Управління еколого-економічними витратами на рекультивацію порушених земель з наступним їх використанням в цілях рекреації
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ськогосподарському напрямку.
3.3.3 Розрахунок сроку окупності витрат на рекультивацію
Для того щоб остаточно впевнитися що рекреаційний напрям рекультивації порушених територій більш привабливіший в економічному аспекті проведемо дисконтування обох напрямків рекультивації.
Розрахуємо дисконтування для рекреаційного напряму рекультивації. Прийнчто t=5 років, ставка дисконта і = 15%, коефіцієнт дисконтування беремо із таблиці kдt = 3,352 розраховуємо за формулою (3.8):
; (3.8)
де ДС - диконтована вартість
Р - грошовий потік (прогнозований прибуток із рекультивованої території)
Розраховуємо дисконтування для рекреаційного напряму рекультивації:
ДСр/з=3704000*3,352=12415808 грн
Розраховуємо дисконтування для сільськогосподарського напрямку використовуючи формулу 3.8:
ДСс/г = 6487920*3,352=21747517,84 грн.
На основі отриманих результатів можна порівняти витрати на рекультивацію та прибутки при витратах на рекреаційну рекультивацію 5956412,88 грн можемо отримати 12415808 грн. а при витратах в сільськогосподарському напрямку 38437300 грн. можемо отримати прибуток 21747517,84 грн. Таким чином видно, що з економічної сторони нам вигідний рекреаційний напрям рекультивації та як при менших капіталовкладеннях прибуток значніший (більший).
Для того щоб довести економічну єфективнфсть рекреаційного напряму рекультивації ми визначимо період окупності кожного із напрямів (3.9):
(3.9)
де ПО - період окупності проекту
В - витрати на роботи за напрямом рекультивації
Р - грошовий потік (прибуток від рекультивованої території)
років
років
Отже можна зробити висновок, що рекультивація в сільськогосподарському напряму окупиться майже через 18 років, а в рекреаційному - майже через 2 роки. Економічна ефективність вища в рекреаційному напрямку ніж в сільськогосподарському так як він потребує менших витрат, а термін окупності менше ніж в сільськогосподарському.
Якщо припустити, що всі витрати на рекультивацію порушеної території це 100% то в сільськогосподарському напрямку на гірничотехнічний етап рекультивації йде 80-90% від всієї суми, а 10-20% на біологічний етап. В рекреаційному напрямі на гірничотехнічний напрям до 50% і до 50% на біологічний. При цьому зменшуються витрати на рекультивацію гірничого підприємства оскільки гірничотехнічний етап виконується за його рахунок (див. рис. 3.15). Також можливе уповільнення витрат на біологічний етап, зі ступенем витрат на удосконалення (покращення) рекреаційної зони (наприклад створення дитячого майданчика, будівництво торгівельного павільйону, створення зони для гри в міні гольф, обладнання наметового містечка) з метою отримання більших прибутків від рекреаційної зони.
Рис. 3.15. Витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації 1га за різними напрямками
Висновки:
. Відновлення земель, порушених внаслідок гірничовидобувної діяльності, за рекреаційним напрямом передбачає створення зони відпочинку, яка матиме соціальне, економічне та екологічне значення для області та місцевого населення.
. Екологічна необхідність проведення рекреаційної рекультивації у багатьох випадках обумовлена недостатнім лісонасадженням в районах діяльності гірничих підприємств. Одним з основних призначень рекреаційної рекультивації вважається поліпшення несприятливих умов середовища шляхом створення озеленення, протиерозійного, санітарного та рекреаційного призначення.
3. Створення рекреаційної зони має велике соціальне значення створюються нові робочі місця, представлення нових послуг для відпочинку, відпочинок та оздоровлення населення з різним достатком.
. З економічної точки зору створення рекреаційної зони сприятиме зменшенню витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації. Створення рекреаційної зони потребує менших капіталовкладень ніж в відновлення сільськогосподарському напрямку. А термін окупності рекреаційної зони менший. Таким чином рекреаційний напрям рекультивації порушених ландшафтів є більш привабливіший з економічної точки зору.
. Витрати на запропонований проект окупляться протягом 2-х років, що робить цей проект привабливим для капіталовкладень, ніж проект рекультивації земель в сільськогосподарському напрямку , термін окупності якого майже 18 років.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
. Щорічно в Україні під відкриті гірничі розробки родовищ надається 1000-1200 га земельних угідь різного призначення. Значну питому вагу у площі вилучених земель займають карєри, що експлуатують горизонтальні родовища. Після закриття яких постає питання повернення порушених ландшафтів до придатного стану, при цьому гірниче підприємство зацікавлене в зменшені витрат на рекультивацію.
. Через розвиток міської інфраструктури, обєктів промисловості та відносно невеликих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний для експлуатації стан в Україні зараз зростає попит на землі для рекреаційного, водогосподарського та будівничого напрямків рекультивації, а для сільськогосподарського зменшується.
. Із побудованої в роботі моделі можна зробити висновок що саме землі не сільськогосподарського призначення користуються попитом. Побудований прогноз на 2011 рік доводить, що збільшуються землі рекультивовані в несільськогосподарському напрямку. Таким чином відновлення порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку є привабливим для капіталовкладень.