Розвиток мiiевого самоврядування в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?анi в однiй особi, а Президент мав право призначити голову адмiнiстрацiСЧ лише пiсля обрання цiСФСЧ особини головою заради. Але цей позитивний момент у проектi зводився нанiвець суттСФвою вадою, а саме тим, що поряд з Главою МiiевоСЧ ДержавноСЧ адмiнiстрацiСЧ, який за проектом мав реальну владу i ресурси i який мав призначатися Президентом, зявився Голова ради з обмеженими повноваженнями i з незрозумiлим "виконавчим апаратом", але який мав обиратись населенням цiлоСЧ областi. В разi прийняття цього проекту така модель влади неминуче породила б конфлiкт мiж цими ключовими регiональними полiтичними фiгурами. Що ж до формування рад районного та обласного рiвня виключно з голiв рад нижчих рiвнiв, то тут могла виникнути проблема в дiСФздатностi рад асоцiйованого рiвня (та ж проблема кворуму).
Правда, в умовах, коли функцiСЧ обласних i районних рад обмежуються лише координацiСФю загально районних чи обласних програм, то iдея асоцiйованого рiвня самоврядування дiйсно заслуговуСФ на увагу i може бути перспективною.
Пiсля доопрацювання проекту протягом кiлькох мiсяцiв, березня 1996 року зявилась нова редакцiя проекту КонституцiСЧ, яка на перший погляд дуже мало вiдрiзнялась вiд редакцiСЧ листопаду 1995 року, проте змiни, внесенi при доопрацюваннi, виявились дуже суттСФвими.
В новiй редакцiСЧ була зроблена спроба усунути можливi суперечностi мiж всенародно обраними головами обласних i районних рад, якi практично не мали реальних владних повноважень, i призначеними Президентом головами мiiевих державних адмiнiстрацiй, у яких концентрувалась реальна влада. За цiСФю редакцiСФю проекту голови обласних i районних рад мали б обиратись депутатами вiдповiдних рад, а самi цi ради мали б формуватись не з голiв рад населених пунктiв за посадою, а радами населених пунктiв за спецiальним законом. Така модель органiзацiСЧ влади на обласному i районному рiвнях в принципi виглядала досить дiСФздатною.
Погоджувальна тимчасова комiсiя з представникiв депутатських груп i фракцiй, що працювала над проектом КонституцiСЧ пiсля його внесення на розгляд ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, ще внесла ряд змiн i доповнень до проекту, за якими двопалатнi Нацiональнi Збори перетворилися на однопалатну Народну Раду, були дещо обмеженi повноваження Президента по формуванню деяких органiв державноСЧ влади, наприклад судовоСЧ, та рiзко посилилась роль ПремСФр-Мiнiстра.
28 червня 1996 року Верховна Рада УкраСЧни прийняла нову Конституцiю УкраСЧни. При голосуваннi проекту в нiч з 27 на 28 червня в роздiлi про "Мiiеве самоврядування" зявились новi уточнення i новi проблеми.
Перше: уже невiдомо, яким чином мають формуватись районнi i обласнi ради, норма про асоцiйований рiвень цих рад була вилучена з проекту при голосуваннi. Другу: на рiвнi, населених пунктiв мiiева рада одержала виконавчий орган, а не апарат, як було в проектi, що тепер СФ гарантiСФю для збереження реальноСЧ влади в органах мiського самоврядування. ТретСФ: питання контролю i зупинення неправомiрних рiшень мiiевих рад знову ж таки вiднесено до майбутнього законодавства.
Аналiзуючи зараз текст новоСЧ КонституцiСЧ в частинi вiдповiдностi СЧСЧ правових норм потребам мiiевого самоврядування на сьогоднi i на перспективу, можна зробити висновок, що розробники проекту не дуже переймались цими проблемами, а пролобiювати iнтереси субСФктiв самоврядування у Верховнiй Радi було нiкому. Адже тепер Конституцiя практично повнiстю заблокувала можливiсть реформування адмiнiстративно-територiального устрою, а деякi норми наприклад про бюджетну систему чи про обласнi i районнi ради, настiльки двозначнi, що нiхто не може впевнено сказати, чи можуть мати власнi бюджети органи самоврядування i що являють собою як органи районнi та обласнi ради.
Незважаючи на те, що роздiл самоврядування в кожному iз проектiв КонституцiСЧ був чи не найслабшим i до нього було багато пропозицiй з боку науковцiв, асоцiацiй органiв самоврядування, особливо активною отут була Асоцiацiя Мiст УкраСЧни та Асоцiацiя народних депутатiв УкраСЧни попереднiх скликань ВерховноСЧ Ради, практично жодна iз цих пропозицiй не була сприйнята нi Конституцiйною комiсiСФю, нi погоджувальною групою.
Варто зазначити, що СФвропейське спiвтовариство розробило основний документ, що СФ своСФрiдним зразком для формування законодавчих положень, щодо мiiевого самоврядування - РДвропейську Хартiю Мiiевого Самоврядування. Враховуючи лаконiчнiсть цього документа i його унiверсальний характер, було б цiлком можливо для роздiлу 11 взяти бiльшiсть норм саме з цiСФСЧ ХартiСЧ.
Проте цього не сталося, i ми одержали роздiл КонституцiСЧ саме таким, яким вiн СФ. I нове украСЧнське законодавство про мiiеве самоврядування та мiiевi державнi адмiнiстрацiСЧ буде виходити саме iз цих, не зовсiм однозначних норм КонституцiСЧ.
Пiдсумовуючи такий iсторичний аналiз трансформацiСЧ пiдходiв до проблем органiзацiСЧ мiiевоСЧ влади в УкраСЧнi за новiтнiй перiод, можна зробити деякi висновки:
1. За цей перiод вiдбувся перехiд влади вiд одержавлених рад до влади мiiевих державних адмiнiстрацiй та мiiевого самоврядування.
2. Основи мiiевого самоврядування в УкраСЧнi були закладенi у законодавствi 1990-1992 рокiв, проте не одержали конституцiйного закрiплення, що привело до певного вiдновлення радянськоСЧ моделi влади в 1994 - 1995 роках.
3. Конституцiя УкраСЧни вiд 28 червня 1996 року закрiпила iснування мiiевого самоврядування в УкраСЧнi i визначила в загальних рисах деякi повноваження його