Стратегiчне планування економiчного розвитку великого мiста як iнструмент пiдвищення ефективностi його управлiння
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?оритети, можливостi мiста щодо перспективного розвитку, запропонованi механiзми реалiзацiСЧ стратегiчних цiлей та завдань, у тому числi шляхом розширення партнерських звязкiв.
Аналiз свiтового досвiду показуСФ, що розвиток столичного мiста маСФ своСЧ особливостi, повязанi з роллю, яке воно вiдiграСФ в системi державного управлiння, впливом на iншi регiони та територiальнi громади. Тому, розробляючи стратегiю розвитку КиСФва, потрiбно враховувати ознаки столичностi: у функцiональному аспектi лiдерство або панування над суспiльними системами; у територiальному аспектi центральне географiчне положення; в соцiальному i екологiчному аспектах формування такого столичного середовища, яке породжуСФ тип столичного жителя, життСФвi установки якого вiдмiннi вiд провiнцiйних. При цьому збалансований гармонiйний багатофакторний розвиток КиСФва як столичного мiста, яке вiдiграСФ роль адмiнiстративного, культурного, наукового, освiтнього, iндустрiального та туристичного центру, маСФ вiдбуватися у складi господарського комплексу УкраСЧни i в межах розселення киСЧвськоСЧ агломерацiСЧ. Для цього на базi м. КиСФва та КиСЧвськоСЧ областi доцiльно заснувати КиСЧвський столичний регiон (Великий КиСЧв) з обСФднанням в його межах територiй i населених пунктiв, що можуть бути вiднесенi до киСЧвськоСЧ агломерацiСЧ i розвиватимуться на основi СФдиноСЧ скоординованоСЧ програми стiйкого розвитку у ХХРЖ столiттi.
З урахуванням столичного статусу та багатофункцiональностi мiста стратегiчна мета розвитку КиСФва полягаСФ у забезпеченнi високоСЧ якостi життя населення i створеннi адекватного мiського середовища на основi сталостi та ефективного виконання ним столичних функцiй i функцiй свiтового мiста.
ВизначаСФться, що в основу вибору стратегiСЧ економiчного розвитку великих мiст, у тому числi й столицi, необхiдно покласти такi принципи: комплекснiсть, що вимагаСФ вирiшення всiСФСЧ сукупностi взаСФмоповязаних i взаСФмозумовлених проблем, а не окремих, у тому числi прiоритетних; iнновацiйнiсть, яка передбачаСФ перехiд на iнновацiйну модель економiчного розвитку; економiчнiсть, який маСФ на метi створення вiдкритоСЧ для конкуренцiСЧ ринковоСЧ економiки i сприятливого iнвестицiйного середовища; гуманiтарнiсть, що передбачаСФ вирiшення комплексу гуманiтарних проблем; екологiчнiсть, що передбачаСФ полiпшення стану навколишнього середовища; сталiсть, тобто пiдтримка програм розвитку, результати яких не ускладнюють нинiшнiй i майбутнiй економiчний i соцiальний розвиток, вiдповiдають критерiям екологiчноСЧ безпеки i стiйкостi економiчного розвитку.
Поряд iз столичними КиСЧв маСФ виконувати функцiСЧ свiтового мiста, в якому концентруСФться виробництво не стiльки товарiв, скiльки iнформацiСЧ i послуг, якi поширюються в глобальному масштабi. Функцiонування КиСФва як свiтового мiста зумовлюСФ необхiднiсть виконання в ньому специфiчних столичних функцiй, спрямованих на те, щоб мiсто стало дiйсно дiловим, науковим та iнформацiйним центром, осередком суспiльного i культурного життя, мiiем проведення акцiй мiжнародного значення, що надасть новий iмпульс розвитку економiки краСЧни в цiлому. Розвиток КиСФва в ХХРЖ столiттi маСФ визначатися процесами iнформатизацiСЧ та iнтелектуалiзацiСЧ економiки. При цьому економiчна структура мiста повинна змiнюватися не на основi закриття тих чи iнших необхiдних суспiльству та територiальнiй громадi виробництв, а шляхом поступовоСЧ СЧСЧ трансформацiСЧ.
Реалiзацiя стратегiй розвитку мiста неможлива без задiяння iнституту партнерства з державними i недержавними структурами, населенням, що знаходитиме вияв у продуктивнiй спiвпрацi в рiзних сферах життСФдiяльностi мiста, результатами якоСЧ мають бути збiльшення обсягiв виробництва, посилення конкурентних стимулiв, покращання соцiально-економiчного i екологiчного стану в КиСФвi. Проте пiдвищення ефективностi спiвпрацi повязане з низкою проблем, якi в стратегiчному планi мають вирiшуватись у наступних напрямах: пiдвищеннi рiвня незалежностi органiв мiiевого самоврядування вiд центральноСЧ влади щодо виконання покладених на них повноважень, що розширить можливостi територiальноСЧ громади у прийняттi рiшень стосовно спiвробiтництва; покращаннi фiнансового стану мiського самоврядування, що визначатиме його спроможнiсть до взаСФмовигiдноСЧ спiвпрацi; вдосконаленнi законодавчих, нормативно-правових, органiзацiйних умов спiвпрацi; всебiчнiй пiдтримцi розвитку пiдприСФмницьких структур, якi виробляють iмпортозамiнюючу продукцiю та надають необхiднi послуги мешканцям та гостям столицi. Перспективними напрямами спiвпрацi мають стати торги на здiйснення таких видiв дiяльностi, як прибирання вулиць, примiщень, утримання територiй та автомобiлiв, доставляння обiдiв у школи i лiкарнi, органiзацiя вуличного освiтлення, електропостачання, надання юридичних послуг тощо. Основною формою залучення приватноСЧ iнiцiативи буде тАЬзацiкавлене управлiннятАЭ, яке здiйснюСФться на договiрнiй основi мiж комунальним i приватним пiдприСФмством (особою). Велике значення також матимуть договори оренди комунального майна, партнерство в оподаткуваннi (податковi пiльги), участь в реалiзацiСЧ мiiевих програм соцiально-економiчного i культурного розвитку, цiльових програмах, виконаннi мiських замовлень в тих видах дiяльностi, розвиток яких вiдповiдаСФ iнтересам територiальноСЧ громади мiста.
Досягнення стратегiчних економiчних цiлей розвитку мiста залежатиме вiд ефективностi дiСЧ вiдповiдних механiзмiв, найважливiшими з