Розвиток мiiевого самоврядування в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
значення та управлiння дiяльнiстю був надто слабкий, а адмiнiстрацiя Президента не могла забезпечити тiсноСЧ взаСФмодiСЧ мiж мiiевими державними адмiнiстрацiями та Урядом. До цього додалися i чисто субСФктивнi фактори: не зовсiм адекватна кадрова полiтика тодiшнього Президента УкраСЧни щодо призначення голiв адмiнiстрацiСЧ, а також жорстка конкуренцiя мiж Президентом i Головою ВерховноСЧ Ради. Варто згадати, що призначення Представникiв Президента здiйснювалось все з тiСФСЧ ж "партiйноСЧ обойми". В багатьох областях чи районах на чолi ради i на чолi вiдповiдноСЧ адмiнiстрацiСЧ опинялись вiдповiдно перший i другий секретарi райкому чи обкому. Це призводило до конкуренцiСЧ мiж цими посадовими особами, яка в деяких регiонах переростала в постiйнi "розборки".
Крiм такоСЧ конфронтацiСЧ, яка в багатьох мiiях була штучною, але активно використовувалась противниками введення iнституту Президента в УкраСЧнi, якi хотiли якомога бiльше обмежити владу Президента, важливим елементом лiквiдацiСЧ такоСЧ моделi влади стало ослаблення впливу Президента на парламент. Оскiльки Закон "Про Представника Президента УкраСЧни" передбачав, що Представники Президента не можуть бути народними депутатами, повноваження понад 30 народних депутатiв, якi обiйняли посади Представникiв, були припиненi. Це, звичайно, ослабило позицiСЧ Президента в парламентi. (Чи не тому зараз в УкраСЧнi депутати-сумiсники СФ нормальним явищем?)
Пiсля прийняття Верховною Радою УкраСЧни у вереснi 1993 року принципового рiшення про проведення дострокових виборiв Президента i парламенту, Президент внiс на розгляд парламенту проект про змiни i доповнення КонституцiСЧ УкраСЧни, де пропонувалось введення посади Вiце-Президента як глави Уряду та деяка модифiкацiя структури влади в УкраСЧнi загалом. Оскiльки цей законопроект вважався таким, що свiдчить про слабкiсть Президента, то вiн не тiльки не був пiдтриманий, але й трансформувався 3 лютого 1894 року в невеликий за обсягом, але вкрай важливий Закон "Про формування мiiевих органiв влади i самоврядування". Цим законом разом з новими виборами до мiiевих органiв влади скасовувався iнститут мiiевоСЧ державноСЧ адмiнiстрацiСЧ. Голови рад усiх рiвнiв мали обиратись населенням вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних утворень, замiсть держадмiнiстрацiй у районах i областях знову вiдновлювались виконкоми.
Перiод iснування в УкраСЧнi мiiевих державних адмiнiстрацiй та обмеженого мiiевого самоврядування на районному та обласному рiвнях був спробою остаточно розвязати питання радянськоСЧ влади i розмежувати повноваження мiiевого самоврядування та мiiевих державних адмiнiстрацiй. На цьому етапi на перше мiiе серед проблем мiiевого самоврядування вийшли питання фiнансового забезпечення мiiевого самоврядування i розмежування мiiевих та державного бюджетiв. Проте жорстка конкуренцiя мiж тодiшнiм головою ВерховноСЧ Ради УкраСЧни та Президентом привела до лiквiдацiСЧ такоСЧ моделi влади, замiсть СЧСЧ удосконалення.
Третiй етап реформування мiiевоСЧ влади в УкраСЧнi, без сумнiву, став важливим елементом позитивного досвiду, який потiм частково був реалiзованим у новiй КонституцiСЧ УкраСЧни, але до цього ще було цiлих два роки.
4-й етап.26 червня 1994 року - 8 червня 1995 року.
Вiд обрання нового складу мiiевих Рад народних депутатiв до дня пiдписання Конституцiйного Договору, за яким в УкраСЧнi знову утворювались мiiевi державнi адмiнiстрацiСЧ, правда, у дещо змiненому виглядi.
Пiсля лiквiдацiСЧ iнституту Представникiв Президента в областях i районах законом "Про формування мiiевих органiв влади i самоврядування" з червня 1994 року в УкраСЧнi вертикаль державноСЧ виконавчоСЧ влади була зруйнована. Тут ще й додались спроби новообраних голiв областей творити свою, незалежну вiд КиСФва полiтику, що посилювало некерованiсть держави та пiдiгрiвало iдеСЧ сепаратизму. У цей час Верховна Рада УкраСЧни 13-го скликання, де в 1994 роцi лiвi сили мали бiльшiсть голосiв, спробувала взагалi реанiмувати радянську модель влади. Прийнятий у першому читаннi 8 липня 1994 року проект закону "Про мiiевi Ради народник депутатiв" фактично мав позбавити Президента i Уряд впливу на регiональну полiтику, а всю систему рад знову замикав пiд Верховною Радою у вертикаль "демократичного централiзму". Правда, пiсля довиборiв липня-листопада 1994 року монополiя на бiльшiсть була порушена i згаданий проект так i залишився проектом, Другий Президент УкраСЧни, одержавши недiСФву систему влади, спробував спочатку неконституцiйними методами створити вертикаль державноСЧ виконавчоСЧ влади, а саме Указом вiд 6 серпня 1994 року "Про забезпечення керiвництва структурами державноСЧ виконавчоСЧ влади на мiiях" Президент оголосив про пiдпорядкування собi голiв районних i обласних рад. Звичайно, цей Указ не мiг реально змiнити ситуацiю, оскiльки вiн був неконституцiйний i голови обласних i районних рад обиралися на посади всiм населенням, тобто Президент не мав можливостей нi звiльняти СЧх у разi незадовiльноСЧ роботи чи порушення ними законодавства, нi керувати ними. З метою лiквiдацiСЧ такоСЧ ситуацiСЧ, у груднi 1994 року Президент внiс на розгляд ВерховноСЧ Ради УкраСЧни проект конституцiйного закону "Про державну владу i мiiеве самоврядування в УкраСЧнi".
5-й етап.8 червня 1995 року - 28 червня 1996 року.
Вiд дня пiдписання Конституцiйного Договору до дня прийняття украСЧнським парламентом новоСЧ КонституцiСЧ УкраСЧни.
Пiврiчнi д