То землиця рiдна
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?е - Верецький перевал (Нижнi Ворота).
Угорський шлях: Ст. Самбiр Явора - Круг Городище РЖльник - Бориня (Штукiвець) - Комарники - В. Висоцьке - Нижнi Ворота;
Постiйно вiдбиваючись вiд зазiхань сусiдiв на галицький престол, потреба в охоронi торговельних шляхiв, змiцнення галицького пограниччя, недовiра до своiх бояр дружинникiв, вороже налаштованих один до одного, а також те, що земельна аристократiя вступала в дружину в малiй кiлькостi - все це змушувало галицьких князiв утримувати добре вишколене i чисельне вiйсько, поновлювати його склад за рахунок входження чужих лицарiв, сподiваючись вiд них бiльшоi вiрностi та послуху, шукати вiдповiдних захисникiв, здатних перебувати у постiйнiй небезпецi пограниччя.
Для цього найбiльше пiдходили ,,одноплемiннi i одновiрнi русинськi колонiсти i сасiвськi лицарi з Угорщини
Стосовно одного з перших вiдомих знайомств Драго-Сасiв з Галичиною, то Галицько-Волинський лiтопис зазначаСФ, що у 1216 р. десятирiчний князь Данило перебував при дворi угорського короля Андраша, до якого прибули галицькi бояри з просьбою: Дай нам отчича (молодого Данила), щоб з ним прогнати РЖгоревичiв з Галича.
Король задовiльнив просьбу галичан, пославши з ними вiйсько одноплемiнне i одновiрне галичанам пiд проводом великого дворецького Пота з воСФводами.
,,Рiд Драго-Сасiв прибув на Русь Галицьку. Належить вiн до родiв геральдичнихтАж Основним тереном перебування роду СФ Галицька Русь i Литва. Герб роду знаходиться в тАЬКлейнотах ДлугошатАЭ у яких зазначено, що цей рiд iз гiр i лiсiв Руськоi провiнцii, займав гiрськi полонини, князiвського походження, мужi простi, правдивi, вправнi, хоробрi, мужнi, посад не випрошують, але посадовi за кровютАЭ.
,,Драго-Саси прибули на службу до руського князя Данила Галицького, а пiзнiше до його сина Лева. Осiвши у Руськiй землi, завели сiмi та в рiзних родах тим гербом послуговувалися, мали своi печатки i самого Гуйда батьком звалитАЭ. (хронiка 1584р. авт. Б. Папроцький).
РЖ далi хронiсти пiдкреслюючи, говорять, що тАж великий числом загiн лицарiв з проводомтАж вливаСФться у ряди його (князя) дружини, або тАжприбула численна громада лицарiв-бойовикiв, якi печатувалися гербом Сас, чи, як подаСФ В. Стрепа, граф ГуйдтАж з немалим вiйськом прибув до руського княжича.
В хронiцi р.1584 також уточнюСФться, що близько 1236 р. до князя Данила прибув на службу комес Гуйд з власною хоругвою лицарiв. В обох випадках прибульцi мали герб iз жовтим пiвмiсяцем рiжками догори та двома жовтими зiрками над ним, i стрiлою зi скерованим догори вiстрям. Усi елементи герба розмiщенi на блакитному полi. (За участь у хрестових походах Драго-Саси набули право на доповнення свого герба ,,покоренимтАЭ пiвмiсяцем).
Провiдник, за заслуги перед князем (королем), або заплативши певну суму грошей, мав право (грамоту) заснувати село у встановлених межах. В середньому це становило 20 господарств iз надiлом 60 ланiв.
Простору було досить i люди осiдали зрiдка, хуторами. Кожен рiд осiдав окремо i жив осiбно. Роди творили дворища i складалися з сiмей кровно повязаних родичiв. Дворища з спiльними коренями утворювали громаду (хутiр, село).
Новозапрошених поселяли на досить вигiдних для них соцiально-економiчних умовах.
Осiлi в Галичинi Драго-Саси послуговувалися принесеним ними правом, укладеним Енрiке фон Репковим Сас, яке в Галичинi називали саським (зведення законiв тАЬСаксонське зерцалотАЭ). За цим правом провiднику надавався земельний надiл, забезпечувалося мiiеве самоурядовання. Землi обкладалися невеликим податком при обовязковому вiдбуваннi вiйськовоi служби. Драго-Саси пiдпорядковувалися безпосередньо князевi (королю), мали право розвивати торгiвлю та рiзнi пiдприСФмства.
Назви пан, панi, пани також були занесенi в Галичину драго-сасiвськими лицарями. Згiдно iз тлумаченням грекiв i словян Пан, це той, хто всiм володiСФ. РЖ саме тому Пан по словянськи означаСФ ,,великий господар (maior dominus)тАж Усi господарi називаються Пани, а вождi вiйська називаються ,,воСФводи. Тому так вiд Пан названi паннонцiтАж Вiд тих паннонцiв народились три брати, сини Пана, iз яких один мав iмя Лех, другий Рус, третiй ЧехтАж Цi троСФ, множачись у родi, володiли трьома королiвствами: лехитiв, русiв i чехiв, званих також богемцями, i на цей час володiють i в майбутньому будуть володiти, як довго на це буде воля Божа.
За князювання Данила Р. Галицького в Галичинi зявляються першi сасiвськi села-гнiзда, якi розтягнулися, у першу чергу, по пiвденно-схiдному пограниччю Галичини з Османською iмперiСФю та на захiдному - з Польщею:
Привертають також увагу назви сiл, що розташовувались i якi iснують по сьогоднiшнiй день, на землях, по яких проходили вищезгаданi кордони Галицького князiвства:
- Яблунiв, Яворiв (Косiвщина.); Турка, Ясiнка, Слобода (Коломия); Яблунька; Мiжгiря; Дзвиняче; Спас; Грушiв всi на РЖвано-Франкiвщинi.
- Завадiвка, Бенева, Росохач, Кривка всi на Тернопiльщинi;
- с.Висоцьке Волинь; Явора; Верхнi та Нижнi Комарники - (Нинi РП).
- Старе село, Бориня (Бориничi вiд нащадкiв Борина, саме там де рiчка Стрий впадаСФ в Днiстер) Жидачiвський р-н, Львiвськоi обл.
А також:
- сс..Розтока, Вiльховата, Турочки, Прислiп, Задiльське, Завадка, Гусний, РЖвашковець, Зарiччя, РЖльниця i iнш. Закарпатська обл.. територiя з якоi розпочалось переселення Сасiвських родин до Галичини.
Якщо взяти назви сiл в областях Украiни, якi н