Становлення школи "Анналів" (1929-1947 рр.)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?ановищі в радянській історичній науці. Якщо праці вчених окремих методологічних напрямків у зарубіжній історіографії стали доступними в перекладі лише на початку 90-х рр., то наукові твори представників Анналів подекуди зявлялися чи то на сторінках фахової періодики, чи то навіть окремими виданнями, що було в радянській історіографічній науці справою виключною.
В 1981 р. зявилася книга В.Даліна про істориків Франції та Великої французької революції, в якій автор проаналізував історичні роботи та різні конфронтаційні концепції французької революції на загальному фоні розвитку історичної науки у Франції ХІХХХ ст. Особливу увагу автор приділив школі Анналів, її передісторії, становленню та подальшій еволюції. В.Далін надзвичайно вдало представив творчі портрети А.Матьєза, Ж.Лефевра, М.Блока і Л.Февра, Е.Лябрусса, А.Собуля тощо.
В 70-80-х рр. в розвитку радянської історіографії почали проявлятися нові тенденції. Перш за все вони повязані з діяльністю таких вчених, як М.А. Барг, А.Я. Гуревич, Ю.Л. Бессмертний, А.Л. Ястребицька, які не просто осмислювали та досліджували процеси, які відбувалися у французькій історіографії, як попередні дослідники, але й творчо враховували ці висновки в своїх наукових пошуках. Завдяки цьому були зроблені перші кроки до оновлення та збагачення уявлень радянських вчених про історичний процес, предмет історії, завдання та методи історичного дослідження.
М.А. Барг почав вивчення французької історіографії з аналізу соціально-економічних проблем середньовіччя. Оцінку досягнення французької історіографії феодалізму він дає в своїй монографії Проблеми соціальної історії у висвітлені сучасної західної медієвістики (1973). У вступі до цієї книги М.А. Барг викладає своє розуміння сучасної буржуазної історіографії як боротьби трьох тенденцій: противники впровадження методик соціології в історію; помірковані представники істориків, які пропонують робити це вибірково; школа Анналів, яка закликала до негайної перебудови історичної науки. Попри певну марксистську критику школи, М.А. Барг час від часу виявляв прихильність до Анналів, зокрема він визнав послідовність та оригінальність її лідерів, особливо Ф.Броделя з його концепцією тривалого часу як надзвичайно плідною для історичного дослідження. Однак головним внеском М.А. Барга в науку було сучасне переосмислення принципів історизму, розробка таких наукових категорій та методів історичної науки, як простір, час, історична свідомість, цивілізація тощо, при цьому він, окрім іншого, залучав і теоретичний доробок школи Анналів.
Протягом довгих років уважно вивчав проблеми сучасної французької історіографії і медієвістики А.Я. Гуревич. В 1973 р. вперше, а в 1986 р. повторно вийшов російський переклад книги Марка Блока Апологія історії з включеними до неї розділами з його праці Феодального суспільство. А.Гуревич редагував книгу, супроводив її примітками, а також написав післямову, в якій дав детальний аналіз загальносвітоглядних поглядів М. Блока, особливо його методи дослідження соціально-економічних відносин у французькому селі з найдавніших часів до нових і в цілому високо оцінив його висновки про сутність феодалізму. Особливу увагу він звернув на проблеми соціально-історичної психології, їх постановку та розробку М.Блоком, Л.Февром та їх послідовниками представниками нової історичної науки у Франції. Безперечно, саме під її впливом історик став заглиблюватися в коло питань, які стосувалися поняття менталітет, тобто в соціальну психологію світобачення середньовіччя. Після робіт М.М. Бахтіна, що досліджував ці ж проблеми в 60-х рр., його праці є найбільш значним внеском в розробку цього нового для радянської історіографії розділу історії.
А.Я. Гуревич робить багато для узагальнення та творчого засвоєння досвіду методологічних пошуків сучасних французьких істориків, які ведуться в різних напрямках.
Наприкінці 80-х рр. А.Я. Гуревич починає критикувати формаційну концепцію К. Маркса, що мало надзвичайно вагоме значення для подолання догматизму марксистсько-ленінської теорії СРСР. В статті Уроки Люсьєна Февра, що супроводжує російський переклад книги Л.Февра Бої за історію А.Я. Гуревич пише про кризу нашого історичного знання і вважає найголовнішою умовою його подолання засвоєння досвіду, накопиченого світовою історичною думкою за останні десятиліття, і передовсім досвіду французької історичної думки.
Творчо враховував досягнення французької історіографії в своїх працях Ю.Л. Бессмертний. Під впливом поглядів Ж.Дюбі ним та іншими медієвістами була відкоректована розроблена в радянській історіографії загальна концепція феодалізму. Звернення до проблем історичної демографії та соціальної психології, ментальності середньовіччя в дослідженнях Ю.Бессмертного також відбувалося під впливом школи Анналів. Йому належить пріоритет в розробці цих сюжетів в радянській історіографії.
Ю.Л. Бессмертний вносить вагомий внесок в осмислення нових тенденцій в розвитку школи Анналів і нової історичної науки у Франції.
В 1989 р. в радянській історичній науці сталася багато в чому виключна подія. 3-6 жовтня цього року в Москві відбулася конференція Школа Анналів вчора і сьогодні, присвячена 60-й річниці цієї школи. На ній, окрім радянських істориків, були присутні зарубіжні вченні: Ж.Ле Гофф, Р. Шартьє, Ж.Ревель, Н.Земон-Девіс тощо. Серед іншого на цій конференції була д?/p>