Робота вчителя початкових класів з батьками
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
часу й енергії і раптом втомитися і зупинитися. Для них бувають гарні і погані дні.
У відносинах у родині можуть впадати в крайнощі, обожнювати то батька, то мати.
Діти 8-ми років "зустрічають світ". Їм усе легко. Їх треба охороняти від спроб зробити занадто багато і від високої самокритики. Вони прагнуть до спілкування, їм не тільки цікаво, що люди роблять, але і що вони думають. У спілкуванні з матірю вони вимагають, щоб відносини були глибокими, засновані на взаєморозумінні. Вони хочуть, щоб мами думали також, як і вони. Батьку вони приділяють меншу увагу. Відносини з братами і сестрами погані. У восьмиліток мінливий настрій: то дуже гарний, то дуже поганий. (4, 46-48)
Розглядаючи різні психологічні теорії можна сказати, що 7-8-ми літні діти мислять використовуючи логічні операції конкретного операційного мислення. Краще розуміють звязок між часом, простором і відстанню. Зменшується егоцентричність дитини, вона починає усе краще розуміти точку зору інших людей. У дитини зявляється почуття гумору (по теорії Піаже). Після 1-2 років навчання в школі, у дитини поліпшується память, мова, логіка усе це результат навчання (по біохевіористичної теорії).
1.3 Допомога вчителя і батьків адаптації дітей до школи
Під психологічною готовністю до шкільного навчання психологи розуміють "необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства". (31, 61)
Психолог Р.С. Немов відзначає: "У пізнавальному плані дитина до вступу до школи вже досягає дуже високого рівня розвитку, що забезпечує вільне засвоєння шкільної навчальної програми. Однак психологічна готовність до школи цим не обмежується. Крім розвитих пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, уяви, памяті, мислення і мови, у неї входять сформовані особистісні особливості, що включають інтереси, мотиви, здібності, риси характеру дитини, а також якості, звязані з виконанням ним різних видів діяльності. При вчасному вступу до школи в дитини повинні бути досить розвинуті самоконтроль, трудові уміння і навички, уміння спілкуватися з людьми, рольове поводження. Для того, щоб дитина була практично готова до навчання і засвоєння знань необхідно, щоб кожна з названих характеристик була в нього досить розвинута". (28, 117)
Ще один психолог А. Гучас писав, що "діти, що прийшли до школи, з перших днів попадають у несприятливі умови для їхнього психічного розвитку: програми для всіх однакові, темп навчання дуже швидкий, а фізичні і психологічні здібності не у всіх однакові. Тому частина дітей починає відставати, що викликає негативні переживання й ускладнює взаємини з однолітками і дорослими. Допомогти дитині може спільна діяльність вчителя і батьків". (8, 166-167)
І. Ханхасаєва у своїх порадах для батьків пише: "Школа перший клас величезна подія в житті дитини. Такого ж серйозного хвилювання вона не випробує потім багато років. І хоча це радісне хвилювання, все рівно готуйтеся до стресу. Дитина буде надзвичайно стомлена і не те, що перші дні тижні: занадто багато нових вражень, різкий перелом у житті. Будьте мякше і не дуже жорсткі з ним у цей період. Він буде багато чого забувати, утрачати, путати умійте не робити з цього трагедію! Така розгубленість своєрідна реакція на пережите хвилювання". (34, 161)
Схожі думки по цьому питанню висловлюють автори М. Перець, Б. Минзел, Х. Вимері в своїй книзі "Що повинні знати батьки": "Ця подія (початок навчання в школі) жадає від дитини великої кількості фізичних і духовних сил, тому що міняється установлений удома порядок. У школі дитина попадає в абсолютно нове оточення і почуває протиставлення між вимогою й оточенням. У цій ситуації дитина повинна адаптуватися. Повинні різними способами допомогти дитині ввійти в нове, зовсім чуже соціальне оточення, де все так строго регламентовано". (18, 107-108)
Гігієніст професор Е. Грінене стверджує: "Учень починаючи відвідувати школу повинний звикнути до тривалого сидіння за партою, до режиму школи, до нової діяльності навчання, звикнути до вчителя, колективу класу й інших нових речей. В організмі дитини відбувається довгострокова фізіологічна адаптація. Вона може пройти легко або складно, від 5 до 6 тижнів або продовжуватися цілий рік, що дуже впливає на розвиток і ріст і навіть на здоровя дитини". (7, 131)
І все-таки, експерименти показали, що на початку навчального року приблизно 26,2% дітей не готові до навчання в школі, після двох місяців навчання 7,8%, а наприкінці навчального року 4,1%. (Ці дані особливо характерні для дітей шестирічного віку). (7, 73)
Розвязання даного питання полягає в наступному: у родині повинні дотримуватися педагогічних і гігієнічних вимог. Для цього батьки повинні:
- Створити дитині умови учитися в спокійному, постійному місці.
- Установити раціональний режим дня.
- Створити умови для достатньої рухливості дитини.
- Створити для дитини умови добре виспатися і вчасно поїсти.
- Систематично розвивати увагу дітей.
- Боротись з розумовою лінню.
- Розвивати віру у свої сили.
- Регламентувати перегляд телепередач.
- Не вимагати з дитини більше його можливостей.
- Не перевантажувати учня письмовими завданнями.
- Заохочувати позитивний погляд на навчання.
- Намагатися підтримувати гарні