Прикладна професСЦйна фСЦзична пСЦдготовка студентСЦв рСЦзних напрямСЦв факультету культури СЦ мистецтв у ЛНУ СЦм. РЖ. Франка
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
анням, треба звернути обовязково увагу на оцСЦ перестороги:
Кожна людина, що маСФ якСЦсь хвороби легенСЦв, чи то серця, чи иншСЦ якСЦ, повинна порадитися з своiм лСЦкарем перед початком працСЦ, щоб не пошкодити собСЦ.
ВсСЦ вправи треба робити не за один раз пСЦдряд, а краще 23 рази на день по кСЦлька хвилин за раз. ВзагалСЦ робити вправи з диханням не рекомендуСФмо бСЦльше, як 10 хвилин пСЦдряд.
ПСЦсля кожноi вправи повинен бути вСЦдпочинок!
УсСЦ вправи треба робити на свСЦжу силу (краще над усе зранку). Дуже шкСЦдливо для здоровя студСЦювати вправи з диханням пСЦд той час, коли почуваСФш себе стомленим.
Не треба вправи провадити через мСЦру нСЦ набСЦрати надмСЦру повСЦтря, нСЦ видихати дощенту, бо такими нерозумними експериментами можна нажити собСЦ емфизему легенСЦв.
ВсСЦ вправи треба виконувати доконче в свСЦжСЦм повСЦтрСЦ або надворСЦ, коли тепло, або в кСЦмнатСЦ, що ii добре перед тим провСЦтрено.
При всСЦх вправах, а також СЦ взагалСЦ при читаннСЦ або спСЦвСЦ, за винятком тих випадкСЦв, коли треба швидко захопити багато повСЦтря протягом короткоi паузи, вдихати повСЦтря слСЦд обовязково носом.
Вправа (для тих, що звикли не дихати носом) [4,29].
Вдихання повСЦтря носом. Одна нСЦздря затуляСФться пальцем, в другу втягаСФться повСЦтря; видихаСФться через рот. Те ж по черзСЦ робиться з другою.
Мал. 2
Як ми бачили вище, в диханнСЦ беруть участь плечовий пояс, дСЦафрагма та черевнСЦ мязи. Спостереження навчаСФ нас, що часто люди дихають лиш самими вершечками легенСЦв, так що вони просто не вмСЦють розправити нижнСЦ ребра, от треба iм допомогти в цСЦм, а також СЦ в тСЦм, щоб одночасно з розвитком спецСЦально дихального апарату хоч трошки розвивались СЦ мязи всього корпусу. На цю мету радимо ранком щодня пророблювати таку вправу: Ми стаСФмо пятами докупи, носками нарСЦзно; в руки беремо цСЦпок, метрСЦв, два завдовжки; зодягаСФмося як можна легше.
СтупСЦнь перший поза, як показано на мал. 2.
СтупСЦнь другий разом повагом пСЦдСЦймаСФмо випрямленСЦ руки з цСЦпком вгору, а ступнСЦ навшпинячки (мал. 3). Одночасно з тим повагом же робиться вдихання носом.
СтупСЦнь третСЦй повагом присСЦдаСФмо й спускаСФмо за спину випрямленСЦ руки, як показано на мал. 4. Одночасно повагом видихання носом. ДвСЦ уваги:
1) пильнувати, щоб руки не згиналися в лСЦктях, хоч це спершу й буде трудно;
2) стежити, щоб корпус не хилився вперед, а присСЦдати так, щоб потилиця, нижнСЦй кСЦнець кряжу й пяти були на однСЦй вертикальнСЦй лСЦнСЦi.
СтупСЦнь четвертий вертаСФмось повагом до пози мал. 3. Одночасно повагом вдихання носом.
СтупСЦнь пятий повагом спускаСФмо руки й ноги до пози мал. 2Робимо одночасно видихання носом.
СтупСЦнь шостий пауза. Увага: протяг цСЦпка мСЦж руками з початку вправ робимо бСЦльший (весь час руки посуваються то сюди, то туди); далСЦ бажано його трохи зменшити.
