Сутнiсть, правова основа та принципи ОРД
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ано, умовно роздiливши по рольовому принципу на три частини:
Першу (загальну) частину формують законодавчi норми, що визначають:
- поняття ОРД як згаданоi вище системи гласних i негласних заходiв (ст. 2);
- ii завдання й мета, практично зведенi до виявлення ознак злочинiв, iхньому попередженню й розкриттю, виявленню розшукуваних осiб, а також забезпеченню кримiнального судочинства фактичними даними, що мають значення судових доказiв (ст. 1);
- правову основу ОРД (ст. 3);
- принципи ОРД (ст. 4);
- субСФкти ОРД (ст. 5).
Друга (особлива) частина може бути представлена сукупнiстю правових норм, що розкривають ОРД як вид предметноi правоохоронноi дiяльностi.
По-перше, це норми, що визначають функцii субСФктiв ОРД (через призму закрiплених у ст. 7 Закону Украiни Про ОРД обовязкiв оперативних пiдроздiлiв), а саме:
- прийняття необхiдних оперативно-розшукових заходiв для своСФчасного попередження й розкриття злочинiв, а також виявлення причин i умов, що сприяють вчиненню злочинiв, здiйснення профiлактики правопорушень;
- виконання письмових доручень слiдчого, вказiвок прокурора й постанов суду, а також запитiв повноважних державних органiв, установ i органiзацiй про проведення ОРД;
- виконання запитiв вiдповiдних мiжнародних правоохоронних органiзацiй i правоохоронних органiв iнших держав на пiдставi договорiв i угод;
- iнформування вiдповiдних державних органiв про факти й данi, що свiдчать про погрозу безпеки суспiльства й держави, а також про порушення законодавства, повязаних зi службовою дiяльнiстю посадових осiб;
- здiйснення взаСФмодii мiж субСФктами ОРД i iншими правоохоронними органами, у тому числi вiдповiдними органами iноземних держав i мiжнародних антитерористичних органiзацiй, з метою швидкого й повного розкриття злочинiв i викриття винних;
- забезпечення iз залученням iнших пiдроздiлiв безпеки працiвникiв суду й правоохоронних органiв, осiб, що здiйснюють допомогу й сприяють ОРД, осiб, що приймають участь у кримiнальному судочинствi, членiв iхнiх родин i близьких родичiв цих осiб;
- участь у заходах щодо фiзичного захисту ядерних установок, ядерних матерiалiв, радiоактивних вiдходiв, iнших джерел iонiзуючого випромiнювання, а також у проведеннi спецiальноi перевiрки щодо допуску до особливих робiт.
По-друге, це норми, що визначають оперативно-розшуковi заходи й засоби, якi фактично викладенi в ст. 8 Закону Украiни Про ОРД через призму вiдповiдних прав, якими надiленi оперативнi пiдроздiли.
Третя (процесуальна) частина СФдиноi нормативноi бази ОРД включаСФ норми, що забезпечують процесуальну регламентацiю проведення, як всiх, так i окремих оперативно-розшукових заходiв. Значна група норм, охоплюваних цiСФю частиною, була вже закрiплена Законом Украiни Про ОРД. Це, зокрема, норми, що встановлюють:
- пiдстави для проведення ОРД (ст. 6), при вiдсутностi яких забороняСФться приймати рiшення про здiйснення оперативно-розшукових заходiв;
- порядок заведення й затвердження оперативно-розшукових справ, де тiльки в рамках яких допускаСФться проведення ОРД; умови виконання оперативно-розшукових заходiв для цих справ, особливо повязаних з тимчасовим обмеженням прав людини, i субСФкти контролю за проведенням ОРД (ст. 9);
- диференцiйованi строки ведення оперативно-розшукових справ, пiдстави, порядок i повноваження субСФктiв iхнього продовження (ст. 9-1);
- пiдстави й порядок закриття, а також зберiгання припинених оперативно-розшукових справ (ст. 9-2);
- призначення й порядок використання оперативно-розшукових матерiалiв (ст. 10).
Вищезгаданi норми мають загальний процесуальний характер i в цiлому регламентують проведення ОРД.
Разом з тим, останнiм часом на законодавчому рiвнi активно приймаються новi норми, що процесуально регулюють рiзнi сторони здiйснення окремих заходiв i застосування оперативних i оперативно-технiчних засобiв.
Зокрема, можна вказати на норми, що встановлюють процесуальний порядок санкцiонування й проведення оперативно-розшукових заходiв, тимчасово обмежуючi права й свободи громадян (негласне проникнення в житло, зняття iнформацii з каналiв звязку, контроль над перепискою, телефонними розмовами, телеграфноi й iншою кореспонденцiСФю й iн.); порядок здiйснення проникнення в злочинну групу негласного працiвника оперативного пiдроздiлу й iн. Прийняття цих норм свiдчить про те, що законодавець все-таки йде по шляху формування оперативно-розшукового процесу, що сьогоднi визнають уже багато теоретикiв i практикiв.
Ранiше ми вiдзначали, що сутнiсть теорii ОРД становлять тi знання, якi, з одного боку, збагачують цю теорiю, а з iншого боку - включаються в систему здiйснення ОРД як вiдповiднi правовi норми. Однак практична реалiзацiя останнiх сьогоднi виявляСФ чимало протирiч, що насамперед iснують у самому законодавствi.
Так, зокрема, законодавець, визначивши як завдання ОРД пошук i фiксацiю фактичних даних про злочиннi дiяння окремих осiб i груп, практично проiгнорував потреби пошуковоi роботи оперативних пiдроздiлiв у загальному кримiнальному середовищi, сфокусувавши основну увагу лише на здiйсненнi оперативно-розшукових заходiв у рамках оперативно-розшукових справ. Це серйозна перешкода практицi.
Наступне зауваження стосуСФться правовоi норми про звiльнення (повного або часткового) вiд кримiнальноi вiдповiдальностi й покарання учасникiв органiзованих злочинних формувань, зокре