Управління еколого-економічними витратами на рекультивацію порушених земель з наступним їх використанням в цілях рекреації
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ані під ріллю
.2.6 Рекультивовані в інших напрямках
.2.7 Перевірка адекватності математичної моделі
.3 Прогноз, аналіз отриманих залежностей рекультивованих та порушених земель
Висновки
Розділ ІІІ. ПРОЕКТ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ В РЕКРЕАЦЙНОМУ НАПРЯМККУ
.1 Рекреаційна діяльність
.2 Створення рекреаційної зони на порушених територіях
.3 Еколого-економічна доцільність рекреаційного напряму рекультивації.
.3.1 Оцінка витрат на рекультивацію для рекреаційного використання
.3.2 Аналіз витрат на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку
.3.3 Економічна ефективність затрат на рекультивацію в рекреаційному напрямку
Висновки
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Щорічно в Україні під відкриті гірничі розробки родовищ надається 1000-1200 га земельних угідь різного призначення. Значну питому вагу у площі вилучених земель займають карєри, що експлуатують горизонтальні родовища. Наприклад марганцеві карєри нині розробляють 100-150 га родючих земель[11].
Відновлення порушених земель направлене на сільськогосподарську рекультивацію. Але в Україні зараз знижується попит на землі сільськогосподарського призначення внаслідок: зниження сільськогосподарського виробництва, багато земель сільськогосподарського призначення не використовуються взагалі, необхідність відносно великих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний стан для сільськогосподарського використання. А попит на землі для рекреаційного, водогосподарського та будівничого напрямків рекультивації навпаки зростають через розвиток міської інфраструктури, обєктів промисловості та відносно невеликих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний для експлуатації стан.
Тому вигідно, як з економічної так і соціально-екологічної сторони, використовувати рекреаційний напрям рекультивації порушених земель гірничими розробками родовищ корисних копалин відкритим способом.
Площа освоєних та потенційних територій оздоровчого і рекреаційного призначення становить 12,8% території України. Використовується на належному рівні 6% [9]. Розвиток рекреаційного напряму вплине як на природне середовище, так і на розвиток інших галузей господарства, подальше економічне освоєння нових територій, зміну пропорцій в розміщенні продуктивних сил, формування нових територіальних господарських систем. Рекультивація порушених земель з подальшим їх використанням в рекреаційному напрямку дозволить зменшити витрати гірничодобувного підприємства на рекультивацію відпрацьованих земель, що забезпечить найбільший прибуток власника від відновлення відпрацьованих земельних ділянок.
Обєкт дослідження: управління витратами на рекультивацію порушених земель з подальшим їх використанням в рекреаційному напрямку.
Предмет дослідження: еколого-економічні аспекти відтворення порушених ландшафтів.
Мета дослідження: обґрунтувати рекреаційний напрям рекультивації відпрацьованих земель, який забезпечує прискорене відтворення порушених екосистем та сприяє розвитку рекреаційного фонду області який сприяє відпочинку населення поблизу промислових населених пунктів.
Наукова задача: теоретичне обґрунтування шляхів відтворення земельних ресурсів з наступним їх використанням в рекреаційних цілях.
Наукові завдання:
проаналізувати стан порушених територій та їх відновлення в Україні;
- обґрунтувати ефективність та доцільність рекреаційного напряму рекультивації порушених земель;
визначити залежність між відновленням порушених земель, рівнем їх рекультивації та подальшим напрямом використання цих земель;
обґрунтувати доцільність створення рекреаційної зони на порушених територіях.
Методи дослідження: метод наукового узагальнення і систематизації - для визначення еколого-економічних чинників, що впливають на вибір напрямку рекультивації порушених ландшафтів; аналітичний метод - для обґрунтування вибору напряму рекультивації; метод математичної статистики - для визначення кількості порушених та рекультивованих земель за різними напрямками.
Наукова новизна результатів дослідження:
запропоновано рекреаційний напрям рекультивації порушених ландшафтів як найбільш ефективний з еколого-економічних аспектів;
обґрунтовано вибір рекреаційного напрямку рекультивації порушених земель;
досліджено зменшення негативного впливу від порушених територій на оточуюче середовище при створенні рекреаційної зони.
Практичне значення одержаних результатів:
. Пропонується відновлення землі і використання в рекреаційних цілях, що є економічно вигідним як для гірничодобувного підприємства так і для майбутнього використання відтворених ландшафтів.
. Запропоновано техніко-організаційні заходи, які сприятимуть зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище та поліпшенню здоровя населення.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ
1.1 Сутність проблеми відновлення територій порушених гірничо-видобувною діяльністю відкритим способом
Гірничі підприємства України займають одне із перших місць серед джерел впливу на навколишнє середовище. При добуванні корисних копалин відкритим способом повністю знищуються ґрунтовий покрив, культурна і природна рослинність. Із сільськогосподарського обігу вилучаються не лише землі, з яких безпосередньо добуваю?/p>