Архiвнi (документальнi) фонди
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?креслити як шлях взаСФмодiСЧ та зближення (конвергенцiСЧ) в рамках системи документних комунiкацiй, а також iнтеграцiСЧ у питаннях забезпечення збереженостi документiв, пiдготовки кадрiв i органiзацiСЧ доступу до iнформацiСЧ. Об'СФднавши зусилля сьогоднi, архiви й бiблiотеки матимуть дивiденди в майбутньому: пiднесення престижу в суспiльствi, взаСФмозбагачення професiй, удосконалення методiв зберiгання й пошуку iнформацiСЧ на основi IT.
РОЗДРЖЛ 2. ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФОНДУ В УКРАРЗНСЬКОМУ ТА ЗАРУБРЖЖНОМУ БРЖБРЖЛОТЕКОЗНАВСТВРЖ
.1 Сучаснi проблеми збереження бiблiотечних фондiв
бiблiотека архiв документальний фонд
Исторично склалося так, що бiблiотеки у суспiльствi е таким соцiальним iнститутом, який не лише акумулюСФ те, що було створене або надруковане людством, а й вiдповiдаСФ за його збереження.
Питання збереження фондiв здавна привертало увагу бiблiотекарiв. Як свiдчить дослiдження бiблiотекознавцiв ВеликобританiСЧ, вже на початку столiття виникла проблема крихких книг, але глобального значення вона набула лише у 80-тi роки, привернувши увагу фахiвцiв. Свiдченням цього стало створення в межах РЖФЛА секцiСЧ збереження та консервацiСЧ, розробка програми Зберiгання та консервацiя (РАС), яку було затверджено на Першiй мiжнароднiй конференцiСЧ, присвяченiй зберiганню бiблiотечних матерiалiв (Вiдень, 1986 p.); проведення мiжнародних конференцiй за наслiдками дослiджень: Принципи консервацiСЧ та реставрацiСЧ колекцiй у бiблiотеках (1979 p.); Технiчнi аспекти консервацiСЧ (1985 p.); Заходи боротьби з бiологiчними пошкодженнями, пiдготовка кадрiв по збереженню бiблiотечних фондiв (1986 р.); Про якiсть паперу (1987 р.); Про створення глобальноСЧ мережi з проблем збереження та консервацiСЧ (1990 р.) тощо.
Аналiз публiкацiй з питань Збереження фондi наукових бiблiотек дозволяСФ визначити два напрямки у розв'язаннi цiСФСЧ проблеми: соцiальний захист бiблiотечних документiв i технiчний аспект. Свiдчення того, що збережених бiблiотечних фондiв надаСФться значно бiльше уваги за рубежем, нiж у нашiй державi, СФ те, що за останнi 5 рокiв майже не друкувалися працi вiтчизняних фахiвцiв. Виняток становлять робити спiвпрацiвникiв НацiональноСЧ бiблiотеки iм. РЖ. Вернадського, в яких йдеться про незадовiльний стан збереження фондiв в УкраСЧнi, загрозу СЧх фiзичного знищення та пропонуються заходи по СЧх збереженню.
ПривертаСФ увагу досвiд зарубiжних краСЧн, де розробленi (США), або розробляються (Францiя, Китай, Японiя) нацiональнi програми по збереженню фондiв бiблiотек, на виконання цiСФСЧ справи парламенти видiляють спецiальнi кошти. В рядi краСЧн створено програми по збереженню фондiв у нацiональних книгосховищах (Бiблiотека Конгресу США, Нацiональна парламентська бiблiотека ЯпонiСЧ) та в окремих великих бiблiотеках (бiблiотеки унiверситетiв, Нью-Йоркська публiчна бiблiотека та iншi). Книгосховища таких бiблiотек будуються за спецiальними проектами, де враховано температуру, вологiсть, водозахист тощо.
У нацiональнiй Парламентськiй бiблiотецi ЯпонiСЧ, щоб запобiгти водонадходженням з ТСрунту, стiни книгосховища вкритi трьома шарами водонепроникного асфальту i обробленi спецiальним розчином, тобто створено нiби спецiальнi контейнери для захисту фонду. Бiблiотека маСФ безпечну галогенну установку для гасiння пожеж. Дiють горизонтальнi та вертикальнi телелiфти. Будуються новi бiблiотеки в Лондонi, Парижi, де створено системи контролю за навколишнiм середовищем. Наявнiсть в США РЖнституту палiтурних робiт, а в Нiмеччинi профспiлки реставраторiв - це також вiрне розумiння важливостi цiСФСЧ проблеми. Слiд вiдзначити iншi приклади - це пiдготовка фахiвцiв для роботи саме по збереженню фондiв, розробка планiв урятування фондiв пiд час стихiйного лиха тощо. Заходи, що вживають держава та суспiльство щодо збереження документальних ресурсiв i СФ соцiальним аспектом вирiшення проблеми [13,23].
Державне ставлення до проблеми збереження бiблiотечних , ,iв сприяСФ розвитку цiСФСЧ галузi, про що свiдчать досягнення, пов'язанi з технiчним аспектом проблеми: пiдвищенням якостi носiСЧв iнформацiСЧ. Бiльшiсть документiв, як вiдомо, виготовленi з неякiсного наперу, нетривких матерiалiв, якi вмiщують компоненти саморозпаду. Недолiки притаманнi i новим носiям iнформацiСЧ (мiкрофiшам, фотонегативам з ацетатноСЧ плiвки, магнiтофонним стрiчкам). Навiть комп'ютери, оптичнi та вiдео-диски також мають прихованi недолiки, якi згодом виявляються. Несприятливi екологiчнi умови в бiблiотеках (вологiсть, висока температура, яскраве свiтло та забруднене повiтря) також сприяють швидкому зношуванню документiв, i якщо цi негативнi явища дiють тривалий час, то проблема зберiгання фондiв значно загострюСФться. Директор Мiжнародного центру РЖФЛА по збереженню та консервацiСЧ М. Смiт зазначала з цього приводу: Ми змагаСФмось з часом i програСФмо в цьому змаганнi *. Проте на сьогоднi вже iснують засоби, якi, дозволяють протистояти негативному впливу часу i середовища.
Одним з напрямкiв збереження документальних ресурсiв СФ створення страхових фондiв з врахуванням нових технологiй: мiкрофiльмування, запису на числовi та оптичнi диски, магнiтнi носiСЧ тощо. Зроблено чимало дослiджень та винаходiв стосовно нових матерiалiв та засобiв, але вже сьогоднi викликаСФ занепокоСФння мiкроплiвка, поведiнка якоСЧ через 50-100 рокiв залишаСФться непередбаченою. Добре, що з цих питань вже розпочато дослiдницькi роботи, зокрема, Науково-дослiдним центром технiчноСЧ документацiСЧ Головного архiвн