Украiнська культура ХХ ст.
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
18 р. в нiй було вже понад 1 млн. книг, серед яких багато унiкальних. За кiлькiстю та якiстю книг Украiнська нацiональна бiблiотека могла конкурувати з кращими бiблiотеками РДвропи.
Великою заслугою гетьманського уряду слiд вважати заснування 24 листопада 1918 р. Украiнськоi академii наук, потреба в якiй була нагальною. Академiя мала три вiддiли: iсторико-фiлологiчний, фiзико-математичний та соцiально-економiчний. Першим президентом призначено було видатного вченого iз свiтовим iмям, 55-рiчного професора хiмii Володимира Вернадського. Наказом гетьмана П. Скоропадського було призначено перших дiйсних членiв УАН. У вiддiлi iсторико-фiлологiчних наук дiйсними членами стали заслужений професор Харкiвського унiверситету Д. Багалiй, ординарний професор Киiвського украiнського державного унiверситету А. Кримський, заслужений професор Киiвськоi духовноi академii М. Петров, професор Чернiвецького унiверситету, доктор С. Смаль-Стоцький. У вiддiлi фiзико-математичних наук академiк Росiйськоi Академii Наук В. Вернадський, професор Киiвського полiтехнiчного iнституту С. Тимошенко, заслужений ординарний професор Киiвського унiверситету П. Тутковський. До вiддiлу соцiальних наук призначено професора Киiвського украiнського державного унiверситету М. Туган-Барановського, професора Катеринославського унiверситету Ф. Тарановського.
До досягнень у галузi культури за гетьманськоi доби треба ще додати заснування Украiнського театру драми та опери, Украiнськоi Державноi капели, Державного симфонiчного оркестру тощо.
Визначними СФ здобутки украiнськоi культури у мистецькiй сферi. На початку ХХ ст. в Украiнi поширюються iдейнi та художньо-естетичнi течii, якими жила РДвропа. Поряд з реалiзмом утверджуСФться модернiзм, який шукаСФ новi засоби мистецького вiдображення свiту. Прихильники модернiзму рiзко виступили проти захоплення митцiв староi генерацii етнiчно-побутовими жанрами, деталiзацiСФю, сiльською тематикою та тАЬпатрiотичними вигукамитАЭ i висловились за аполiтизм, чисте мистецтво. В лiтературу вони принесли психологiзм, зосередженiсть на внутрiшнiх переживаннях i субСФктивних враженнях героя при мiнiмумi дiй та загальноi характеристики тла подiй (М. Коцюбинський, В.Стефаник, Л.Украiнка, В. Винниченко). В поезii починають переважати психологiчнi мотиви й iндивiдуальнi почуття (М.Вороний, О.Олесь, П. Карманський, О.Луцький, В.Пачовський ), у прозi вiддаСФться перевага новелi. Модернiзм породжуСФ новi стилi iмпресiонiзм, символiзм, неоромантизм, футуризм та iн.
Важливим фактором культурного розвитку в Украiнi початку столiття був театр. Творцями модерного театру вважають Лесю Украiнку, В.Винниченка, О. Олеся. Саме вони створили нову украiнську драматургiю.
В архiтектурi початку ХХ ст. також утверджуються iдеi модернiзму, повязанi з використанням нових будiвельних матерiалiв i мистецьких форм (залiзничнi вокзали Львова, Жмеринки та Харкова), а поряд з ним неокласицизму (Педагогiчний музей у КиСФвi, Громадська бiблiотека у Харковi). Розвиток нацiонального руху стимулював вiдродження украiнського стилю звичайно, на новiй основi. Украiнськi архiтектори звертаються до вивчення памяток давнiх часiв та народноi деревяноi архiтектури, публiкують розвiдки про них у часописах. На цiй основi творять львiвськi будiвничi В.Нагiрний, автор численних церков у Галичинi, та РЖ.Левинський, якому належать проекти будинкiв товариства тАЬДнiстертАЭ, готелю Жоржа та Академiчного дому у Львовi. Кращим витвором у нацiональному украiнському стилi СФ будинок полтавського земства (1901-1908), спроектований В.Кричевським.
Украiнська скульптура поповнюСФться набутками прихильникiв iмпресiонiзму, якi сформували свiй талант у мистецьких школах РДвропи. Серед них видiляються Т.Гаврилко, автор погруддя Т.Шевченка; М.Паращук, якому належать скульптурнi портрети РЖ.Франка, В.Стефаника, С.Людкевича, а також памятник А.Мiцкевичу у Львовi, виконаний спiльно з А.Попелем; П.Вiйтович, який здiйснив скульптурне оформлення фасаду та iнтерСФру Львiвського оперного театру.
РЖмпресiонiстичний напрям у малярствi започатковуСФ М.Башкирцева, однак вона мешкала в основному у Францii та РЖталii й не могла перенести його на украiнський грунт. На Украiнi цi iдеi прориваються у творах художникiв-реалiстiв Г.Дядченка, А.Куiнджi, Ф.Красицького, а особливо О.Мурашка майстра психологiчного портрета, автора вiдомоi картини тАЬПохорон кошовоготАЭ. На захiдноукраiнських землях впливи iмпресiонiзму ще бiльш помiтнi: творцями iмпресiонiстичного пейзажу стали РЖ.Труш та М.Бурачек; розквiтаСФ талант О.Новакiвського, який малюСФ у дусi символiчного iмпресiонiзму. Засновником цiлоi школи монументалiстiв СФ галичанин М.Бойчук. Основоположником новоi украiнськоi графiки був Г.Нарбут. Вiн широко використовував украiнську тематику, узагальнив i трансформував ii через кращi досягнення украiнськоi геральдики та книжкового мистецтва. Повернувшись в Украiну пiсля 1917 р., вiн став засновником, першим ректором i професором Украiнськоi Академii мистецтв першоi вищоi художньоi школи Украiни. У цiлому в украiнському живописi цього перiоду виразно проступаСФ тенденцiя до творення нового, тАЬвеликого стилютАЭ, до монументалiзацii, фiлософського поглиблення й поетизацii образiв, все бiльшу роль починають вiдiгравати символи, метафора.
Початок ХХ ст. принiс значне пожвавлення в украiнське музичне життя. НароджуСФться нова професiйна музика, часто сповнена характерних для цiСФi епохи революцiйних мотивiв. ЗявляСФться плеяда тал