Складна форма вини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
спiлкування людей, так i складнi, наприклад, вимоги безпеки при здiйсненнi професiйноСЧ дiяльностi. Обовязок бути уважним i обачливим при здiйсненнi певних дiй на особу покладають: закон, службове становище, фах, родиннi стосунки, правила суспiльного спiвжиття тощо. ОбСФктивним цей критерiй називають тому, що вiн однаковий для всiх i не залежить вiд особливостей субСФкта. У деяких захiдноСФвропейських юридичних школах такий критерiй вдало називають критерiСФм "середньоСЧ людини". МаСФться на увазi те, що у конкретноСЧ особи наявнiсть можливостей передбачення настання шкiдливих наслiдкiв свого дiяння визнаСФться тодi, коли за даних обставин цi наслiдки змогла б передбачити "середня розсудлива людина", або, якщо це вiдноситься до сфери спецiальних знань, "середнiй спецiалiст", який володiСФ звичною для даноСЧ професiСЧ квалiфiкацiСФю ("середнiй лiкар", "середнiй iнженер" тощо). Вiдсутнiсть обовязку для особи передбачити можливiсть настання суспiльно небезпечних наслiдкiв (обСФктивного критерiю) означаСФ вiдсутнiсть у СЧСЧ дiяннi злочинноСЧ недбалостi.
Проте встановлення одного лише обСФктивного критерiю ще не перетворюСФ вiдповiдне психiчне ставлення у злочинну недбалiсть. Для цього вимагаСФться обовязкове встановлення ще й субСФктивного критерiю. Вирiшальне значення тут маСФ встановлення фактичноСЧ можливостi особи передбачити вказанi у законi наслiдки. Ця можливiсть повязуСФться вже з iндивiдуальними властивостями конкретноСЧ особи. МаСФться на увазi, що особа з СЧСЧ iндивiдуальними здiбностями, розвитком, квалiфiкацiСФю та особливостями обставин, за яких було вчинене суспiльно небезпечне дiяння, могла передбачити настання шкiдливих наслiдкiв.
Оскiльки у законi обСФктивний i субСФктивний критерiСЧ поСФднанi сполучником "i", то лише СЧх сукупнiсть утворюСФ злочинну недбалiсть.
Вiд злочинноСЧ недбалостi слiд вiдрiзняти так званий випадок ("казус"), тобто невинне заподiяння шкоди. Вiн маСФ мiiе тодi, коли у особи, яка вчинила суспiльно небезпечне дiяння, не було реальноСЧ можливостi передбачити настання злочинних наслiдкiв.
Таким чином, на вiдмiну вiд злочинноСЧ недбалостi при казусi особа не передбачала настання наслiдкiв своСЧх дiй i не могла СЧх передбачити (вiдсутнiй субСФктивний критерiй).
4. Характеристика змiшаноСЧ форми вини. Основнi форми складноСЧ форми вини в складах окремих злочинiв
Вiдповiдно до ст.ст. 23, 24, 25 КК кожний конкретний злочин може бути вчинений або умисно, або з необережностi. Проте, аналiз деяких статей ОсобливоСЧ частини КК вказуСФ на те, що СФ склади злочинiв iз складною обСФктивною стороною. СубСФктивна сторона у них вiдповiдно також ускладнена, в нiй поСФднуються рiзнi форми вини.
Трактування субСФктивноСЧ сторони злочину в подiбних випадках у науцi кримiнального права далеко не однозначна.
Однi автори поСФднання в субСФктивнiй сторонi рiзних форм вини розглядають як специфiчну форму вини, називають СЧСЧ змiшаною або складною. РЖншi заперечують СЧСЧ самостiйнiсть а саме ускладнення психiчною ставлення субСФкту до дiй i наслiдкiв розглядають у рамках умислу i необережностi. Деякi вченi вбачають у цьому певну непослiдовнiсть. При цьому суперечка йде не про термiн змiшана, подвiйна, складна, а про сутнiсть даного явища, яке ускладнюСФ вирiшення кримiнальних справ при неправильному пiдходi.
Необхiдно мати на увазi, що у чинному кримiнальному законодавствi СФ такi склади, в яких обСФктивна сторона злочину поСФднуСФ декiлька видiв шкiдливих наслiдкiв. Вiдповiдно субСФктивна сторона цих злочинiв СФ також складною. Нерiдко характер i форми психiчного ставлення особи до самого суспiльне небезпечного дiяння (дiСЧ або бездiяльностi) не спiвпадаСФ з формою й характером психiчного ставлення особи до шкiдливих наслiдкiв СЧСЧ дiяння. У подiбних випадках прийнято говорити про наявнiсть складноСЧ (подвiйноСЧ) або змiшаноСЧ форми вини.
Таким чином, складна (подвiйна) форма вини передбачаСФ рiзне психiчне ставлення особи у формi умислу i необережностi до рiзних обСФктивних ознак одного й того ж злочину.
Тому злочин, склад якого передбачаСФ наявнiсть двох рiзних форм вини щодо дiяння й наслiдкiв, прийнято називати злочином iз складною (подвiйною) формою вини.
Аналiз вiтчизняного кримiнального законодавства дозволяСФ видiлити двi групи злочинiв iз складною (подвiйною) формою вини. Можна видiлити двi групи злочинiв зi змiшаною формою вини.
Перша це злочини, в яких дiяння, що становить собою порушення яких-небудь правил безпеки, саме по собi, у вiдривi вiд наслiдкiв СФ адмiнiстративним чи диiиплiнарним правопорушенням, i тiльки настання суспiльне небезпечних наслiдкiв, причинно повязаних з дiянням, робить все вчинене злочином. До таких злочинiв належать, наприклад, порушення вимог законодавства про охорону працi, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки (ч. 2 ст. 271); порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiСЧ транспорту особою, яка керуСФ транспортним засобом, якщо такi дiяння спричинили смерть потерпiлого або заподiяли тяжке тiлесне ушкодження (ч. 2 ст. 286); порушення чинних на транспортi правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки (ст. 291); незаконне перевезення на повiтряному суднi вибухових або легкозаймистих речовин, що спричинило загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки (ч. 2 ст. 269), та iн. У цих злочинах порушення правил може бути як умисним, так i не