Украiнська культура ХХ ст.
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
В° демократичнi права й свободи (у тому числi й свободу творчостi), за сприятливi умови розвитку нацiональноi культури. Украiнська культура вижила всупереч всiм утискам i явила свiту великi набутки у багатьох сферах культурного життя, насамперед науцi, лiтературi, образотворчому мистецтвi, музицi.
3. Вiдродження нацiональноi культури в добу розбудови незалежноi Украiни (1991-i до нашого часу).
Проголошення незалежностi Украiни (24 серпня 1991р.) i розбудова самостiйноi держави Украiна створили принципово новi, формально цiлком сприятливi умови для розвитку культури. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада Украiни ухвалила тАЬОснови законодавства про культурутАЭ, якими передбаченi заходи подальшого розвитку украiнськоi нацiональноi культури. У цьому ж роцi була розроблена Державна нацiональна програма тАЬУкраiнська освiта в ХХРЖ ст.тАЭ, а Верховною Радою прийнято тАЬЗакон про освiтутАЭ. В цих документах передбачена демократизацiя освiти, посилення технiчного забезпечення шкiл, видання пiдручникiв, створення унiверситетських комплексiв, мережi лiцеiв.
У 1992 р. було вiдновлено дiяльнiсть КиСФво-Могилянськоi Академii навчального закладу нового типу, де викладання i навчання ведеться украiнською i англiйською мовами. ЗдiйснюСФться перехiд на триступеневу пiдготовку: бакалавр, спецiалiст, магiстр. Вузи стають бiльш автономними. У системi Нацiональноi академii наук Украiни створено декiлька нових наукових iнститутiв: РЖнститут украiнськоi археографii, РЖнститут украiнськоi мови, РЖнститут народознавства. Однак низький рiвень фiнансування призвiв до того, що науковi установи втратили до 50% свого складу. Вже протягом цiлого десятилiття спостерiгаСФться тАЬвiдпливтАЭ частини iнтелектуальноi елiти у краiни з бiльш сприятливими умовами життя.
Незважаючи на економiчну ризу та iншi негаразди, значних успiхiв за роки незалежностi досягли украiнськi спортсмени. У цьому можна бачити продовження кращих традицiй попереднього часу ( з 639 олiмпiйських медалей, завойованих радянськими спортсменами, на рахунку украiнських 444, в тому числi 196 золотих).
Скромнiшими СФ успiхи сучасного украiнського кiномистецтва. Вийшло багато документальних фiльмiв, присвячених в основному, iсторичному минулому Украiни. Створено декiлька багатосерiйних фiльмiв, серед них тАЬСад ГетсиманськийтАЭ за мотивами творiв РЖ.Багряного, тАЬПасткатАЭ (за РЖ. Франком), телесерiал тАЬРоксоланатАЭ та iн. На 34 кiнофестивалi в Сан-Ремо украiнському фiльму тАЬРЖзгойтАЭ (за мотивами повiстi А.Дiмарова, режисер В.СавельСФв, продюсер А.Браунер, ФРН) присуджено Гран-прi.
Продовження розвитку сучасного театрального мистецтва в Украiнi повязане передусiм з дiяльнiстю таких яскравих режисерiв, як Р.Вiктюк, Б.Жолдак, С.Донченко, Б.Шарварко, та акторiв Б. Ступки, А.ХостiкоСФва, Б.Бенюка, Н. та О.Сумських.
Позитивним моментом у роботi державного телебачення стала трансляцiя художнiх фiльмiв i телесерiалiв украiнською мовою. СуттСФво змiнило змiст своiх програм Украiнське радiо. Вони стали професiональними, нацiонально спрямованими. Проте зростаСФ комерцiалiзацiя засобiв масовоi iнформацii газет, каналiв телебачення, радiостанцiй, серед яких значна частина орiСФнтуються на маловибагливого i дезорiСФнтованого читача, глядача, слухача, поширюючи низькопробну й нерiдко просто безвiдповiдальну iнформацiю та сурогатнi вироби маскультiвського ширпотребу.
Неоднозначним СФ розвиток лiтературного процесу. Продовжують творити письменники й поети старшого поколiння: РЖ.Драч, Р.РЖваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олiйник, Д.Павличко. Проте лiтература вiдчуваСФ на собi тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем). Ця тенденцiя сприяСФ розвитку масовоi та популярноi лiтератури, переважно росiйськомовноi. Розквiтають такi жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Вiдомими далеко за межами Украiни письменниками-фантастами СФ Генрi Лайон Олдi (колективний псевдонiм Д.Громова та О.Ладижинського), А.Валентинов, М. та С.Дяченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважаСФться Симона Вiлар (Н.Гавриленко).
Поки що можна констатувати слушнiсть думки визначного украiнського консерватора початку ХХ ст. В.Липинського, який в тАЬЛистах до братiв хлiборобiвтАЭ змалював картину проблематичностi формування повноцiнноi нацii на територii, що здобула незалежнiсть не шляхом принциповоi визвольноi боротьби, а внаслiдок розпаду метрополii. Однак останнiми роками iнерцiйнiсть мислення i рудименти старого життя усе далi вiдходять в минуле, а в сучасному культурному життi Украiни можна вiдзначити обнадiйливi позитивнi тенденцii, якi вiддзеркалюють процес нацiонального духовного вiдродження украiнського народу.
Можна видiлити декiлька чинникiв, що впливатимуть на подальший розвиток украiнськоi культури, а саме: 1) поглиблення нацiонального самопiзнання та самоусвiдомлення; 2) створення умов для iснування, розвитку, спiвпрацi та змагання розмаiтих фiлософських, релiгiйних, лiтературних, образотворчих, музичних течiй, напрямiв, шкiл, тобто дiйсне ствердження свободи духовноi творчостi; 3) врахування свiтового культурного досвiду, усвiдомлення власноi нацiональноi культури як ланки свiтового культурного процесу, спiвучасть у свiтовому культурному обмiнi за умов визнання прiоритету загальнолюдських цiнностей та усвiдомлення землi як спiльного дому усього людства; 4) всебiчне використання резервiв нацiональноi культурноi традицii, можливостей нацiональноi ментальностi, орiСФнтацiя на створення ориг