Стратегiчне планування економiчного розвитку великого мiста як iнструмент пiдвищення ефективностi його управлiння
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
о управлiння при Президентовi УкраСЧни й на засiданнях кафедри управлiння мiстом.
ПублiкацiСЧ. Основнi положення дисертацiСЧ вiдображенi в десяти друкованих роботах обсягом 5,2 друкованих аркуша, з них 2 навчальних посiбники в спiвавторствi, 4 у фахових виданнях, 4 у матерiалах конференцiй.
Структура й обсяг дисертацiСЧ. Робота складаСФться з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел i додаткiв. Повний обсяг дисертацiСЧ становить 216 сторiнок (основна частина - 179 сторiнок), в тому числi 12 таблиць, 3 рисунки, список використаних лiтературних джерел (242 найменування), розмiщений на 21 сторiнцi, додаткiв (13 таблиць i 6 рисункiв) на 16 сторiнках.
ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ роботи
У вступi обТСрунтовуСФться актуальнiсть теми, визначаються мета, завдання, обСФкт, предмет i методи дослiдження, оцiнюСФться ступiнь розробленостi проблеми застосування методологiСЧ стратегiчного планування на практицi в сучасних умовах, у тому числi розробки стратегiй економiчного розвитку великих мiст, висвiтлюСФться наукова новизна й практичне значення отриманих результатiв, наводяться данi про СЧх впровадження й апробацiю.
У першому роздiлi тАЬТеоретико-методологiчнi основи розробки стратегiчних планiв економiчного розвитку великих мiсттАЭ - дослiджуСФться поняття та сутнiсть стратегiчного планування економiчного розвитку територiй, аналiзуСФться сучасний стан дослiджень у сферi розробки стратегiчних планiв економiчного розвитку та СЧх впровадження в практику, уточнено поняття тАЬстратегiчне плануваннятАЭ щодо планування розвитку мiста, визначаСФться мiiе i роль великих мiст у структурнiй перебудовi соцiально-економiчного комплексу краСЧни, визначаються особливостi стратегiчного планування економiчного розвитку великого мiста.
Поглиблення процесiв глобалiзацiСЧ та ринковоСЧ трансформацiСЧ економiки, загострення соцiальних та екологiчних проблем вимагаСФ вiд органiв влади швидко реагувати на змiни, що вiдбуваються, здiйснювати пошук адекватних iнструментiв, механiзмiв та методiв забезпечення сталого розвитку регiонiв та мiст. Особливо це стосуСФться великих мiст, якi СФ центрами регiонального розвитку i суттСФво впливають на подальший розвиток краСЧни в цiлому. Одним з найефективнiших iнструментiв реагування на змiни та регулювання економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць СФ стратегiчне планування.
Аналiз лiтературних джерел та дослiдження автора показали, що теорiя стратегiчного планування i управлiння розвитком мiста в УкраСЧнi перебуваСФ на стадiСЧ формування. Базовi поняття, моделi, схеми та етапи планування, що використовуються в сучаснiй практицi, запозиченi з теорiСЧ планування розвитку органiзацiй, основи якоСЧ було закладено ще у 60-х роках минулого столiття. Найбiльш потужними зарубiжними школами дослiдження стратегiчного планування СФ американська та канадська. В УкраСЧнi дослiдження проводяться в напрямку побудови теоретичних моделей органiзацiйноСЧ структури мiст як складних систем та СЧх оптимiзацiСЧ через пошук шляхiв досягнення стратегiчних цiлей розвитку.
Видiлено перспективнi напрями проведення подальших дослiджень. Це, насамперед, виявлення особливостей використання стратегiчного планування економiчного розвитку територiальних громад та регiонiв в умовах частих змiн макроекономiчноСЧ ситуацiСЧ в краСЧнi. Крiм того, СФ необхiднiсть розробки теорiСЧ органiзацiСЧ управлiння розвитком мiста, оскiльки запровадження стратегiчного планування потребуСФ значних змiн як у структурi управлiння, так i у змiстi управлiнськоСЧ дiяльностi та мислення. Стимулом для подальших наукових дослiджень стануть результати реалiзацiСЧ перших стратегiчних планiв розвитку мiст.
ОбТСрунтовано, що стратегiчне планування СФ закономiрним етапом еволюцiСЧ системи планування, а в умовах багатоукладноСЧ економiки - основним iнструментом державного регулювання соцiально-економiчного розвитку мiських поселень та рацiонального використання ресурсiв як на загальнодержавному рiвнi, так i на рiвнi територiальних громад. Воно являСФ собою сукупнiсть науково обТСрунтованих напрямiв, методiв та прийомiв, якi становлять методологiю управлiння адмiнiстративно-територiальними одиницями в умовах пiдвищеноСЧ нестабiльностi та невизначеностi зовнiшнього середовища та мiстить значний потенцiал щодо пiдвищення ефективностi прийняття управлiнських рiшень з боку державних органiв виконавчоСЧ влади i органiв мiiевого самоврядування. Крiм того, доведено, що стратегiчне планування це адаптивний процес, за допомогою якого здiйснюються регулярна розробка та корекцiя системи досить формалiзованих планiв, перегляд змiсту заходiв щодо СЧх виконання на основi безперервного контролю та оцiнки змiн, що вiдбуваються зовнi та всерединi системи.
Стратегiчне планування даСФ змогу органам мiiевого самоврядування поСФднувати аналiз поточних подiй, прогнози соцiально-економiчного розвитку i iенарiСЧ можливого майбутнього з виробленням стратегiСЧ, а також формувати загальне бачення перспектив, розробляти плани розвитку, прийнятнi для територiальноСЧ громади та суспiльства в цiлому, тобто стимулюСФ СЧх до стратегiчного мислення та дiй. Найбiльш помiтною перевагою запровадження стратегiчного планування СФ досягнення певного консенсусу, узгодженостi iнтересiв та дiй всiх сторiн, зацiкавлених у реалiзацiСЧ плану (органiв влади, громадськостi та пiдприСФмницьких структур). Дослiдженням визначено, що мiста взагалi, i особливо великi, в кiнц