Управління еколого-економічними витратами на рекультивацію порушених земель з наступним їх використанням в цілях рекреації
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
µнням, яке беруть із таблиці розподілу Фішера Fкрит=6,94. Якщо , то отримана регресійна модель є адекватною, а якщо , то модель вважається неадекватною и потрібно розраховувати іншу модель. Таким чином ми бачимо, що , то модель є адекватною.
Аналогічно можна розрахувати адекватність для інших показників (для відпрацьованих земель, рекультивованих під ріллю та інших напрямках).
2.3 Прогноз, аналіз отриманих залежностей рекультивованих та порушених земель
Складаємо прогноз на 20011рік.
ПоказникРівнянняПрогноз на 2011р, t=27Порушено земель 5,5Відпрацьовано земель 3,7Всього порушених і відпрацьованих земель6,5Із них ре культивовано земель 22,9у тому числі під ріллю 0,6в інших напрямках22,02
Підставимо отриманий прогноз в таблицю показників (Таблиця 2.4)
Таблиця 2.4
Порушення і рекультивація земель, тис. га
Показник1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2011Порушено земель 18,7 17 3,5 1,9 2,2 1,5 3,5 5,5Відпрацьовано земель 17,9 16,4 4,6 2,8 2,6 3,6 2,03,7Всього поруше-них і відпрацьо-ваних земель33,633,48,14,74,85,15,56,5Із них ре культи-вовано земель 22,0 19,2 8,4 3,7 2,6 2,8 1,9 22,9у тому числі під ріллю 10,0 8,9 1,5 1,5 0,8 0,7 0,5 0,6в інших напрямках1210,36,92,21,82,12,522,02
Проаналізувавши показники порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель ми можна зробити висновок, що кількість порушених земель протягом останніх років знижувалася як і кількість рекультивованих земель.
Зробивши прогноз на 2011рік видно, що кількість порушених земель та відпрацьованих буде зростати у звязку зі збільшенням видобувної промисловості. Кількість рекультивованих земель також буде збільшуватися, прогнозується що площі земель, рекультивованих у сільськогосподарському напрямку буде менше ніж в інших напрямках (водогосподарському, лісогосподарському, будівничому, рекреаційному). Отже попитом будуть користуватися землі не сільськогосподарського призначення.
Представимо отриманий прогноз у вигляді діограми (рис. 2.6) та порівняємо з 2003 роком (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Кількість порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель у 2003 році у відсотках
Рис. 2.6 Прогноз на 2011 рік кількість порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель у відсотках
Отже можна зробити висновок, що кількість земель порушених і рекультивованих збільшується. В не сільськогосподарському напрямку рекультивації відбувається збільшення відтворених земель, а в сільськогосподарському навпаки знужується. Взагалі збільшується показник рекультивованих земель за рахунок того, що відновлюються ландшафти які були порушені в минулі роки і не відновлювалися.
Висновки:
. Передбачається що попит в Україні на землі рекультивовані в сільськогосподарському напрямку будуть користуватися меншим попитом ніж землі рекультивовані в рекреаційному та лісогосподарському напрямку.
. Побудовано математичну модель із якої видно, що показники порушених, відпрацьованих, рекультивованих, рекультивованих під ріллю та інших напрямках знижувалися. Кількість рекультивованих земель була менша від кількості порушених земель. Показник рекультивованих земель в сільськогосподарському напрямку був нижчий за показник земель відтворених в інших напрямках.
. Роблений прогноз на 2011 рік, який дає можливість стверджувати, що кількість порушених та відпрацьованих земель та буде зростати у звязку зі збільшенням видобувної діяльності, таким чином кількість рекультивованих земель також буде збільшуватися. Збільшення показника рекультивованих земель відбувається за рахунок того, що відновлюються ландшафти які були порушені в минулі роки і не відновлювалися. Але прогнозується що земель рекультивованих у сільськогосподарському напрямку буде менше ніж в інших напрямках (водогосподарському, лісогосподарському, будівничому, рекреаційному). Таким чином можна стверджувати, що попитом будуть користуватися землі не сільськогосподарського призначення.
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОЕКТ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ В РЕКРЕАЦЙНОМУ НАПРЯМККУ
3.1 Рекреаційна діяльність
Рекультивація земель і туризм - це дві області, в яких Україна і країни СНД на сучасному етапі сильно відстають не лише від країн заходу, але і багатьох інших. З цієї причини необхідно приділяти особливу увага на ці насущні для нашого покоління проблеми. Брак земель, здавалося б, не проблема для нашої країни, проте в багатьох областях, де розвинена видобувна промисловість (Дніпропетровська, Донецька так ін..) існує проблема величезного вилучення земель, що негативно впливає на довкілля і економіку регіонів. Здійснення рекреаційного напряму рекультивації об'єктів гірничодобувної промисловості не вимагає масштабних капітальних витрат, має перспективи і враховує еколого-економічні перспективи регіону.
В Україні розроблена та діє до 2015 р. Національна програма дій, що передбачає збереження і відновлення природних і порушених людиною екосистем, їх компонентів і біологічних комплексів, широке інформування і розвиток освіти по проблемах біологічної різноманітності, посилення відповідальності підприємств, організацій і громадян, що використовують природні ресурси, за збереження довкілля і її біорізноманітності [43].
З метою виправлення стану довкілля, що склалався у гірничодобувних регіонах, розроблена Концепція поліпшення їх екологічного становища (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1999 р. № 1606). Згідно з нею докорінно поліпшити екологічний стан гірничодобувних регіонів можливо внаслідок виконання ?/p>