Архiвнi (документальнi) фонди
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?го управлiння у Москвi.
Великi надiСЧ покладають фахiвцi на використання оптичних дискiв. Але запровадження нетрадицiйних носiСЧв iнформацiСЧ не розв'язуСФ" проблеми зберiгання оригiналiв. З цiСФю метою використовуються новi засоби у консервацiСЧ, реставрацiСЧ, палiтурних роботах, оправленнi.
ВикликаСФ зацiкавленiсть доповiдь вiдомого фахiвця Ю. П. Нюкшн, викладена на конференцiСЧ (Тарту, 1990 р.) про такi форми консервацiСЧ, як масова стабiлiзацiя, iнкапсулювання, фазовий захист, заснованi на використаннi ультразвуку, низьких температур, глибокого вакууму, нових полiмерiв. У ВеликобританiСЧ для збереження особливо цiнних документiв використовуються безповiтрянi капсули.
ЗаслуговуСФ на увагу дослiдження БНРЖРЖ АН про використання антисептикiв (катамiну АБ, нилiгину) РЖгри дезинфекцiСЧ документiв. Це дозволило об'СФднати процеси вiдмивання, дезинфекцiСЧ та консервацiСЧ в СФдиний цикл.
За результатами дослiджень, проведених в АвстрiСЧ, ФранцiСЧ, ЯпонiСЧ та iнших державах розроблено стандарти з консервацiСЧ документiв на паперовiй основi. У нас дiСФ державний стандарт 7.50-84 Хранение документов в фондах библиотек и органов научно-технической информации.
Як свiдчить преса, багато уваги надаСФться (зокрема, архiвними закладин) пошуку нових методiв реставрацiСЧ. Так, лабораторiя мiкрофiльмування та реставрацiСЧ документальних матерiалiв Центрального державного архiву (Москва) створила експериментальний цех, який спецiалiзуСФться на реставрацiСЧ найцiннiших документiв за iндивiдуальною технологiСФю i, перш за все, пергаменту. РозробляСФться проблемi штучного старiння паперу для реставрацiСЧ творiв писемностi та друку. Але головна увага в дослiдженнях надаСФться масовiй декислотизацiСЧ фонду. Виявлено 15 СЧСЧ методiв, частину з них вже впроваджено. Так, у Бiблiотецi. Конгресу (США) розроблено програму декислотизацiСЧ на п'ять рокiв, починаючи з 1992 р. Заплановано обробити 1 мли. документiв, щоб продовжити СЧх життя на 300-500 рокiв. Запатентовано метод масовоСЧ декислотизацiСЧ, заснований на використаннi дiстилцинку як реагенту, що пiд вакуумом проникаСФ у згорнену книгу, вступаСФ в реакцiю з водою та кислотою. Внаслiдок цього осiдають солi та окиiинку, що стаСФ перешкодою для виникнення кислоти. Обробка однiСФСЧ книги продовжуСФться 50 годин. Серiйна установка за рiк обробляСФ 1 млн. книжок.
Вперше масову декислотизацiю здiйснили в 1982 роцi у США, використавши для цього спецiальнi камери центру космiчних польотiв НАСА. Поряд з цим за рубежем ведеться пошук виготовлення безкислотного паперу. У Державнiй публiчнiй бiблiотецi iм. М. РД. Салтикова-Щедрiна для дезинфекцiСЧ документiв зроблено дослiдну модель ВЧД 13-10 27 з використанням електромагнiтних випромiнювань. Розробляються i традицiйнi способи зберiгання фонду, зокрема, В. Д. Краснов зареСФстрував у 1991 р. авторське свiдоцтво № 4491 218/12 на пристрiй для усунення пилу [16,42].
В наш час нагальною стала проблема збереження фонду пiд час стихiйного лиха. В бiблiотецi АкадемiСЧ наук, яка постраждала вiд пожежi, сумiсно з НДРЖ шкiряно-взуттСФвоСЧ промисловостi розроблено методику реставрацiСЧ термоструктивних шкiряних обкладинок.
Дослiдження в галузi зберiгання фонду, якi проводяться в УкраСЧнi i за кордоном, дають пiдставу запропонувати деякi першочерговi напрямки цiСФСЧ роботи:
створити нацiональну програму збереження документальних ресурсiв в УкраСЧнi;
розробити юридично-правовi основи вiдповiдальностi установ та приватних осiб за бiблiотечнi фонди як нацiональне надбання та державне майно;
ввести в Конституцiю УкраСЧни вiдповiдну статтю, а також посилити цей роздiл у Законi про бiблiотечну справу;
затвердити державнi стандарти та розробити iнструкцiю по збереженню фондiв бiблiотек;
здiйснити, перепис бiблiотек УкраСЧни i встановити наявнiсть та кiлькiсть видань, що зберiгаються тривалий час, з'ясувати умови СЧх зберiгання з метою виявлення документiв, що потребують першочергових заходiв по збереженню;
з'ясувати умови зберiгання фондiв у бiблiотеках-депозитарiях, вирiшити питання про СЧх кiлькiсть i розмiщення в УкраСЧнi;
необхiдно вивчити питання про створення регiональних центрiв реставрацiСЧ i консервацiСЧ документальних ресурсiв на мiжвiдомчiй, можливо на пайовiй основi;
розпочати спецiальну пiдготовку фахiвцiв-реставраторiв документiв.
У вирiшеннi проблем зберiгання фондiв необхiдно поСФднати зусилля бiблiотек та архiвiв рiзного вiдомчого пiдпорядкування. Не слiд зволiкати i чекати полiпшення економiчного стану в УкраСЧнi. Можна запiзнитися.
РОЗДРЖЛ 3. АРХРЖВНРЖ ФОНДИ В СИСТЕМРЖ ДОКУМЕНТАЛЬНОРЗ ПАМЯТРЖ УКРАРЗНИ: ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
Важливою ланкою у системi архiвних установ УкраСЧни е центральнi державнi архiви (ЦДА) - найбагатшi сховища рiзних за видами, характером i змiстом документiв з iсторiСЧ УкраСЧни XIII-XX ст. До них належать Центральний державний архiв вищих органiв влади та управлiння (ЦДАВО) УкраСЧни; центральнi державнi iсторичнi архiви УкраСЧни в КиСФвi та Львовi (ЦДРЖАК та РЖДДРЖАЛ). Специфiчнi архiвнi матерiали - кiнофотофонодокументи, науково-технiчна документацiя, особистi фонди видатних дiячiв культури i мистецтва УкраСЧни - зосереджено у вiдповiдних за профiлем архiвах: Центральному державному кiнофотофоноархiвнi (ЦДКФФА) УкраСЧни, Центральному державному науково-технiчному архiвi (ЦДНТА) УкраСЧни, Центральному державному архiвi-музеСЧ лiтератури i мистецтва (ЦДАМЛМ) УкраСЧни.
У державних архiвах УкраСЧни зосереджено майже