Розвиток недержавних пенсiйних фондiв в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
ми призведе до:
- незабезпечення фiнансовоСЧ стабiльностi у солiдарнiй системi, що позбавить можливостi пiдвищувати рiвень пенсiйного забезпечення;
вiдстрочення запровадження обовязковоСЧ накопичувальноСЧ пенсiйноСЧ системи;
постiйного пiдвищення дотацiй з Державного бюджету УкраСЧни до Пенсiйного фонду УкраСЧни.
Фiнансування заходiв iз реалiзацiСЧ КонцепцiСЧ плануСФться здiйснювати за рахунок коштiв Пенсiйного фонду УкраСЧни, державного бюджету, мiжнародних та вiтчизняних донорських i благодiйних органiзацiй та iнших джерел.
3.2 Шляхи вдосконалення системи НПЗ в УкраСЧнi та перспективи його розвитку
Нинiшнiй рiк став серйозним випробуванням для фондового ринку. Економiчна криза та СЧСЧ наслiдки захопили сьогоднi не тiльки пiдприСФмства, фiнансовi установи, а майже кожного украСЧнця. Падiння вiтчизняного фондового ринку продовжуСФться i несе суттСФвi загрози для iнвесторiв.
Недосконалiсть законодавчоСЧ бази, нерозвиненiсть органiзованого ринку цiнних паперiв, низький рiвень фiнансовоСЧ обiзнаностi населення посилили вплив кризових явищ на дiяльнiсть недержавних пенсiйних фондiв.
Захист пенсiйних накопичень та СЧх примноження за рахунок iнвестицiйного прибутку з метою здiйснення майбутнiх пенсiйних виплат учасникам знаходиться в руках фiнансових установ, якi здiйснюють управлiння активами НПФ. Отже, саме вiд того, як працюють цi установи, як
будують вiдносини з фондом i як контролюються, значною мiрою залежить спроможнiсть фонду здiйснювати пенсiйнi виплати.
Держфiнпослуг, Ради НПФ, КУА i недержавно-пенсiйна громадськiсть (USAРЖD та Свiтовий банк) докладають чималих зусиль для розвитку накопичувальноСЧ пенсiйноСЧ системи i, особливо, НПФ в УкраСЧнi, а досягнення мiзернi. РД двi групи проблем, якi гальмують хiд пенсiйноСЧ реформи, формування накопичувальноСЧ пенсiйноСЧ системи та недержавного пенсiйного забезпечення. Перша - в корпоративному середовищi, куди входять НПФ, КУА тощо, друга - в державному.
Щодо корпоративних проблем, то, хоча ринок послуг НПФ ще зовсiм невеликий, i водночас простiр для дiй неймовiрно широкий для всiх та й iнтереси нiбито у всiх спiльнi, але СФдностi серед його учасникiв недостатньо.
Вiзьмемо, наприклад, ставлення до запровадження СФдиного порядку визначення чистоСЧ вартостi одиницi пенсiйних внескiв. Наявнiсть такого порядку посилить довiру до системи НПФ, бо дасть змогу вкладникам порiвнювати дiяльнiсть рiзних фондiв, бути в курсi того, що вiдбуваСФться з СЧхнiми пенсiйними грошима, i на цiй основi приймати обгрунтованi рiшення. Та i свiтовий досвiд засвiдчуСФ: немаСФ iншого шляху для завоювання довiри вкладникiв, нiж вiдкритiсть iнформацiСЧ та зрозумiла система оцiнки результатiв роботи фондiв.
Положення про порядок визначення чистоСЧ вартостi активiв НПФ, яке не вiдповiдаСФ нi вимогам, нi потребам ринку ще з моменту його затвердження в 2004 роцi. Змiну його змiсту поставлено в залежнiсть вiд доопрацювання аналогiчного Положення з визначення вартостi чистих активiв РЖСРЖ (iнститутiв спiльного iнвестування), поправки до якого вже майже чотири роки не може прийняти Державна комiсiя з цiнних паперiв i фондового ринку.
Крiм того, слiд придiлити увагу й збiльшенню пропозицiСЧ якiсних iнструментiв iнвестування для пенсiйних фондiв. Оскiльки СЧхнi активи мають довгостроковий характер, а акцiСЧ бiльш стiйкi до iнфляцiСЧ, нiж борговi iнструменти, варто дозволити пiдвищити частку акцiй в портфелi НПФ принаймнi до 50 вiдсоткiв. Збiльшення активiв НПФ та запровадження обов'язковоСЧ накопичувальноСЧ системи потребують пiдвищення якостi акцiй, якi Фонд держмайна виставляСФ на бiржу. ПФ можуть iнвестувати лише в акцiСЧ елiтних емiтентiв, тодi як Фонд майна пропонуСФ сьогоднi для продажу через бiржу низькоякiснi цiннi папери.
Треба також дозволити пенсiйним фондам купувати цiннi папери РЖСРЖ. В усьому свiтi СФ така практика, бо тим самим зменшуються ризики управлiння коштами. До того ж цi фонди диверсифiкованi i з них завжди НПФ може вийти.
Тепер про проблеми державного рiвня. Вперше про НПФ i створення в УкраСЧнi трирiвневоСЧ пенсiйноСЧ системи йдеться в указi Президента вiд 1998 року. Та через десятирiччя складаСФться враження, що досi у високих державних iнституцiях пануСФ думка: пристойну пенсiю можна отримувати в рамках iснуючоСЧ державноСЧ СолiдарноСЧ системи. Варто лише СЧСЧ реформувати, збiльшити ресурси Пенсiйного фонду, справедливо призначити державнi пенсiСЧ. Але в краСЧнах РДвропи ще на початку 90-х рокiв минулого столiття зрозумiли, що державна пенсiя може забезпечити лише прожитковий мiнiмум. А все iнше маСФ бути за рахунок другого i третього рiвнiв, розвиток яких СФ такими ж прiоритетними, як i наповнення СолiдарноСЧ пенсiйноСЧ системи.
Протягом останнiх рокiв, замiсть комплексного розвитку всiСФСЧ пенсiйноСЧ системи йде однобоке нарощування ресурсiв Пенсiйного фонду (i це чомусь називають пенсiйною реформою). Та грошей у фондi не вистачаСФ. РЖ це при тому, що в УкраСЧнi, зокрема, один iз найвищих у свiтi обов'язковий збiр до ПФ - 35,2 вiдсотка. А середня пенсiя за вiком трохи бiльша третини середньоСЧ зарплати тодi, як у РДвропi, де реально дiСФ трирiвнева пенсiйна система, - мiнiмум 70 вiдсоткiв. Якщо ж врахувати грошi, якi видають у "конвертах", то, за даними Мiнекономiки, це спiввiдношення становитиме 14 вiдсоткiв.
Встановивши доходи Пенсiйного фонду на рiвнi майже 80 вiдсоткiв доходiв Державного бюджету та направляючи на фiнансування дефiциту поточнi податковi надходження, держав