Представлення підлітків про структуру міжособових конфліктів
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
ю, поле уявлення, установку [11, 177, 178 і ін.]. Ці три компоненти постійно поповнюються в ході соціалізації людини, в його повсякденному життєвому досвіді.
Перший структурний компонент - інформація - це сума, кількість знань про обєкт уявлення, обізнаність про нього. Інформація "проникає в "щілини" буденної свідомості через різні джерела" [11, з. 210]. Цей компонент є необхідною умовою формування соціальних уявлень.
Другий структурний компонент - поле уявлень - це якісна характеристика соціальних уявлень, їх образні і смислові аспекти. Поле уявлень формується в соціальній групі за допомогою визначення загальних смислових меж, в які поміщається інформація, і визначення діапазону можливих тлумачень якого-небудь поняття.
Третій структурний компонент - установка - це загальне відношення субєкта до обєкту соціальних уявлень, готовність до його оцінювання. Установка також може існувати і при недостатньо повній інформації про обєкт соціальних уявлень і нечіткості визначення поля уявлень.
Третій параметр аналізу соціальних уявлень - їх функції. Зазвичай виділяють три функції: пізнання, опосредования, адаптації [11, 177 і ін.].
Перша функція - пізнання - характеризується описом, класифікацією і поясненням подій і явищ. Тут соціальні уявлення виступають в ролі теорій, які інтерпретують, пояснюють події або явища в рамках певної когнітивної структури [178].
Друга функція - опосредования - це, орієнтація і регуляція поведінки, соціальних відносин і комунікацій в групі, а також сприяє виділенню цінностей, які регулюють поведінку індивіда [11, 177]. Ця функція реалізується на внутрішньогруповому, міжособовому рівні [178].
Третя функція - адаптації - характеризується інтеграцією нових знань, що вже склалися, про події або явища, тобто адаптацією інформації, що поступає, про події, явища, феноменах політичного, наукового або якого-небудь іншого плану до сформованих, існуючих у індивіда поглядів. Ця функція сприяє збереженню картини миру субєкта, що склалася.
Деякі дослідники [178 і ін.] виділяють також і четвертую функцію соціальних уявлень - збереження стабільності і стійкості індивідуальної і групової структури свідомості. Оскільки новий обєкт (явище, феномен), порушує рівновагу індивідуальної когнітивної структури, то цю рівновагу необхідно відновити за допомогою диференціації і інтеграції [178].
Проблема соціальних уявлень останнім часом стає все більш актуальною як у вітчизняній, так і зарубіжній науці, їй приділяють все більше уваги при вивченні самих різних проблем.
Німецькі автори Б. Шефер і Б. Шледер [175] досліджували, яким чином звязані соціальні уявлення з груповою і особовою ідентичністю. Вони припускали, що соціальні уявлення є загальними для членів групи. Але, разом з тим, "соціальні уявлення не можуть існувати незалежно від прояву окремих людей. Соціальні уявлення генеруються на індивідуальному рівні, вони виникають в думках людей, які самі піклуються про їх подальшу популярність". [175, с.76].
Фінський дослідник A. Vornanen (1992, 1993) вивчав соціальні уявлення на вибірці дітей 7-12 років і дорослих про розумну і звичайну людину. Отримані їм в ході дослідження дані свідчили, зокрема, про наступний: в цілому, випробовувані вважають, що навики спілкування і соціального впливу властивіші розумним жінкам, чим розумним чоловікам; розумним чоловікам властивіше, ніж жінкам, на думку випробовуваних, звертати увагу на рішення проблем; чоловіки частіші, ніж жінки, вибирають як розумну людину представника тієї ж підлоги [48, з. 448-449]. Подібні дослідження проводилися іншими фінськими (H. Raty, L. Snellman, 1992), а також японськими (H. Azuma, K. Kashivagi, 1987) і російською (Н.Л. Смирнова, 1994) дослідниками. В цілому, результати даних досліджень виявляються схожими, що говорить про їх універсальність, репрезентативність в різних культурах [48, з. 448-454].
У вітчизняній соціальній психології соціальні уявлення вивчалися в роботах, присвячених російському менталітету (К.А. Абульханова-Славська [3, 4]; Т.В. Бобришева [25]; А.Я. Варга [31]), моральним і політичним уявленням (Г.Э Беліцкая, О.П. Миколаєва [4]), організаційній культурі (Н.Ю. Белоусова [21]; С.А. Ліпатов [104]), уявленням про усвідомлювані і неусвідомлювані аспекти життєвого шляху особи (Т.Н. Березіна [22]), представленням молоді, що вчиться, в умовах соціально-економічної кризи (С.Г. Губіна [49]), уявленням про порядність, щастя (И.А. Джідарьян [50]), аналізу концепції соціальних уявлень (А.И. Донцов, Т.П. Емельянова [55]), уявленням про добробут (Е.В. Дугина [63]), уявленням про правду і брехню (В.В. Знаків [77]), уявленням про час у молодших школярів (С.Д. Луцковськая [108]), уявленням про сімю у старшокласників і студентів (Е.Б. Маценова [112]), уявленням про мораль і право (О.П. Миколаєва [124]), буденній свідомості (И.М. Попова [137]; Е.В. Улибіна [159]), уявленням про циклічність подій у дошкільників (Е.В. Романова [142]), уявленням інтелектуальності (Н.Л. Смирнова [147]), уявленням про середню школу (С.В. Трушкова [156, 157]), уявленням студентів педагогічних інститутів про наукову роботу (Е.В. Улибіна [158]), уявленням про здоровя (Ф.Р. Філатов [164]), уявленням про педагогічне спілкування у вчителів (Е.В. Шморіна [178]) і ін.
Так, під керівництвом К.А. Абульханової-Славської, проводилися комплексні дослідження сукупності моральних, правових, політичних уявлень, основних соціальних цінностей особи і її уявлень про власний "Я", своїй відповідальності і інтелекті [4]. Колективом авторів вдалося виявити взаємозвязок уявлень у вітчизняній індивідуальній свідомості. Цей вза?/p>