Представлення підлітків про структуру міжособових конфліктів
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?дається як результат розбалансованої структури взаємин людей. Подібної точки зору дотримувався Ф. Хайдер, що розробив теорію структурного балансу. Він відзначає, що конфлікт виникає в тому випадку, якщо збалансувати структуру взаємин не представляється можливим через зворотну залежність структур обох людей, тобто прагнення до балансу структури однієї людини виключає баланс структури іншого.
В рамках аналітичного підходу міжособовий конфлікт розглядається такими авторами, як А.Я. Анцупов, А.И. Шипілов, Л.А. Петровська і ін. Даний підхід докладним чином розкриває основні компоненти конфліктної взаємодії.
Діяльністний підхід розглядає міжособовий конфлікт в рамках спільної діяльності людей. Подібної позиції дотримуються А.Я. Анцупов, В.М. Афонькова, Ф.М. Бородкин, Н.М. Коряк, Н.В. Грішина, А.И. Донцов, Т.А. Полозова, Е.А. Донченко, Т.М. Тітаренко, А.И. Шипілов і ін.
До організаційного підходу, що розглядає міжособовий конфлікт з позицій управління, норм, структурних відмінностей і т.д. відносять А.Я. Анцупова, А.И. Шипілова, С.И. Еріна, Ю.Г. Запрудського, Ю.И. Мягкова і ін.
Системний підхід розглядає міжособовий конфлікт як складну багаторівневу систему взаємозалежних компонентів, що має неоднозначні функції. Подібних поглядів дотримуються А.Я. Анцупов, А.Г. Здравомислов, Т.С. Сулімова, Д.І. Фельдштейн, Н.И. Шипілов і ін. автори.
Енерго-емоційний підхід, на думку Н.У. Заїченко, розглядає "міжособові конфлікти з позицій їх детерміації емоційними чинниками розвитку особи на ранніх етапах життя". Сюди відносять таких дослідників, як В.В. Жваво, М.С. Буянять, В.И. Гарбузов, Н.В. Жутікова, А.И. Захаров, А.А. Рояк, К.Г. Юнг і ін..
Міжособовий конфлікт різними авторами визначається по-різному, причому зазвичай користуються загальним формулюванням поняття "конфлікт". Подібних визначень дається в психологічній і соціологічній літературі достатньо багато (свої варіанти визначень конфлікту пропонуються в роботах). Приведемо для порівняння деякі з них.
Наприклад, А.И. Алексєєва визначає міжособовий конфлікт обумовленістю протидій людей один одному. У міжособовому конфлікті відбувається зіткнення цілей, інтересів людей, а також в нім виражено реальне суперництво його учасників.
К.А. Абульханова-Славська підходить до визначення конфлікту з декількох позицій. "З інструментальної точки зору конфлікт виступає як один із засобів самоствердження, подолання заперечуваних особою тенденцій. Конфлікт можна розуміти і як процес: в цьому випадку він є ситуацією незнайденого виходу, розвитку дій на шляху пошуку засобів стабілізації відносин".
На думку И.П. Андріаді, конфлікт - це "наявність суперечностей, дозвіл яких є поступальна хода в розвитку внутрішньоособових, міжособових і міжгрупових відносин".
А.А. Єршов визначає міжособовий конфлікт як "зіткнення осіб зважаючи на несумісність потреб, мотиви, цілі, установки, погляди, поведінки в процесі і в результаті спілкування цих осіб".
Н.У. Заїченко вважає, що міжособовий конфлікт - це, по-перше, "соціально-психологічне явище, детерміноване внутрішньоособовими проблемами"; по-друге, "прояв недосконалості енерго-емоційно-інформативного змісту соціального простору (активного рівня життєдіяльності матерії), висвічуваним обставинами виникнення (фізичними, психофізіологічними, соціальними)"; по-третє, "протиборство субєктивних і обєктивних тенденцій, що виявляється в конфронтації по якому-небудь приводу"; по-четверте, "взаємонавязування і взаємний спротив в ситуації негативної форми відносин взаємодії між субєктами, детерміновані їх психологічними позиціями, соціально-психологічними процесами, психофізіологічними станами, поведінковими і мовними проявами" і по-пяте, "різнорівнева взаємодія, обтяжена негативним емоційним фоном і стресовими реакціями".
Частина авторів (наприклад, О.Н. Громова) дотримуються, у тому числі і при дефініції міжособових конфліктів, визначення Л. Козера, що вважається класичним в західній соціології: "Соціальний конфлікт може бути визначений як боротьба із-за цінностей або претензій на статус, владу або обмежені ресурси, в якій цілями конфліктуючих сторін є не тільки досягнення бажаного, на також і нейтралізація, завдання збитку або усунення суперника". Хоч і сам Л. Козер відносить дане визначення і до міжособових конфліктів, відзначаючи, що конфлікт "завжди відбувається у взаємодії між двома або більш особами".
Таким чином, розрізняючись в частковостях, визначення конфлікту (і міжособового конфлікту зокрема) сходяться, на що, наприклад, указують і проведені дослідження А.Я. Анцуповим і А.И. Шипіловим, де автори, проаналізували більше 50 визначень конфлікту в роботах вітчизняних авторів. Н.В. Грішиной проведений аналіз розуміння конфлікту в представленнях різних психологічних концепцій, на основі якого їй були виділені наступні обовязкові ознаки конфлікту: біполярність, активність і наявність субєкта / субєктів.
Аналізувати конфлікт Л.А. Петровська пропонує таким чином: структура конфлікту, його динаміка, функції і типологія
Єдиною загальновизнаною всіма дослідниками класифікації міжособових конфліктів, так само, як і визначення, не існує. Різні варіанти ділення конфліктів, у тому числі і на міжособовому рівні, можна знайти у В.И. Андрєєва, А.Я. Анцупова і А.И. Шипілова, Ф.М. Бородкина і Н.М. Коряк, О.Н. Громовою, М. Дойча, С.В. Кудрявцева і ін. авторів.
Наприклад, В. И. Андреев пропонує наступну