Архiвнi (документальнi) фонди
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ання (RLIN). Вiдомi спроби спiвпрацi в галузi створення архiвно-бiблiографiчноСЧ БД в пострадянських краСЧнах.
Першi кроки на цьому шляху вже здiйснено в УкраСЧнi. Виявилися вони нелегкими. З 1990-х рокiв у краСЧнi розробляються спiльнi архiвно-бiблiотечнi проекти створення Державного реСФстру архiвноСЧ та рукописноСЧ украСЧнiки; теоретичне обТСрунтування працi вiдбито в монографiСЧ Г. Боряка Нацiональна архiвна спадщина УкраСЧни та Державний реСФстр Археографiчна украСЧнiка: архiвнi документальнi ресурси i науково-iнформацiйнi системи.
В 1996 роцi, опублiковано проект НацiональноСЧ програми збереження бiблiотечних i архiвних фондiв, пiдготовлений фахiвцями бiблiотечноСЧ й архiвноСЧ галузi, iнiцiйований першими. На базi УкраСЧнського державного НДРЖ архiвноСЧ справи та документознавства (УДНДРЖАСД) (1997) вiдбулася ВсеукраСЧнська наукова конференцiя Архiвна та бiблiотечна справа в УкраСЧнi доби визвольних змагань (1917-1921 pp.), де спiльнiсть iнтересiв спровокована подiями 80-лiтньоСЧ давностi, коли при Генеральному секретарствi справ освiтнiх УкраСЧнськоСЧ ЦентральноСЧ Ради було створено Бiблiотечно-архiвний вiддiл.
Унiкальнi документи, що знаходяться в бiблiотеках i архiвах, пiдлягають внесенню разом з iншими пам'ятками iсторiСЧ та культури до СФдиного Державного реСФстру нацiонального культурного надбання. Принцип загальнодоступностi iнформацiСЧ визначаСФ дiяльнiсть як бiблiотек, так i архiвiв - обидвi галузi стали на шлях впровадження IT та створення СФдиноСЧ РЖПС. Це зумовлюСФ СФднiсть не лише розвитку документних фондiв, а й необхiднiсть адаптацiСЧ термiнологiчних систем. Нещодавно стала реальною Державна програма збереження бiблiотечних i архiвних фондiв, затверджена Кабiнетом Мiнiстрiв УкраСЧни.
На сучасному етапi iнтеграцiСЧ знань, зростання суспiльних потреб у рiзноманiтнiй iнформацiСЧ ми усвiдомлюСФмо необхiднiсть спiвробiтництва архiвiстiв та бiблiотекарiв у створеннi кращих умов доступу до своСЧх документальних скарбiв. До цього спонукають i подiбнi соцiальнi функцiСЧ, i спiльна мета щодо забезпечення iнформацiСФю суспiльства та його пiдструктур, а також окремих громадян. Архiви й бiблiотеки - велике i складне спiвтовариство. Але жодна з цих установ не мiстить повних зiбрань документiв анi з окремих напрямiв дiяльностi чи документацiСЧ, анi з окремих галузей знань. Тому важливо розглядати всi зiбрання в цiлому, бо в майбутньому суспiльство потребуватиме iнформацiСЧ, яка далеко виходить поза межi профiлю, виду документiв i можливостей архiву чи бiблiотеки.
Безперечно, якi б iнтеграцiйнi процеси не вiдбувалися, архiвна й бiблiотечна галузi залишаться самостiйними - зi своСЧми функцiями, iнфраструктурами, документами та користувачами. Щоб краще розв'язати спiльнi для галузей проблеми, доцiльно об'СФднати зусилля в побудовi iнтегрованих РЖПС, збереженнi фондiв тощо. Приклади вже маСФмо, а саме: програма створення нацiональноСЧ БД архiвноСЧ i рукописноСЧ украСЧнiки, розробку якоСЧ на початку 1990-х pp. здiйснено фахiвцями академiчних, бiблiотечних та архiвних установ УкраСЧни; Державну програму збереження бiблiотечних i архiвних фондiв виконано Мiнiстерством культури i мистецтв iз Головархiвом УкраСЧни (нинi Державним комiтетом архiвiв УкраСЧни), нацiональними бiблiотеками та УДНДРЖАСД [2,38].
Бiблiотекознавство та архiвознавство мають у своСЧй основi одну iнформацiйну систему:
РЖнформацiя - Документ - Посередник (архiв, бiблiотека) - Користувач.
Документ, перш, нiж дiйти до користувача, маСФ пройти через певнi технологiчнi процеси та операцiСЧ й стати доступним для використання. РЖ в архiвнiй, i в бiблiотечнiй справах, як взагалi в усiх видах iнформацiйноСЧ дiяльностi, вiдбуваються процеси:
Збирання (кумуляцiя) документiв (Д) - Науково-технiчне опрацювання та облiк Д - Створення систем пошуку Д - Зберiгання Д - Органiзацiя користування Д.
Особливостi кожноСЧ з галузей зумовлюють характер iнформацiСЧ, наданоСЧ в документах (в архiвах - ретроспективний, у бiблiотеках - оперативний), а також характер документiв, що СЧСЧ зберiгають (в архiвах - нетиражованi, не призначенi для популяризацiСЧ та широкого користування ними, а в бiблiотеках - опублiкованi, тиражованi, призначенi для поширення)"]
Спецiальне зберiгання документiв в архiвах, бiблiотеках забезпечуСФ СЧхню збереженiсть i для наступних поколiнь (цiСФю проблемою опiкуСФться мiжнародне бiблiотечне та архiвне товариство). Подiбнiсть технологiй i спiльна перспектива уможливлюють застосування однакових пiдходiв при розв'язаннi окремих проблем.
Бiблiотекознавству та архiвознавству належить центральне мiiе в циклi комунiкацiйних наук. Бiлi плями в однiй галузi можна усунути шляхом редукцiСЧ (накладання, порiвняння). При цьому враховуються особливостi технологiСЧ кожноСЧ з галузей.
Можна лише об'СФднувати зусилля архiвiстiв й бiблiотекарiв для розв'язання спiльних проблем збереження документiв, пiдготовки кадрiв, створення спiльних РЖПС, а в перспективi - здiйснити органiзацiю СФдиних систем доступу до iнформацiСЧ, що знаходиться в архiвах, бiблiотеках, музеях, службах iнформацiСЧ.
Урештi це маСФ привести до створення Нацiонального iнформацiйного фонду УкраСЧни, що Законом УкраСЧни Про обов'язковий примiрник документiв (1999 р.) визначаСФться як сукупнiсть iнформацiйних фондiв (iнформацiйних ресурсiв) держачи: архiвного, бiблiотечного, стандартiв, архiву друку, фонду фiльмiв, патентного та iнших фондiв.
Отже, перспективу бiблiотечноСЧ и архiвноСЧ галузей можна