Управлiння, як предмет фiлософського аналiзу
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
и глобалiзацii, але не порушувалися права людини, не обмежувалися можливостi ii розвитку. Це пояснюСФться тим, що глобалiзацiя, iнтегруючи економiку, культуру, управлiння, руйнуСФ СФднiсть суспiльства, породжуСФ соцiальну невпевненiсть людей, викликаСФ сумнiви щодо межi допустимого впливу на людину. Отже, виникаСФ необхiднiсть в формуваннi новоi концепцii управлiння, визначеннi механiзму взаСФмодii iз владою i державою для забезпечення функцiонування суспiльства в нових умовах.
Типи управлiння. Роль потреб та iнтересiв у формуваннi мотивiв i цiлей управлiнськоi дiяльностi
Потреба в формуваннi такоi системи управлiння, яка дозволяСФ виявити зовнiшнi i внутрiшнi можливостi розвитку краiни, забезпечити створення структур, якi реально можуть керувати суспiльством стаСФ сьогоднi однiСФю з основних задач суспiльноi трансформацii в Украiнi. Сьогоднi все бiльше посилюСФться значення розумiння фундаментальних та обставинних причин соцiального розвитку, що повязане зi значним впливом на управлiння субСФктивiзму, коли управлiння здiйснюСФться незалежно вiд обСФктивних умов, в бажаному для себе напрямку i доля краiни може залежати вiд субСФктивних якостей управлiнця. Отже, стоiть питання про систему управлiння краiною, яка на основi правових засад могла б задовольнити потреби людей, всебiчно вiдображати iхнiй стан i приймати управлiнськi рiшення не в iнтересах окремих груп, а в iнтересах всього суспiльства. Проблема демократичного управлiння не в тому, щоб вiдмiнити управлiння взагалi, а в тому, щоб замiнити ту форму правлiння, яка не задовольняСФ суспiльство, iншою.
Кожна соцiальна система виступаСФ як певна СФднiсть iндивiдiв, соцiальних груп, класiв, обСФднаних рiзноманiтними суспiльними вiдносинами на основi матерiального i духовного виробництва. i маСФ досить складну та iСФрархiчну структуру, яка обумовлена рiзноманiтними мотивами i цiлями як iндивiдуального, так i суспiльного характеру, що ТСрунтуються на людських потребах та iнтересах. Саме цей взаСФмозвязок мiж людьми, який здiйснюСФться в силу усвiдомлення ними необхiдностi задовольнити своi потреби через пошук варiантiв встановлення певних взаСФмовiдносин один з одним, стаСФ основою формування певноi системи управлiння та визначаСФ взаСФмовiдносини мiж субСФктом та обСФктом управлiння.
Серед авторiв, якi вивчали проблему потреб та iнтересiв, звернемося перш за все до дослiджень французького фiлософа XVIII ст. К.Гельвецiя. За його думкою, первиннi вiтальнi потреби, що закладенi в кожнiй людинi на рiвнi iнстинктiв та виступають ii захисними рефлексами, в процесi життя збагачуються, розвиваються, змiнюються, накопичуючи в собi багатий життСФвий досвiд, що даСФ можливiсть людинi, керуючи своiми потребами, пристосовуватися до мiнливого соцiального свiту. РЗх рiзноманiтнiсть стаСФ основою суперечностi щодо того, що кожен видiляСФ з них для себе домiнантнi i другоряднi, в залежностi вiд тiСФi значимостi, яку вiн надаСФ тiй чи iншiй потребi.
Цiлеспрямованiсть людини на задоволення своiх потреб завжди повязуСФться з проблемою вибору, яке залежить у певному вiдношеннi i вiд вольових якостей людини. На думку авторiв концепцii соцiального обмiну (Блау, Хоманс, Р.М.Емерсон та iншi), специфiка соцiальноi взаСФмодii проявляСФться в тому, що люди не завжди спрямовують своi дii на максимальне задоволення потреб, в значнiй мiрi на них впливають цiннiсно-нормативнi механiзми, розподiл влади, соцiальнi iнститути тощо. Таким чином, наявнiсть потреб визначаСФ спосiб iснування людини, а характер iх задоволення залежить вiд розвитку особистостi i, в цьому планi, задоволення потреб, iх досягнення по-рiзному реалiзуСФться людьми i СФ процесом i керованим, i самокерованим. Як зазначав К.Гельвецiй, потреба стаСФ основою дiяльностi й щастя людей.
Враховуючи, що сутнiсть потреб по-рiзному трактуСФться в фiлософськiй лiтератур, виникаСФ питання про те, яким чином управлiння поСФднуСФться з проблемою задоволення людських потреб? Так, з точки зору З.Фрейда, своСФрiдним збуджувачем вiтальних потреб людини СФ енергiя несвiдомого психологiчного потягу, який виступаСФ джерелом як творчих, так i руйнiвних сил. Його послiдовники - А.Адлер, К.Юнг теж визначали причину потреб iндивiда або в природному почуттi неповноцiнностi й прагнення до самоствердження, яке притаманне людинi (А.Адлер), або в колективному несвiдомому, яке визначаСФ той чи iнший архетип людини як коррелята iнстинктiв (К.Юнг). На вiдмiну вiд них, Е.Фромм в основу потреб покладав взаСФмодiю бiологiчних i соцiальних факторiв, якi породжують в людинi необхiднiсть подолати самотнiсть, обмеженiсть власного iснування, добитися самоствердження у суспiльствi. На думку марксистiв, основа виникнення потреб полягаСФ в матерiальному, економiчному станi людини i суспiльства, соцiально-класовому антагонiзмовi, експлуатацii людини людиною, якi виступають пiдставами як самих потреб, так i способiв iх задоволення. За думкою А.Маслоу, структура потреб маСФ пiрамiдальний характер вiд фiзiологiчних, екзистенцiйних, соцiальних потреб до потреб престижу i духовних Отже, питання про те, що покладати в основу управлiнськоi дiяльностi, орiСФнтуючись на потреби iндивiда, не маСФ однозначноi вiдповiдi, але можна видiлити декiлька рацiональних моментiв, якi, безумовно, важливi у визначеннi мотивiв сучасноi управлiнськоi дiяльностi. Перш за все, треба враховувати, що потреби реалiзуються через вольовi якостi особистостi, СФ багатоаспектними i можуть розглядатися i як прагнення людини до забе?/p>