То землиця рiдна
Информация - История
Другие материалы по предмету История
арпатське), Яворiв, Бориня (Розтоки, Вiльховате, Штукiвець), Буковинка, Заясенiв, Рикiв, Багнувате, Зубриця.
Тобто на шляхах, якими можна було перейти Кавкасiйськими (Карпатськими) хащами, вздовж рiчок, з Угрiв в Галицьке князiвтво.
Цi поселення не мали вигляду сучасних сiл. Це були групи осель (дворища), якi розмiщувались бiля веж. РЗх мешканцi жили з доходiв вiд вiйськовоi служби. Основним завданням воiв, якi жили в цих поселеннях - було, в разi небезпеки, запалити сигнальний вогонь на вежi, яка знаходилась на високiй горi.
Захиснi укрiплення ставили для оборони десь серед лiсу, на високiй горi або серед болота (пр. над Яворою ), насипали вали, копали рови, аби ворог не мiг приступити. В небезпечний час туди збирали своСФ майно, жiнок i дiтей i боронилися вiд ворога, або ж воiни виходили iз постоялого двору на захист села. Туди приiздили купцi на торги та привозили товари.
У звязку з груповим поселенням сасiвських родин, iхнi вiдсiльнi прiзвища стають колективними iз закiнченнями на ський, -зький, -цький: Комарницькi, Яворськi, Височанськi, РЖльницькi i т.д. Цi прiзвища означали мiiе, з якого переселились осадники, спадковiсть у володiннi та служили ознакою приналежностi iх власникiв до шляхетського стану.
Адмiнiстрацii князя використовували вiдсiльнi прiзвища для реСФстрацii, хоча шляхта i опиралась цьому, тому, що цi прiзвища не висвiтлювали роду, гербу: (роди гербу Перестрiл, Холева, Лук, Пилич, Прус, Сас, Короб, Погоня i т.д.) В побутi вони i надалi користувались придомками.
Можна навести декiлька прикладiв переселення сасiвських родин з Угорщини в Галичину або переселення iх в межах Галичини.
Переселення драго-сасiвського роду з Угорщини: лицар Стефан Джула Сас, який жив у 13ст. над р. Тисою, мав 8 синiв: Балка, Драга, РЖвана, Драгомира, Стефана, Татара, Косту та Мирослава. Прибувши в Галичину цей рiд отримав вiдсiльне прiзвище Тисовськi, (Звiдки прийшли з Тиси),а також дозвiл на заснування села-гнiзда Тисовець (Сколiвщина).
Приклад переселення iз села-гнiзда Созанi, на кордонi Галицького князiвства з Польщею (тепер Перемишель, РП), сасiвськоi родини у Самбiрську землю, де вона отримуСФ групове вiдсiльне прiзвище Созанськi, яке вказуСФ , з якоi мiiевостi вони прибули. Тут вони отримують дозвiл, на заснування нового тАЬсела-гнiздатАЭ- Созань. Для розрiзнення Созанськi використовували придомки.
РЖз села-гнiзда Турка, (тепер Коломийський р-н, РЖв.-Франк.обл.), яке знаходилось на пiвденно-схiдному кордонi Галицького князiвства з Османською iмперiСФю, пересилилась сасiвська родина, вони ж отримали групове вiдсiльне прiзвище Турецькi, якi отримали право, на заснування села-гнiзда, яке тепер називаСФться Турка(Туркiвщина).
РЖз села-гнiзда Комарники (Верхнi чи Нижнi), якi знаходились на пограниччi Галицько-Волинського князiвства з Польщею (тепер Перемишль, РП), пересилилась сасiвська родина, вони ж отримали групове вiдсiльне прiзвище Комарницькi, яке вказуСФ звiдки вони прибули, отримали дозвiл на заснування села-гнiзда, яке носить сьогоднi назву Комарники (Туркiвський р-н.).
Для розрiзнення Комарницькi використовували придомки: Комарницький-Дудич, Комарницький-Чижевич, Комарницький-Хомич i тд.
Закiнчення придомкiв на ич, вказуСФ на приналежнiсть роду до племенi бiлих хорватiв.
РЖз села гнiзда РЖльниця (нинi РЖршавський р-н, Закарп. обл. тод. Угорщ.), переселилась сасiвська родина, вони ж отримують групове вiдсiльне прiзвище РЖльницькi, яке вказуСФ звiдки вони прибули, отримують дозвiл на заснування села-гнiзда, яке носить сьогоднi назву РЖльник.
Для розрiзнення використовують придомки: РЖльницький-Рибчич, РЖльницький-Янiнович, РЖльницький-Зенкович, РЖльницький-Черчович, РЖльницький-Юсипович i т.д.
РЖз села-гнiзда Висоцьке (тепер Любомльський р-н, Волинськоi обл.), яке знаходилось на пiвнiчному пограниччi Галицько-Волинського князiвства, пересилилась сасiвська родина, вони ж отримують групове вiдсiльне прiзвище Височанськi, яке вказуСФ звiдки вони прибули, отримують дозвiл на заснування села-гнiзда, яке носить сьогоднi назву Висоцьке (Туркiвщина). Для розрiзнення Височанськi використовували придомки: Височанський-Петрушевич, Височанський-Янкович, Височанський-Мiнькович i т.д.
РЖз села-гнiзда Явора, яке знаходилось на кордонi з Польщею (тепер Перемишль, РП), пересилилась сасiвська родина, вони отримують групове вiдсiльне прiзвище Яворськi, яке вказуСФ звiдки вони прибули, та отримують дозвiл на заснування села-гнiзда, яке носить сьогоднi назву Явора(Туркiвщина)
Для розрiзнення використовували придомки: Яворський-Косачевич, Яворський-Леневич, Яворський - Зубович i т.д.
Коли Драго-Сасiвськi родини поселялись великими групами на видiлених землях, то в окремих випадках це визначало назву населеного пункту:
чи вiд мiiевостi, звiдки вони прибули (р. Тиса село-гнiздо Тисовець-вiдсiльнi прiзвища Тисовськi),
чи то вiд гербового назвиська (сс. Сас, Сасiв, Саський),
чи вiд села-гнiзда, заснованого ранiше (Явора Яворськi)
чи вiд прiзвища провiдника.
Якщо сасiвських прибульцiв осаджували бiля вже iснуючих поселень, хуторiв, а також бiля урочищ, рiчок, гiр, якi мали певнi назви, то вiд них, також пiшли назви сасiвських родин.
У 14ст. в Галичинi нараховувалось бiльше 500 сасiвських сiл-гнiзд.
РЖ не можна погодитись з М. Грушевським про те, що Карпати були заселенi волохами, племенi, вiд якого пiшли румуни, молдавани. Ця версiя може стосуватись П