Украiнська культура ХХ ст.
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
Украiнська культура ХХ ст.
План
1. Особливостi культурного життя доби вiдновлення украiнськоi державностi (1917-1920 рр.).
2. Радянський етап розвитку украiнськоi культури (1921-1991рр.).
3. Вiдродження нацiональноi культури в добу розбудови незалежноi Украiни (1991i до нашого часу).
Основнi термiни теми: модернiзм, стиль, символ, урбанiзацiя, авангардизм, гравюра, функцiоналiзм, художня мова, масова культура, модерн, кiтч, графiка, еклектизм, жанр, реалiзм, кiномистецтво.
Проблемна ситуацiя.
ХХ столiття як новiтнiй перiод розвитку украiнськоi культури можна подiлити на декiлька iсторичних етапiв, кожен iз них мав своi тенденцii розвитку, пiдйоми i спади. В цей час украiнська культура розвивалася в складних умовах, ii поступ мав здебiльшого суперечливий характер. РЖмперськi та тоталiтарнi режими економiчно, соцiально, морально-психологiчно сприяли поширенню комплексу культурноi неповноцiнностi украiнськоi нацii або безпосередньо руйнували ii культурнi структури. Незважаючи на це, украiнська культура, жила i розвивалась, мужнiла i збагачувалась, засвоювала набутки культур iнших народiв, повною мiрою виражаючи власний духовний свiт, здобутки украiнських митцiв у ХХ ст. у галузi лiтератури, образотворчого мистецтва, досягнення вчених СФ вагомими i оригiнальними.
Що забезпечило мiцнiсть, тривкiсть, силу украiнськоi культури в умовах тоталiтарного режиму? Якi тенденцii нацiонально-культурного вiдродження в Украiнi мали мiiе у ХХ столiттi, зокрема у 20-30-тi рр, 50-60-тi рр, 70-80-тi рр.? Як можна охарактеризувати сучасний стан культури в Украiнi?
1. Особливостi культурного життя доби вiдновлення украiнськоi державностi (1917-1920 рр.).
В цей перiод поступ украiнськоi культури вiдбувався в перiод гострого вiйськово-полiтичного протистояння, нацiонально-визвольних змагань, громадянськоi вiйни, проте в цей час було створено принципово новi умови для розвитку украiнськоi нацiональноi культури.
Початок ХХ столiття в Украiнi характеризуСФться активiзацiСФю революцiйного процесу. В Украiну широким потоком входили передовi iдеi науковоi i фiлософськоi думки. Нацiональнi iдеi все глибше проникають у народнi маси, руйнуючи стiну, яка до того роздiляла iнтелiгентiв-патрiотiв i народ. В галузi духовноi культури це перiод плiдного розвитку науки, освiти, лiтератури, мистецтва, перiод дiяльностi таких корифеiв, як РЖ. Франко, М.Грушевський, В. Вернадський та iн.
Революцiя 1905 року в Росii пiдштовхнула полiтичний рух: з Революцiйноi украiнськоi партii видiлились Украiнська соцiал-демократична партiя, що домагалась автономii iз сеймом у КиСФвi, та Украiнська народна партiя. Тодi ж утворилась Украiнська радикально-демократична партiя. У Думi сформувалась украiнська парламентська громада, висувались проекти впровадження автономii, самоврядування украiнськоi школи та суду. Одним з головних завдань украiнська iнтелiгенцiя вважала поширення освiти украiнською мовою. На схiдноукраiнських землях лише революцiя 1905 року формально зняла всi заборони на украiнське слово. Тодi й виникаСФ украiнська преса тАЬХлiборобтАЭ В. Шемета, тАЬГромадська думкатАЭ, згодом тАЬРадатАЭ С. РДфремова у КиСФвi. Почали вiльно друкувати украiнськi книжки. Зявляються видавництва тАЬЧастАЭ, тАЬРаноктАЭ, тАЬДзвiнтАЭ та iн. Виникли культурно-освiтнi товариства, серед них тАЬПросвiтатАЭ.
Проте послаблення, що були зробленi царським урядом пiсля 1905-1907 рр., пiзнiше було лiквiдовано: закрито Просвiти, припинено видання украiнськоi лiтератури, читання лекцiй украiнською мовою, постановку театральних вистав. З початком першоi свiтовоi вiйни украiнське культурне життя i взагалi завмираСФ (М.Грушевського заарештовують i вивозять у Симбiрськ, Украiнське наукове товариство iм.. Т.Г.Шевченка припиняСФ своi видання украiнською мовою).
Перемога Лютневоi революцii 1917 р. в Росii вiдкрила певнi реальнi можливостi для вiдродження украiнськоi культури. Проте справжнiм виразником iнтересiв украiнського громадянства стала Центральна Рада - представницький полiтичний орган украiнського народу, утворений 7 березня 1917 р. Центральна Рада одразу ж проголосила головним завданням своСФi полiтики вiдродження рiдноi мови i школи. Всього у 1917 р. в Украiнi було вiдкрито 39 украiнських гiмназiй. Значну увагу Генеральний секретарiат народноi освiти придiляв проблемам вищоi школи. 5 жовтня 1917 р. вiдбулося урочисте вiдкриття першого Украiнського народного унiверситету в КиСФвi. 22 листопада 1917 р. було вiдкрито Академiю мистецтва першу вищу художню школу в Украiнi. Головним завданням Академii ii органiзатори вважали пiднесення нацiонального мистецтва до свiтового рiвня, виховання поколiння митцiв, якi зможуть здiйснити це завдання.
Справу Центральноi Ради у галузi розвитку украiнськоi культури продовжив уряд Украiнськоi Держави гетьмана П. Скоропадського, який прийшов до влади 29 квiтня 1918 р. Протягом лiта 1918 р. було вiдкрито 54 украiнськi гiмназii не тiльки в мiстах , але й по деяких селах, а наприкiнцi гетьманськоi доби iх було в Украiнi близько 150. 6 жовтня 1918 р. урочисто вiдкрито у КиСФвi перший Державний украiнський унiверситет, а 22 жовтня другий Украiнський унiверситет у Камянцi-Подiльському.
В цей же перiод засновано: Державний украiнський архiв, у якому мали бути зосередженi документи iсторii Украiни, перевезенi з архiвiв Москви та Петрограду, Нацiональну галерею мистецтва, Украiнський iсторичний музей та Украiнську нацiональну бiблiотеку, фонд якоi швидко зростав. У кiнцi 19