То землиця рiдна
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ння були знищенi в часи монгольськоi та турецько-татарськоi навал. А iх було десятки.
РЖ, якщо навiть взяти заснування сiл Туркiвщини вже за часiв Польщi, то все рiвно побачимо, що засновниками цих поселень, були люди украiнського походження, хоча дозвiл i надавався польським урядом.
Для прикладу:
с. Н. Яблунька (Яблiнка Нижня, Яблiнка Чернецька) було засноване над притокою Стрия р.Яблунька у 1552р. Грiчом Тарнавським (рiд гербу Драго Сасiв).
с.Лопушанка-Хомина заснована в 1532р. шляхтичем з с.Комарники, Петром Хомичем з роду Комарницьких (рiд гербу Драго-Сас). Дозвiл надано за вiйськовi заслуги.
с. В. Яблунька засн. в 1559 р. Дозвiл на заснування отримали брати Михайловичi iз с.Прислiп. ( тут вказанi придомки без вiдсiльного прiзвища ).
с. Н. Турiв (Турочка Матенчина, Турочки Нижнi) засн. в 1567 р. Дозвiл отримали Павло РЖвашкович та Теодор Ячкович.(Те ж саме)
с. Розлуч - засн. в 1511 р. Дозвiл на заснування села пiд горою Розлуч на пустирi в лiсi тАЬроссентАЭ, отримав солтис Борис. Хоча правдоподiбно оборонне поселення тут iснувало ще до 1280 р
с. Ломна (Лiмна) перша згадка датуСФться, коли привiлей отримали Фредко та Ячко на вже iснуюче поселення. Вiд Ячка, який утримував його до 1534 р. i передав синам, виводиться шляхетське вiдсiльне прiзвище Ломницьких гербу Кривi кiмнати.
с. Вовче засн. у 1519 р. протопластом шляхетськоi родини Вовчанських (рiд гербу Драго-Сас).
Цей рiд кiлька столiть тримав у своiх руках вiйтiвство i попiвство, а з часом роздiлився на кiлька вiток.
с. Ясениця-Замкова, засноване шляхтичем Турецьким (Турка, рiд гербу Драго-Сас).
с. Либохора перша згадка в 1553р., коли князь Олександр одержав привiлей на вже iснуюче поселення. Нащадки Олександра прийняли прiзвище вiд назви поселення Либохорськi.
с. Тарнава Вижня в 1444р. привiлей на цю територiю отримав лицар, Занко з Турки. Дозвiл же на заснування поселення отримав, в 1537р., священик Василь РЖльницький (рiд гербу Драго-Сас). Вiн же в 1537р. заснував також с. Тарнаву Нижню.
З цiСФi розвiдки можна зробити висновок, що заселення територii теперiшньоi Туркiвщини розпочалося в часи iснування Киiвськоi Русi i Галицько Волинського князiвства. Про це свiдчить наявнiсть старих городищ, де могли знаходитись давноруськi обороннi пункти i, в першу чергу, це легендарна фортеця Собiнь на г. Магура Лiмнянська, бiля с. Н. Турiв, на г. Козакова, що бiля с. Матькiв iн.
Масова колонiзацiя - заселення i господарське засвоСФння земель Туркiвщини, розпочалося у 14 16ст., коли ця територi входила до Королiвства Польського, а пiсля 1569р. до Речi Посполитоi.
З 1772 до 1919рр. уся територiя Галичини, включаючи Туркiвщину, була у складi Австро Угорськоi iмперii час найбiльшого загосподарювання територii Туркiвщини.
У 1918р. Туркiвщина увiйшла до Захiдноукраiнськоi Народноi Республiки.
З 1919р. у складi Польщi, з 1939р - СРСР.
з 1991р у складi Украiни
,,Кожному бовiм потребная СФсть реч о своСФй отчизнi знати, бо свого роду незнаючих людей за глупих почитаюттАЭ. Ф.Софонович
Бойки, лемки, гуцули
Як вiдомо, по обидва боки карпатського хребта, проживають горяни- украiнцi. Це словянськi етнiчнi групи: бойки, лемки i гуцули.
Етнiчна група лемкiв - найвiддаленiша захiдна гiлка украiнського народу - займаСФ, як свiдчить дослiдження авторитетних етнологiв, територii Низьких Бескидiв у Польщi i Словаччинi вiд долин рiчок Лаборця та Ослави i аж поза Попрат. Вона затиснена словаками з пiвдня i поляками з пiвночi.
Назва лемки походить вiд дiалектного польського i словацького слова лем, що значить ,,лише, тiльки.
Етнiчна група гуцулiв пiвденно-схiдна словянська гiлка украiнських верховинцiв в Карпатах, яка займаСФ Горгани, Покутсько-Буковинськi Карпати, Чорногору. Умовно кордон на пiвденному схилi Карпат мiж гуцулами та бойками, можна провести на територii мiж рр. Тиса та Рiка. На пiвнiчному схилi мiж перевалом Вишкiвський (1818м.) та г. Магура (1362м.).
Етнiчна група бойки украiнськi верховинцi, якi займають Схiднi Бескиди, Бещади, Полонинський та Вулканiчний хребти на Закарпаттi.
Перелiк украiнських шляхетських родин гербу Сас
Асламнович
Асламович
Бадовський
Балицький
Бандрiвський
Баневич
Банкiвський
Баранецький
Батовський
Бачевський
Бачинський
Бейовський
Беневський
Бережанський
Бережницький
Березовський
Бернацький
Бебельський
Бiленський
Бiлiнський
Бiсковський
Бестрицький
Блажiвський
Боберський
Боновський
Бориславський
Босацький
Боярський
Бранський
Браткiвський
Бреiянський
Брилiнський
Брожневськi
Бруський
Бутковський
Буховський
Бучинський
Ванчалух
Ваньовський
Василькiвський
Вачевський
Винницький
Вислобоцький
Вислоцький
Височанський
Витвiтцький
Витвiвський
Вихлiнський
Вишинський
Вiнницький
Вовковицький
Вовчанський
Воланськi
Волковицький
Волосецький
Волосянський
Волошинiвський
Волошовський
Ворисецький
Воритко
Галичинський
Гнилянський
Голинський
Головецький
Гординський
Горицький
Городецький
Городиський
Гошовський
Грабовецький
Грибницький
Губицький
Гумецький
Гусакiвський
Гуснянський
Гучерницький
Гадомський