Сутність, принципи і роль страхування
Методическое пособие - Банковское дело
Другие методички по предмету Банковское дело
форма проведення перестрахувальної цесії, при якій перестраховик покриває виплачене цедентом страхове відшкодування, яке перевищує встановлену суму власного утримання цедента.
Як і у перестрахуванні ексцедента суми, перестраховик може встановити максимальну величину покриття збитків.
Суть перестрахування ексцедента збитковості полягає в тому, що перестраховик відшкодовує збитки у випадках, коли величина показника норми збитковості цедента за певний термін перевищує відсоток, обумовлений договором перестрахування.
Таку форму перестрахування використовують у випадках, коли розмір передбачених збитків цедента перевищує страхові премії, що надійшли до страховика.
Перестрахування ексцедента збитковості орієнтовано як правило не на окремий збиток чи сукупність збитків, а на окремий вид страхування, що здійснює цедент, або на весь його страховий портфель.
10.4 Сутність та механізм дії співстрахування
Співстрахування це страхування, при якому два чи більше страховиків беруть участь визначеними частинами у страхуванні одного й того самого ризику.
В співстрахуванні страховики поділяють ризик на декілька частин, укладаючи колективний страховий договір на загальну страхову суму, що відповідає повній вартості обєктів, прийнятих на страхування. Тобто один і той самий обєкт страхування може бути застрахований декількими страховиками.
За результатами угоди страховиків страхувальнику виставляється колективний страховий поліс, підписаний усіма страховиками, які називаються співстраховики. Кожен співстраховик несе відповідальність і відшкодовує збитки тільки в межах прийнятої частки страхової суми.
В співстрахуванні як і в перестрахуванні здійснюється розподіл страхових внесків та страхових відшкодувань. Але, принципове розходження між відзначеними формами обмеження відповідальності полягає у тому, що при перестрахуванні страхувальник взаємодіє тільки з одним страховиком, як при укладанні страхового договору, так і страхових виплат при настанні страхового випадку. В той же час, співстрахування характеризується тим, що кількість страхових відносин страхувальника фактично відповідає кількості страхових компаній, які беруть участь у страхуванні відповідного обєкту.
Також, у взаємовідносинах із страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших, за наявністю відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником. Також при наявності відповідної угоди, співстраховик, який представляє інших, сам розраховується зі страхувальником і після остаточної виплати здійснює взаєморозрахунки з іншими учасниками співстрахування.
Однією з форм співробітництва страхових компаній у сфері співстрахування є створення перестрахувальних пулів (обєднань, фондів), які являють собою обєднання страховиків для спільного страхування визначених ризиків. Діяльність пулу будується на принципі взаємності, суть якого полягає в тому, що страхові премії та відшкодування за відповідними ризиками передаються пулу, в якому розподіляється проходження операції між його членами згідно з розміром переданої суми премії. Однак, пул може нормально функціонувати тільки за умов дотримання його учасниками прийнятих правил та обмежень.
Змістовий модуль IV. Фінансова діяльність страхових компаній
Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
11.1 Характеристика доходів страховика
Діяльність страхової компанії, як і іншого господарюючого субєкту спрямована на отримання доходу.
Доход страховика являє собою збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобовязань, що призводить до росту власного капіталу.
Послуги, які надають страховики належать до сфери фінансових послуг. На відміну від сфери виробництва, де виручка від реалізації продукції компенсує вже понесені витрати на відповідне виробництво, страхова компанія несе витрати, повязані з компенсацією збитків за укладеними договорами страхування після акумулювання коштів, що отримані від страхувальників.
Відзначена особливість страхової діяльності спонукає страховиків приймати активну участь на фінансовому ринку у якості інвестора вільних на деякий час коштів.
Крім того, страхові компанії можуть здійснювати діяльність, що неповязана зі страховою та інвестиційною (надавати консультації, здійснювати валютні, орендні та інші операції).
Таким чином, залежно від джерел надходження доходи страховика поділяються наступним чином:
доходи від страхової (основної та перестрахувальної) діяльності;
доходи від інвестиційної та фінансової діяльності;
інші доходи, отримані від діяльності, не повязаної зі страховою та інвестиційною діяльністю.
Доходи від страхової діяльності є головною метою організації страхового бізнесу й основним джерелом формування доходної бази страховика. Зявляючись на страховому ринку й пропонуючи свої послуги страховик прагне отримати саме ці доходи.
Доходи від страхової діяльності містять:
1. Зароблені страхові премії (платежі, внески) за договорами страхування і перестрахування. До відзначеної складової доходу належать страхові премії, отримані за договорами відносно яких не існує ризик настання страхових подій і відповідно виплати страхового відшкодування.
2. Комісійні винагороди за перестрахування. Цей аспект доходу складається з сум комісій, які сплачують страхової компанії перестраховик