Свiт рукописноСЧ книжностi КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
а насичена iнiцiалами, що виконували декоративнi й символiчнi функцiСЧ. ВражаСФ СЧх розмаСЧтiсть: геометричнi, калiграфiчнi, рослиннi, сюжетнi та змiшанi мотиви. Нерiдко зустрiчаються зображення iенок повсякденного життя, фiгурки рибалок, сiячiв, орачiв, воСЧнiв тощо.
РЖнiцiали-гiганти, що характернi для СФвропейськоСЧ рукописноСЧ книги, у руськiй майже не зустрiчаються або зустрiчаються дуже рiдко, причому за кольором дуже барвистi: червонi, синi, жовтi, зеленi та золотi.
Широко i зi смаком на сторiнцi компонувалися заставки, СЧх завдання привернути увагу читача до початку роздiлу. В однiй книзi могло бути вiд 3 до 6 заставок, але вiдомi рукописи, де СЧх набагато бiльше. У композицiСЧ окремих заставок вводилися зображення святих. Слiд наголосити, що орнаменти будувалися на традицiйних елементах та колористичних рiшеннях украСЧнськоСЧ народноСЧ творчостi. В окремих випадках використовували кiнцiвки, ще рiдше рамки i таблицi.
Важливою частиною художнього оформлення рукописноСЧ книги були мiнiатюри. Вони подiляються на вихiднi, або лицевi, й тi, що власне "вiдкривають" текст. Зображення займало цiлу сторiнку. РЖлюстрацiСЧ "розсипанi" по всьому тексту: чверть- та пiвсторiнковi, оборковi, на полях.
Характерна особливiсть цього перiоду велика кiлькiсть iлюстрацiй, що становили цикли по два-три, а то й бiльше зображень. Окрiм функцiСЧ оздоблення мiнiатюри допомагали глибше засвоювати змiст. Рукописи з великою кiлькiстю iлюстрацiй прийнято називати лицевими. Це прекраснi, високохудожнi твори.
Усi рукописнi книги "одягалися" в оправи для захисту та надання ошатного вигляду. Для виготовлення оправи використовувалися добре висушенi й обробленi дошки, якi надiйно скрiплялися з блоком, СЧх покривали шкiрою, а подекуди й коштовними тканинами, металевими прикрасами жуковинами та середниками, якi були багато орнаментованi. Жуковини прикрашали золотою сканню, фiлiгранню, зерню, фiнiфтю, а на середниках малювали сюжетнi iени зi святого письма або житiя. Такi оправи називались окладними. Обовязковим елементом були орнаментованi застiбки, вiдлитi з металу, найчастiше з бронзи.
За окремим замовленням обрiз рукописноСЧ книги оброблявся спецiальним iнструментом по кольоровому або золотому тлу. Ця технiка називалася басменням. Вiдтак книга була схожа на коштовну рiч або ювелiрний вирiб.
Бiльшiсть майстрiв рукописноСЧ книги невiдома, лише зрiдка ми подибуСФмо згадки про iмена, але вони не достовiрнi. Напевно можна говорити про школу або спрямування в оформленнi книги, характернi лише для певного регiону, де активно використовувалися мiiевi особливостi декоративного мистецтва та кращi досягнення рукописання в РДвропi. Рукописнi книги стали цiнним надбанням нашоСЧ культури.
2. Остромирове РДвангелiСФ одна з найвидатнiших памяток старословянського письменства
Найдавнiшi рукописнi книги зявились в УкраСЧнi у перiод КиСЧвськоСЧ Русi iз запровадженням християнства. У першiй половинi XI столiття князь Ярослав Мудрий заснував при Софiйському соборi скрипторiй (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бiблiотекою, квалiфiкованими писарями i художниками. Саме звiдси вийшли найдавнiшi рукописнi памятки: Остромирове РДвангелiСФ (1056-1057), РЖзборники Святослава (1073 i 1076).
Остромирове РДвангелiСФ одна з найвидатнiших памяток старословянського письменства в давньоруськiй редакцiСЧ, до виявлення в 2000 роцi Новгородського кодексу вважалася найдавнiшою книгою, яка була створена на Русi.
Остромирове РДвангелiСФ мiстить СФвангельськi читання для недiлi i свят. Переписане 10561057 рр. з староболгарського оригiналу, як гадають, у КиСФвi дияконом ГригорiСФм для новгородського посадника Остромира, який в написi книги названий близьким родичем князя РЖзяслава Ярославича (по гiпотезi Анжея Поппе, згадана в написи дружина Остромира Феофана могла бути донькою Володимира Святославича та Ганни ВiзантiйськоСЧ).
РДвангелiСФ апракос, написане великим красивим статутом, причому розмiр букв поступово зростаСФ до кiнця книги (вiд 5 мм до 7 мм). Текст написаний у два стовпчики по 18 рядкiв на площi близько 20x24 см. Численнi багатобарвнi iнiцiали, фiгурнi заставки, зображення СФвангелiстiв (РЖоана, Луки i Марка), що виконанi з вражаючою майстернiстю; в текстi вживаСФться кiновар. Рукопис складаСФться з 294 аркушiв пергаменту доброСЧ, але не найвищоСЧ якостi: СФ листи iз зашитими розрiзами i з дiрками, якi були до написання тексту. РЖнiцiали, якi яскраво розфарбованi нетускнiючими фарбами(зеленою, червоною, блакитною i бiлою) i обведенi чистим (накладним) золотом найпомiтнiша особливiсть художнього оформлення Остромирового РДвангелiя. Кожен з них оригiнальний, вiдрiзняСФться особливим малюнком i комбiнацiСФю кольорiв. Загадковими для дослiдникiв залишаються схiднi риси в малюнках заголовних букв, що зображають голови хижих птахiв, фантастичних химер крокодилiв та саламандр. В складний геометричний орнамент iнiцiалiв вмiло вписанi i людськi обличчя (в профiль або фас).
Рукопис особливо цiкавий тим, що в його кiнцi переписувач детально розповiв про обставини виготовлення i про час роботи.
Таким чином Остромирове РДвангелiСФ найдавнiша точно датована обСФмна рукописна памятка, створена на Русi (за винятком вiднайденого у 2000 роцi росiйськими археологами Новгородського кодесу, який, попри те, СФ памяткою зовсiм iншого характеру). В ньому, крiм особливостей загальнодавньоруських, вiдбито й такi мовнi особливо