Сутність, принципи і роль страхування
Методическое пособие - Банковское дело
Другие методички по предмету Банковское дело
° це спроможність страховика виконати страхові зобовязання в умовах будь-якої економічної та політичної ситуації й впливу інших несприятливих чинників в обсязі та формах, прийнятих за договорами страхування й перестрахування.
Виділяють наступні критерії забезпечення фінансової надійності страховика:
1. Розмір власних коштів характеризує обсяг коштів страховика, що вільні від зобовязань за прийнятими договорам страхування й перестрахування.
2. Цінова політика страховика повинна базуватися на правильності розрахунку тарифних ставок з урахуванням рівня збитковості конкретних видів страхування, ймовірності страхових випадків, дії ринкових та інших факторів. Адекватні актуарні розрахунки є важливим аспектом забезпечення фінансової надійності страховика.
3. Критерієм фінансової надійності виступає наявність збалансованого страхового портфеля, який повинен містити зобовязання (ризики) з належним рівнем однорідності, диверсифікованості та власним утриманням. Законодавством України передбачено рівень власного утримання страховика в межах не більш ніж 10% сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів. Перевищення встановленої межі відповідальності повинні бути передані в перестрахування [1].
4. Розмір страхових резервів, що сформовані страховиком повинен бути на рівні достатньому для покриття зобовязань за укладеними договорами страхування й перестрахування.
5. Тимчасово вільні кошти, що перебувають у розпорядженні страховика у вигляді сформованих страхових резервів, повинні бути інвестовані з метою запобігання їх знецінення під впливом фактору часу й інфляції та для отримання додаткового прибутку. Тому, ефективність розміщення страхових резервів є наступним критерієм фінансової надійності страховика.
6. Перестрахувальні операції (перестрахування) є одним з механізмів обмеження відповідальності страховика та зміцнення його страхового портфелю і, як наслідок, фінансової надійності завдяки передачі частини страхових ризиків іншим страховикам.
Відзначені критерії повинні враховуватися при оцінки фінансової надійності страховика та формуванні й розміщенні його фінансових ресурсів.
12.2 Джерела формування фінансових ресурсів
Фінансові ресурси страховика це грошові кошти, які формуються страховиком протягом своєї діяльності і підлягають розподілу за цільовим призначенням.
Джерелами формування фінансових ресурсів страховика може виступати власний капітал та зобовязання.
Власний капітал це частка активів страховика за винятком його зобовязань.
Зобовязання це заборгованість, яка виникла протягом минулих періодів, через настання страхових випадків, погашення якої призведе до зменшення економічних вигід в майбутньому.
Власний капітал може також розглядатися як зобовязання страхової компанії перед її власниками, але для вітчизняного сприйняття більш підходить визначене вище тлумачення, тобто сукупність ресурсів, які приносять економічні вигоди (активів), що знаходяться у власності засновників компанії.
Головним елементом власного капіталу, який є основою функціонування будь-якого субєкту господарської діяльності є статутний капітал (статутний фонд), який являє собою відображених в статутних документах сукупність внесків засновників в формування капіталу страхової компанії.
Відповідно чинного законодавства, мінімальний розмір статутного фонду страховика, що здійснює страхову діяльність іншу ніж страхування життя, повинен становити не менше 1 млн. євро, а страховика, який здійснює страхування життя не менше 1,5 млн. євро. Причому, характерною особливістю формування Статутного фонду страхової компанії є те, що її статутний капітал повинен бути сформований на 100% у грошовій формі.
Важливими елементами власного капіталу страховика, які забезпечують його формування і накопичення протягом здійснення діяльності є нерозподілений прибуток та гарантійний фонд.
Сукупність додаткового, резервного капіталу та суми нерозподіленого прибутку має назву гарантійний фонд страховика.
Страхова компанія за рахунок нерозподіленого прибутку може створювати вільні резерви.
Вільні резерви це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення його платоспроможності.
Інші складові власного капіталу страховика визначаються відповідно чинного законодавства та порядок їх формування й використання суттєво не відрізняється від інших субєктів господарювання.
Зобовязання страховика складаються із забезпечень наступних витрат та платежів, довгострокових, поточних зобовязань та доходів майбутніх періодів.
Характерною для страхової діяльності складовою зобовязань є страхові резерви, сутність й склад яких буде розглянуто нижче.
Фінансові ресурси, сформовані за рахунок зобовязань можна поділити на позикові та залучені.
Позиковими вважаються ресурси, сформовані на принципах платності й повернення. Тобто джерелом відзначених ресурсів є банківські, комерційні та інші кредити.
До залучених ресурсів належать страхові резерви, кредиторська заборгованість та інші види зобовязань.
Як й для елементів власного капіталу, порядок визначення складових зобовязань (крім страхових резервів) відповідає діючому законодавству для субєктів господарської діяльності.
12.3 Характеристика страхових резервів
Однією з умов забезпечення фінансової надійності страховика є формув?/p>