Вправа повторюСФться щодня вСЦд 10 до 25 раз (починаючи вСЦд меншого числа й поступово збСЦльшуючи). Треба запамятати при всСЦх гСЦмнастичних вправах, що нСЦколи не слСЦд робити iх як-небудь вяло, не думаючи про саму вправу; навпаки в кожний рух повиннСЦ ми вкладати напруження мязСЦв СЦ особливо волСЦ тодСЦ тСЦльки досягаСФмо ми своСФi мети розвиваСФмо мускулатуру тих або инших органСЦв ВихСЦднСЦ положення лежачи: лежачи на спинСЦ - прямСЦ ноги ккнутСЦ, носки трохи розставленСЦ, руки вздовж тулуба, долонСЦ низу, тулуб прямий; лежачи на животСЦ - прямСЦ ноги зСЦмкнутСЦ, руки зСЦгнутСЦ у лСЦктях долонСЦ одна на одну або руки в упорСЦ, руки вперед; лежачи на правому (лСЦвому) боцСЦ - з опорою одним боком, ноu> - це спецСЦальнСЦ рухи, спрямованСЦ на оздоровлення та змСЦцнення органСЦзму, розвиток рухових СЦ психСЦчних якостей студентСЦв [2,180]. Вони мають характерну особливСЦсть: дозволяють вибСЦрково впливати на окремСЦ мязовСЦ групи (рук, нСЦг. тулуба), чСЦтко дозувати фСЦзичне навантаження на органСЦзм людини. ЦСЦ вправи сприяють удосконаленню координацСЦi рухСЦв, iх точностСЦ, свСЦдомому оволодСЦнню положеннями та рухами тулуба, формуванню правильноi постави, а також використовуються як профСЦлактичнСЦ вправи СЦ вправи, спрямованСЦ на коригування:
Мал. 3
Руки за голову - руки зСЦгнути в лСЦктях СЦ пСЦдняти в сторони, злонСЦ повернути вперед, пальцСЦ прицьому торкаються потилицСЦ, голову тримати прямо, лСЦктСЦ вСЦдведенСЦ в сторони до вСЦдказу (мал. 5 г).
Руки до плечей - руки зСЦгнути в лСЦктях СЦ напСЦвзСЦгнутими пальцями доторкатися до плечей, плечСЦ розвести, лСЦктСЦ притиснутСЦ до бокСЦв (мал. 6 д).
Руки перед грудьми - руки зСЦгнути в лСЦктях СЦ пСЦдняти перед- нСЦччя та кистСЦ до рСЦвня плечей, кистСЦ долонями вниз, пальцСЦ - СЦзом (мал. 6 е). зад, СЦншСЦ чотири - вперед), плечСЦ розвести, лСЦктСЦ трохи вСЦдвести назад (мал. 6 ж).
Руки на пояс - руки зСЦгнути в лСЦктях, кистСЦ на пояс (великий палець повернути направо.
Руки за спину - руки, зСЦгнутСЦ в лСЦктях, торкаються передплСЦччями спини, кистСЦ тримають якомога ближче до лСЦктСЦв (мал. 6 з).
Руки назад - прямСЦ руки вСЦдвести назад долонями досередини (мал. 6 к).
ВихСЦднСЦ положення лежачи: лежачи на спинСЦ - прямСЦ ноги ккнутСЦ, носки трохи розставленСЦ, руки вздовж тулуба, долонСЦ низу, тулуб прямий; лежачи на животСЦ - прямСЦ ноги зСЦмкнутСЦ, руки зСЦгнутСЦ у лСЦктях долонСЦ одна на одну або руки в упорСЦ, руки вперед; лежачи на правому (лСЦвому) боцСЦ - з опорою одним боком, ноги прямСЦ зСЦмкнутСЦ, руки витягнутСЦ вгору.
Мал. 4
медецинские огляд спор