Украiнська культура ХХ ст.
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
лiзацiя i десталiнiзацiя створили сприятливi умови для розвитку лiтератури. Значним досягненням украiнськоi прози став цикл романiв М.Стельмаха тАЬВелика рiднятАЭ, тАЬКров людська не водицятАЭ, тАЬХлiб i сiльтАЭ. Особливу популярнiсть у повоСФннi роки здобула творчiсть О.Гончара, автора трилогii тАЬПрапороноiiтАЭ. Романом тАЬВиртАЭ назавжди вписав в iсторiю украiнськоi лiтератури своСФ iмя Г.Тютюнник. Видатним явищем в украiнськiй лiтературi стала опублiкована в 1956 р. кiноповiсть О.Довженка тАЬПоема про моретАЭ. Збагачували поезiю i прозу твори А.Малишка, П.Загребельного, Ю.Смолича, Ю.Збанацького та iншi талановитi лiтератори.
Провiдними театрами були iм. РЖ.Франка в КиСФвi, iм.Т.Шевченка в Харковi, iм.М.Заньковецькоi у Львовi, iм.Лесi Украiнки у КиСФвi, Киiвський театр опери та балету. В них працювала цiла плеяда талановитих майстрiв iени: О.Кусенко, П.Куманченко, А.Гашинський, А.Роговцева, Б.Ступка та iн. Плiдно працювали драматурги М.Зарудний, В.Минко. Велику популярнiсть здобула пСФса О.Коломiйця тАЬФараонитАЭ.
На розвиток украiнськоi культури, на громадське життя в Украiнi суттСФво вплинула нова генерацiя талановитих митцiв, якi одержали назву тАЬшiстдесятникiвтАЭ. Це був рух творчоi молодi, яка розробляла оригiнальну тематику, видавала новi думки, вiдмiннi вiд офiцiйних, i стала ядром духовноi опозицii в Украiнi. Серед ii лiдерiв були поети В.Симоненко, Л.Костенко, В.Стус, РЖ.Свiтличний, Д.Павличко, РЖ.Драч, РД.Сверстюк, Б.Олiйник, критик РЖ.Дзюба, публiцист В.Чорновiл.
Процес розвитку украiнськоi музики в 50-60-тi роки характеризуСФться удосконаленням усiх ii жанрiв, створенням нових опер, оперет, балетiв, симфонiй та пiсень. В Украiнi зявляСФться блискуче сузiря чудових оперних спiвакiв i спiвачок: Д.Гнатюк, А.Соловяненко, РД.Мiрошниченко, А.Мокренко, М.Кондратюк, Д.Петриненко. В цей час украiнська нацiональна музика маСФ значнi досягнення у галузi масовоi пiсенноi творчостi. Популярними в народi стали тАЬПiсня про рушниктАЭ на вiршi А.Малишка, тАЬВпали роси на покоситАЭ, тАЬДва кольоритАЭ на слова Д.Павличка, тАЬМарiчкатАЭ М.Ткача, тАЬЧорнобривцiтАЭ М.Сингаiвського, мелодii П.Майбороди, О.Бiлаша, РЖ.Шамо. Здобутки мало i кiномистецтво Украiни.
У часи тАЬвiдлигитАЭ Киiвська студiя щорiчно випускала близько 20 картин. Популярнiсть здобули фiльми тАЬГадюкатАЭ В.РЖвченка, кiнокомедiя тАЬКоролева бензоколонкитАЭ, тАЬКлючi вiд небатАЭ. Найзначнiшим досягненням украiнського кiно став фiльм С.Параджанова тАЬТiнi забутих предкiвтАЭ поставлена за повiстю М.Коцюбинського, який вражав надзвичайною силою художньо-поетичного проникнення в глибини народного життя, його драматичнi й трагiчнi аспекти. Це час становлення украiнського поетичного кiно: Ю.РЖллСФнко, Л.Осика, М. Мащенко.
Основною темою образотворчого мистецтва в пiслявоСФннi роки був героiзм, подвиги воiнiв, партизанiв, трудiвникiв тилу в перiод Великоi Вiтчизняноi вiйни. Серед них картини С.БесСФдiна тАЬВизволення КиСФватАЭ, В.Костецького тАЬПоверненнятАЭ. Великоi популярностi набула картина Т.Яблонськоi тАЬХлiбтАЭ, де показано життСФвi образи трудiвникiв повоСФнного села.
СуттСФвi змiни сталися в освiтнiй сферi. У 1953 р. здiйснено перехiд до обовязковоi семирiчноi освiти. У квiтнi 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про реформування шкiльноi освiти. Замiсть семирiчноi обовязковоi було органiзовано восьмирiчну школу, яка давала учням загальноосвiтнi та технiчнi знання. Цей закон надавав також право батькам вибирати своiм дiтям мову навчання i фактично його було використано для русифiкацii украiнського шкiльництва. Наприкiнцi 50-х рр. почалася органiзацiя шкiл-iнтернатiв, де навчалися сироти, дiти iнвалiдiв, малозабезпечених батькiв та одиноких матерiв. Визначним педагогом i громадським дiячем цього часу був директор Павлишськоi середньоi школи на Кiровоградщинi, заслужений вчитель УРСР, член-кореспондент Академii педагогiчних наук В.О.Сухомлинський. Основну увагу вiн звертав на iндивiдуальне виховання, врахування особистостi учня.
У науковi сферi в цей час розширилася мережа науково-дослiдних установ (з 267 у 1945 р. до 462 у 1950 р.). Найбiльшим науковим центром республiки залишалася Академiя наук УРСР, яку з 1962 р. очолюСФ Б.РД.Патон. Украiнськi вченi чимало зробили для розвитку ракетноi технiки, космонавтики, використання атомноi енергii в мирних цiлях. У 1956 р. генеральним конструктором будiвництва космiчних кораблiв став виходець з Житомирщини С.Корольов. Широке визнання як конструктор турбореактивних двигунiв здобув академiк А.Люлька. Одним з творцiв атомноi бомби був генерал-лейтенант М.Духов. Розвитку кiбернетики в Украiнi сприяла органiзацiя в 1957 р. Обчислювального центру АН УРСР, перетвореного згодом на iнститут кiбернетики. Його досягнення повязанi з iменем В.Глушкова, першого i беззмiнного впродовж 20 рокiв (з 1962 р.) директора iнституту. Серед пiонерiв космонавтики був Ю. В. Кондратюк. Його iдеi було покладено в основу проекту польоту людини на мiсяць. Проте роботу Ю. В. Кондратюка не було визнано в краiнi. Його кiлька разiв заарештовували, вiн лише дивом не потрапив пiд суд, все життя переховувався пiд чужим iменем. В цей час у науковiй сферi проявлявся застiй, мали мiiе упущенi можливостi, накопичилося чимало невирiшених проблем, недолiкiв, якi призводили до уповiльнення фундаментальних розробок, втрати передових позицiй у свiтовiй науцi.
Певних результатiв було досягнуто лiтературознавцями, мовознавцями, етнографами, мистецтвознавцями, економiстами, фiлософами, правознавцями. Робота останнiх зосереджувалась у новоствореному 1946 р. РЖнститутi фiло