщина;
  4. виробнича база з технiчним оснащенням i технологiями;
  5. система економiчних вiдносин з ii правовим регулюванням, яка