Свiт рукописноСЧ книжностi КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
МОНУ
Рiвненський державний гуманiтарний унiверситет
Кафедра бiблiотекознавства i бiблiографiСЧ
Диiиплiна Книгоставство та iсторiя книги
РЕФЕРАТ на тему:
Свiт рукописноСЧ книжностi
КиСЧвськоСЧ Русi
Рiвне-2011
Змiст
Вступ
- Рукописнi книги КиСЧвськоСЧ Русi
- Остромирове РДвангелiСФ одна з найвидатнiших памяток старословянського письменства
- РЖзборники Святослава 1073 та 1076 рр. памятки давньоукраСЧнського перекладного письменства
- Кодекс Гертруди
- Лiтописи КиСЧвськоСЧ Русi
- Книжна справа КиСФво-ПечерськоСЧ лаври
- Пересопницьке РДвангелiСФ
Список використаних джерел
Вступ
Книга одне з найбiльших чудес, створеною людиною. З тих пiр, як люди навчилися писати, свою всю мудрiсть вони довiрили книгам. Книги вiдкривають нам свiт, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнСФ.
Шлях розвитку книги був довгим i складним. Який тiльки матерiал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкiру тварин, бамбук, папiрус, шовк.
Першi паперовi книги зявилися в РДвропi в ХРЖРЖРЖ ст. РЗх довгий час писали вiд руки. Одна книга виготовлялася 5-7 рокiв i коштувала дуже дорого.
Рукописна книга кодекс, що мiстить твiр (або збiрку творiв) художнього, релiгiйного, юридичного чи iншого змiсту, написаний вручну.
Рукописною книгою називають витвiр письменства, текст i iлюстрацiСЧ якого на вiдмiну вiд друкованоСЧ книги, виконанi вiд руки чорнилами, фарбами, олiвцем або вишкрябанi на плоскiй поверхнi.
Рукописнi книги класифiкуються за рiзними ознаками: використаному матерiалу i способом письма, формi iснування , змiсту, належностi людинi чи закладу i т.i.
РЖснуСФ двi основних форми рукописноСЧ книги: згорток, який виник в РДгиптi в РЖРЖРЖ тисячолiттi до н.е., i кодекс, який отримав розповсюдження в РЖ сторiччi н.е.
Першi славянськi богослужбовi книги, виготовленi iз пергаменту в формi кодексу , зявилисьна Русi пiсля прийняття християнствав 988роцi i написанi були кирилицею.
В залежностi вiд призначення книги ДавньоСЧ Русi дiлилися на двi групи: релiгiозного змiсту, в тому числi богослужбовi, i цивiльнi, причому перших було набагато бiльше.Це рiзноманiтнi МiнеСЧ (зiбрання служб в календарному порядку на весь рiк), Трiоди,Часослови, Служебники, Требники та iншi.
В XI-XIIIсторiччях повного перекладу БiблiСЧ на славянську мову не було, великими своСЧми частинами (Старий i Новий завiт) вона переписувалась дуже рiдко, однак Книга Псалмiв, Пятикнижжя, Книга пророкiв , РДвангелiСФ i Апостол були популярними серед народу.
За лiтописними даними в цей перiод нараховувалось 88 мiст, в кожному з яких було по декiлька церков, але до нашого часу збереглось лише чотири РДвангелiСФ Апракос короткий , в тому числi недатована Ссавина книга, Остомирове ЕвангелiСФ, Архангельське СФвангелiСФ(1092), Туровське СФвангелiСФ.
Найдавнiшi витвори оригiнальноСЧ росiйськоСЧ письменностi були створенi в епоху правлiння киСЧвського князя Ярослава Мудрого (978-1054) i його синiв РЖзяслава i Святослава,однак всi вони вiдомi нам не в оригiналах, а в графiчних або мовних варiантах текста або окремих фрагментiв. Серед них Повiсть полумяних лiт- памятник свiтовоСЧ iсторичноСЧ лiтератури, Слово про закон i благодать - один iз перших твориiв на Русi риторичного жанру, Руська правда - найважливiший юридичний документ того часу.
1. Рукописнi книги КиСЧвськоСЧ Русi
Рукописна книга КиСЧвськоСЧ Русi маСФ певнi, притаманнi тiльки СЧй особливостi. Уже майстрiв перших вiдомих нам книг характеризували високий рiвень художньоСЧ культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це рiзноманiтнi формати та обсяги книг залежно вiд змiсту та призначення: або великий фолiант близько тисячi сторiнок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розмiру. Вони виконанi й скомпонованi гармонiйно, а СЧх обсяг вiдповiдаСФ формату. Це свiдчить про високий рiвень майстерностi переписувача та художника, якi робили книгу.
У рукописнiй книзi провiдне значення маСФ шрифт устав та напiвустав, скоропис використовувався дуже рiдко. Устав та напiвустав давали можливiсть зробити красиву, ритмiчно насичену сторiнку. Як правило, текст писали у два кольори: чорним i червоним. Червоним першi рядки, звiдси вираз "червоний рядок", а також окремi слова або речення, на якi читач повинен був звернути особливу увагу. У рукописах великого формату текст компонувався у два стовпчики. У книжках малого розмiру на кiнцевих сторiнках за наявностi вiльного мiiя текст закiнчувався фiгурним трикутником.
Перед писанням сторiнки розлiнiювали писалом з рогу, без барвника, при цьому визначали також поля. Лiвий бiк завжди iдеально рiвний, а рядки праворуч пiд це правило не пiдпадали. Порожнi мiiя заповнювали рiзними позначками: крапками, рисочками тощо; часто СЧх виконували кiноварю.
Допомiжний апарат колонтитули, колонцифри також писали червоним кольором це робило книгу ошатною i святковою.
В оформленнi староруськоСЧ книги широко використовували декоративний елемент вязь. Це специфiчний вид написання лiтер, коли назва або слово вiдiгравали роль орнаменту, СЧх писали червоною фарбою, а в престижних виданнях золотом.
Рукописна книга бул