Управління еколого-економічними витратами на рекультивацію порушених земель з наступним їх використанням в цілях рекреації
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ймища. При значній фільтрації необхідно влаштовувати екрани з глини або важких суглинків, що захищаються шаром місцевого ґрунту потужністю 30 см. Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог мінімальна глибина водоймищ повинна бути не менше 1,5 м.
При використанні порушених територій для рекреаційних цілей необхідно забезпечити нормальні умови для зростання дерев і чагарників і догляду за ними. Планування дорожньої мережі виконують з урахуванням організації поверхневого стоку.
При висоті укосу 20 м кут укосу має бути 12-14%, а при висоті 5-6 м - 24-30%. Ширину відвальних терас визначають виходячи з умов забезпечення механізованої посадки і догляду за насадженнями. Дерева треба висаджувати на відстані не менше 1,5 м від брівки укосу відвалу. Мінімальна ширина тераси повинна бути не менше 8м.
При рекреаційному напрямку рекультивації використовується часткове планування поверхні відвалів, а не повне як при сільськогосподарському напрямі, що знижує витрати на гірничотехнічний етап рекультивації.
1.3Обґрунтування рекреаційного напрямку рекультивації порушених земель
Гірниче підприємство, здійснюючи відтворення земель, порушених відкритою розробкою родовища для потреб народного господарства, стоїть перед вибором напрямку формування споживацьких властивостей техногенних ґрунтів. Земельний кодекс України наголошує на пріоритетності створення на відпрацьованих площах земель сільськогосподарського призначення з метою недопущення скорочення орних угідь країни. При розробці надр на землях сільськогосподарського призначення відпрацьовані родовища мають бути повернені під ріллю або пасовища. При цьому вважається (Беркевич О.М., Панас Р.М.), що якщо ґрунтовий шар зняти перед вскришею вугільних пластів, перетримати в буртах 3-5 років і знову нанести на вирівняний відвал гірської породи, то будуть відновлені початкові ґрунтові умови. Фактично грунт, що пролежав в буртах декілька років, позбавляється комплексу мікроорганізмів і втрачає родючість, трансформуючись в звичайний мінеральний субстрат [2,11]. Проте, це не завжди відповідає інтересам гірничого комбінату, який зацікавлений в мінімізації витрат природоохоронного призначення.
Показник родючості рекультивованих земель під сільськогосподарське призначення складає 63% від їх первісного стану, що зумовлює перехід земельної ділянки до менш цінної категорії земель сільськогосподарського призначення, але потребує найбільших витрат серед альтернативних напрямків відновлення техногенних ґрунтів. Окрім того, в країні дуже високий відсоток розораності земель 57,1% (лише 9% угідь є заповідними у порівнянні від 30% у Європі) і перевищує екологічно обґрунтовані межі (розораність території США - 15,8%, Великої Британії, Франції, Німеччини - від 28,1 до 31,8%). Зокрема у Дніпропетровській області 83% земель є залученими до сільськогосподарського виробництва. Проте ефективність від цього виробництва є низькою [11].
Для порівняння, врожайність зернових у розвинених країнах становить 50-60ц/га, в Україні високою вважається врожайність на рівні 27ц/га. При проведенні робіт з відновлення земель гірничому підприємству варто дедалі більшу увагу приділяти альтернативним сільськогосподарському напрямку рекультивації.
Співвідношення між земельними ресурсами з однієї сторони та засобами виробництва і кількістю втраченої праці - з іншої, досить еластичне. Таким чином є можливим скорочувати сільськогосподарські угіддя, але за рахунок концентрації засобів виробництва і праці підтримувати на незмінному рівні випуск продукції шляхом зростання врожайності, отже, технічні новації у сільському господарстві повинні передбачати скорочення цієї категорії угідь, відтак, і потреби в рекультивації техногенних ґрунтів повинні узгоджуватися з цією тенденцією
Одночасно відчувається потреба в рекреаційних заліснених територіях, оскільки розробка надр супроводжується створенням селищ міського типа. При вивченні експериментальних робіт [20,21,26] з'ясовано, що гірські відвали мають високу продуктивність по деревній рослинності. Отже, в степовій і лісостеповій зонах доцільна ландшафтно-рекреаційна рекультивація, що забезпечує формування озерно-лісового комплексу з високою екологічною і рекреаційною ємкістю, ландшафтна різноманітність яка не вимагає великих матеріальних витрат.
На місцях добування корисних копалин в Україні після рекультивації можливий розвиток різних видів рекреаційної діяльності. На відвалах здійснити лісопосадки, кар'єри облаштувати для будь-яких видів відпочинку на воді. Перетворений ландшафт в рекреаційному напрямку має оздоровчу дію на середовище. Рекреаційне використання територій, порушених гірничою промисловістю, визнано найефективнішим з економічного та екологічного погляду. Крім того, воно доцільне, оскільки ці землі, як правило, розташовані в урбанізованих та індустріальних областях, де проблема вільних земель особливо гостра. [32]
У Чехії у процесі відновлення порушених земель перевага віддається створенню лісонасаджень цільового призначення: лісопарків, парків, вітрозахисних лісів та ін. Для лісогосподарського використання відводяться переважно ділянки неправильної форми із сильно пересіченим рельєфом, відкоси шахтних териконів і кар'єрних відвалів. Затрати на відновлення 1 га землі для лісогосподарського використання становлять 25 тис. крон (11147,75 грн), а затрати на відновлення 1га ріллі - 15-23 тис. крон (6,6 - 11,1 тис. грн) [4].
У США під час рекультивації тери