Розвиток мiiевого самоврядування в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµбати навколо проекту цього закону закiнчилися пiдписанням мiж Президентом УкраСЧни та Верховною Радою УкраСЧни унiкального з правовоСЧ точки зору документа - Конституцiйного Договору. Цей документ був поставлений в рiвень з КонституцiСФю УкраСЧни, причому i Конституцiя, i все iнше украСЧнське законодавство могли застосовуватись лише в частинi, що не суперечила цьому Договору.
Конституцiйний Договiр став iнструментом для новоСЧ спроби вiдновити вертикаль державноСЧ виконавчоСЧ влади. На базi виконкомiв обласних та районних Рад було утворено систему органiв мiiевих державних адмiнiстрацiй, якi пiдпорядковувались по вертикалi з низу до верху, аж до Президента УкраСЧни. Знову ж, як в часи 1992 - 1994 рокiв, обласнi i районнi ради позбавились своСЧх виконавчих органiв, а самоврядування формально залишилося лише на рiвнi населених пунктiв. Проте ця система страждала дуже суттСФвою вадою - голова ради та глава вiдповiдноСЧ державноСЧ адмiнiстрацiСЧ - одна i та ж особа, до того ж обрана всiм населенням саме як голова ради, що робило Конституцiйний Договiр ще бiльш вразливим з точки зору права.
Крiм того, Конституцiйний Договiр фактично вивiв державну виконавчу владу з-пiд впливу парламенту. РДдина можливiсть впливу на уряд залишилася лише через бюджет, але це досить незначний вплив, враховуючи вiдсутнiсть у парламенту можливостей i досвiду ведення фiнансового контролю. Аналогiчна ситуацiя сформувалась i на обласному i районному рiвнях. Адже в розвиток Конституцiйного Договору було прийнято ще два важливих документи: 21 серпня 1995 року Указ Президента УкраСЧни "Про Положення про обласну, КиСЧвську, Севастопольську мiську державну адмiнiстрацiю та Положення про районну, районну в мiстах КиСФвi та Севастополi державну адмiнiстрацiю", 30 грудня 1995 року Указ Президента УкраСЧни "Про делегування повноважень державноСЧ виконавчоСЧ влади головам та очолюваним ними виконавчим комiтетам сiльських, селищних i мiських Рад". За цими указами мiiева державна адмiнiстрацiя одержала ряд повноважень, якi навiть теоретично не можуть передаватись державнiй виконавчiй владi, а саме: право вносити змiни в бюджет та встановлювати мiiевi податки. Враховуючи той факт, що 28 травня 1995 року було прийнято нову редакцiю Закону "Про бюджетну систему УкраСЧни", яка внесла додатковi обмеження на власнi фiнансовi ресурси мiiевих рад, то разом iз Конституцiйним Договором мiiевого самоврядування було нанесено серйозного удару.
Враховуючи досить сумнiвний правовий статус Конституцiйного Договору, говорити про те, що вiн вирiшив всi питання задля чого його пiдписали, було б непереконливо. Проте вiн мав i певнi позитивнi здобутки. В УкраСЧнi була практично вiдновлена вертикаль державноСЧ виконавчоСЧ влади та посилилась керованiсть територiями з боку центрального уряду.
Доля подальшого розвитку чи згортання мiiевого самоврядування в УкраСЧнi у подальшому мала залежати вiд нового Основного Закону, робота над яким значно прискорилась в 1995 роцi. В цей перiод також посилилась i активнiсть органiв мiiевого самоврядування великих i середнiх мiст та СЧх асоцiацiй у вiдстоюваннi своСЧх прав через Адмiнiстрацiю Президента та окремих депутатiв ВерховноСЧ Ради.
Мiiеве самоврядування в конституцiйному процесi.
Конституцiйний процес в УкраСЧнi, який почався э прийняття Верховною Радою УкраСЧнськоСЧ РСР 12-го скликання 16 липня 1990 року ДекларацiСЧ про державний суверенiтет УкраСЧни, тривав майже шiсть рокiв. Саме пiсля прийняття ДекларацiСЧ i на СЧСЧ основi були розробленi протягом 1990 - 1996 рокiв декiлька редакцiй проектiв новоСЧ КонституцiСЧ УкраСЧни. На рiзних етапах i у рiзних проектах iдея мiiевого самоврядування та мiiевоСЧ державноСЧ адмiнiстрацiСЧ знаходила досить рiзнi розвязки, але одне, що обСФднувало всi цi проекти, це досить невизначене мiiе i роль мiiевого самоврядування в системi демократичних iнститутiв держави, i, як наслiдок, роздiл, що стосувався мiiевого самоврядування, практично у всiх проектах був найслабшим мiiем. I це не дивно, адже навiть у теоретичному планi в УкраСЧнi питання мiiевого самоврядування добре не розпрацьовано. Не вдаючись до аналiзу семи редакцiй проекту конституцiй, що були розробленi робочою групою конституцiйноСЧ комiсiСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни 12-го скликання, чи проектiв рiзних полiтичних партiй, що зявилися протягом 1994-1995 рокiв, спробуСФмо зробити хоча б побiчний аналiз Конституцiйного процесу на його останньому етапi 1995-96 рокiв.
За офiцiйним проектом КонституцiСЧ вiд 15.11.95 року, який було розроблено робочою групою КонституцiйноСЧ комiсiСЧ з урахуванням досвiду i норм Конституцiйного Договору передбачалось суттСФве посилення влади Президента за рахунок обмеження повноважень парламенту. Крiм цього, проект передбачав iстотну змiну структури влади в територiях.
Тут передбачалася сильна централiзована державна виконавча влада, яка повнiстю пiдпорядковуСФться i контролюСФться Президентом, хоча формально за проектом КонституцiСЧ вiн не визначався главою державноСЧ виконавчоСЧ влади. Президент одноособово мав формувати Кабiнет Мiнiстрiв, призначати мiнiстрiв та голiв мiiевих держадмiнiстрацiй, якi мали здiйснювати державну виконавчу владу в областях. На голiв держадмiнiстрацiй також покладався контроль над рiшенням органiв самоврядування. Цей проект пропонував бiльш ефективний iнструмент здiйснення влади поза КиСФвом, нiж той, що був за часу Конституцiйного Договору, коли голова ради i голова адмiнiстрацiСЧ були поСФд