Свiт рукописноСЧ книжностi КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
стi, якi згодом стали характерними для мови украСЧнського народу. Остромирове РДвангелiСФ СФ одним iз важливих джерел вивчення старословянськоСЧ i давньоруськоСЧ мов.
Зберiгався рукопис у Софiйському соборi в Новгородi. ВважаСФться, що воно вперше було виявлено в 1701 роцi (зазначено в описi одного з храмiв московського Кремля). У 1720 роцi вiдiслано, поряд з iншими старими книгами, за наказом Петра I в Санкт-Петербурзi. Потiм слiди його губляться до 1805 року, коли воно було виявлено серед речей у гардеробi покiйноСЧ Катерини II. Олександр I розпорядився передати книгу в РЖмператорську публiчну бiблiотеку (нинi Росiйська нацiональна бiблiотека iм.М.Салтикова-Щедрiна, Санкт-Петербург), де вона зберiгаСФться i донинi. Рукопис був прикрашений перетином-окладом з коштовним камiнням, через що чого мало не загинув: в 1932 роцi його, розбивши вiтрину, викрав водопровiдник. На щастя, зловмисник, вiдiрвавши палiтурку, закинув рукопис в шафу (за iншими даними на шафу), де СЧСЧ незабаром знайшли. Заново переплiтати не стали.
На вiдмiну вiд iнших памяток XI ст. в Остромировом РДвангелiСЧ спостерiгаСФться правильна передача редукованих голосних звукiв лiтерами ъ, ь. Дана фонетична особливiсть була загальною для старославянскоСЧ та iнших словянських мов, тому руський переписчик за традицiСФю добре передавав СЧСЧ на письмi, хоч вона в той час вже зникала. Тут спостерiгаСФться ряд давньоруських рис. До таких рис в першу чергу, вiдноситься змiшання букв ?, ?, ?, ?, що позначають носовi гласнi, з буквами ?, ю, я. В давньоруськiй мовi XI ст. носовi голоснi звуки, якi характернi були ранiше для всiх словянських мов, вже спiвпали зi звуками ?, ю, я. Тому Григорiй, переписуючи старословянський текст, не завжди правильно передавав на листi вiдповiднi лiтери.
3. РЖзборники Святослава 1073 та 1076 рр. памятки давньоукраСЧнського перекладного письменства
РЖзборники Святослава 1073 та 1076 рр. створенi для чернiгiвського князя Святослава Ярославича. Мiстять твори релiгiйного змiсту. РЖзборник 1076 року- це список зi словяно-болгарського протографа, перекладеного з грецького оригiналу (до нашого часу не зберiгся) для болгарського царя Симеона (893 927). РД пiдстави вважати, що РЖзборник 1073 р. був переписаний не для князя Святослава, а для його брата РЖзяслава, який пiд час написання книги ще посiдав киСЧвський престол . Захопивши КиСЧв (через три тижнi пiсля завершення роботи над рукописом), Святослав, напевно, наказав витерти в текстi приписки похвала князевi (арк. 263 зв.), iмя брата i вписати своСФ iмя (слiди такоСЧ операцiСЧ добре помiтнi на пергаментi). ЦiСФю обставиною можна пояснити появу тексту другоСЧ похвали, вмiщеноСЧ на зворотi першого захисного аркуша рукопису (тепер це арк. 2 зв.), у якiй iмя Святослава вписане одразу. За змiстом РЖзборник Святослава своСФрiдна богословська енциклопедiя, в якiй тогочасний читач мiг знайти вiдповiдi на питання, якi його хвилювали. Понад 400 статей кодексу присвяченi тлумаченню малозрозумiлих слiв, а також окремих уривкiв святого письма i патристичноСЧ лiтератури. Цiкавим СФ вмiщений в РЖзборнику 1073 р. список 94 книжок iстенних i ложних 34 старозавiтних, 24 новозавiтних, 9 книг елико вне 60 i 25 книг ськровьныихь, тобто апокрифiчних, заборонених церквою. Цей список значною мiрою свiдчить про коло лiтератури, яка уже в серединi XI ст. була вiдома в Давнiй Русi .
Незважаючи на те, що РЖзборник було переписано з болгарського ориТСiналу, кiлькiсть церковнословянiзмiв та старословянiзмiв у мовi документу незначна. Це одна з тих памяток, яка демонструСФ велику кiлькiсть типових давньоукраСЧнських (давньоруських) рис, таких як повноголосся, закiчення -ть у третiй особi дiСФслiв, часта плутанина звукiв ? з и з одного боку (що свiдчить про звучання ? як i), та и з ы з iншого боку (це засвiдчуСФ про те, що в епоху написання РЖзборника вiдбувалося (або вiдбулося) злиття давнiх и з ы в один звук середнiй украСЧнський и).
РЖзборник Святослава 1073 р. шедевр свiтового мистецтва. Памятка постiйно перебуваСФ в полi зору дослiдникiв рiзних галузей знань. РЖ все-таки вивчено СЧСЧ недостатньо. Комплексного монографiчного дослiдження, в якому б, зокрема, грунтовно висвiтлювалася й образотворча частина кодексу, ще немаСФ. Можна сподiватися, що вихiд у свiт факсимiльного видання РЖзборника Святослава сприятиме активiзацiСЧ цiСФСЧ справи.
Наступний рукопис киСЧвського скрипторiю РЖзборник 1076 p., який тривалий час безпiдставно також називали Святославовим . Це скромно оздоблена, невеликого формату книга, написана гарним уставним почерком двома переписувачами; один iз них грiшний РЖоанн вказав своСФ iмя у вихiднiй припиii. Пiд час реставрацiСЧ рукопису та пiдготовки його до видання зясувалося, що переписувача РЖоанна не слiд ототожнювати з дяком РЖоанном переписувачем РЖзборника Святослава 1073 p., бо почерки обох майстрiв хоча й подiбнi, та все ж нетотожнi .
РЖзборник 1076 р. важливий передовсiм як вартiсна памятка давньоруськоСЧ мови й лiтератури. Елементи пiвденноруськоСЧ говiрки, якi згодом лягли в основу формування мови украСЧнськоСЧ народностi, простежуються в нiй досить виразно 49. За змiстом це збiрка статей, значною мiрою оригiнального характеру, присвячена релiгiйно-моральним настановам како жити христианину. Вона вiдкриваСФться статтею Слово нРВкоСФго (калоу)гера (буквально добрий старець.
Цiлком слушним СФ мiркування дослiдникiв, що в окремих статтях РЖзборника 1076 р. (наприклад, &