Представлення підлітків про структуру міжособових конфліктів
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?ування причин вчинку, встановлення прямого контакту один з одним, відкрите, неупереджене обговорення і сумісний аналіз ситуації, що склалася, або ж припинення всіх контактів з опонентом (в крайньому випадку). Особисті конфлікти попереджати і усувати важче, ніж ділові, оскільки вони повязані з рисами вдачі, поглядами, переконаннями, соціальними установками і мають свої витоки в глибоких внутрішніх конфліктах.
З конфліктами прямо або побічно більшість авторів звязують агресію, що найяскравіше виявляється в ескалації конфліктів. А. Басс і А. Дарки підрозділяли агресію на пять видів: напад (фізична агресія), непряма, вербальна агресія, роздратування, негативізм, включивши їх в розробленого ними опитувальника, направленого на вивчення агресії. Пізніше А. Басс допрацював дану типологію і запропонував вісім видів агресії, класифікувавши її на підставі трьох шкал: фізична - вербальна, активна - пасивна, пряма - непряма. Не претендуючи на масштабне дослідження представлень підлітків про агресивність, ми обмежилися трьома видами агресії, що активно проявлялася: фізичною, вербальною, непрямою.
1.2 КОНФЛІКТ ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНИХ УЯВЛЕНЬ
Категорія "конфлікт" є не тільки науковим поняттям, що було детально розглянуте в попередньому параграфі, але і категорією буденної свідомості, різновидом соціальних уявлень.
Проблематика соціальних уявлень (або "репрезентацій") в сучасній соціальній психології стала розвиватися в руслі рішення питань соціального пізнання французькою соціологічною школою під керівництвом З. Моськовичи. Найбільш відомими представниками французької школи соціальних уявлень стали З. Моськовичи, Ж.К. Абрік, В. Дуаз, Д. Жоделе, Же.-П. Кодол, і ін. [62, 118, 184, 193, 205, 207 і ін.].
Теорія соціальних уявлень була розвинена з положень Э. Дюркгейма [64], що розрізняв індивідуальні і колективні уявлення. На думку Э. Дюркгейма, у людей існує два типи свідомості: індивідуальне, таке, що характеризує кожного субєкта як індивідуальність, і колективне, таке, що є загальним для якої-небудь соціальної групи. І саме останнє виражається в колективних уявленнях. Колективні уявлення "виходять не з індивідів, узятих ізольовано один від одного, але з їх зєднання" [64, з. 234].
Розвиваючи положення Э. Дюркгейма, С. Московичи вважає, що соціальні уявлення не тотожні колективним представленням Э. Дюркгейма. Це, скоріше, не процедура колективного, а "факт індивідуальної свідомості, психосоціального явища, що включає єдність когнітивного і емоційного".
Соціальні уявлення, на думку З. Моськовичи, - це "універсальний соціально-психологічний феномен, що включає всі форми пізнання", обєднуючий "ідеї, думки, образи і знання, якими спільно користуються члени колективу (спільності)" [185, р. 215]. З. Моськовичи, пояснюючи природу соціальних уявлень, рахує їх поряд "понять, висловів і пояснень, що виникають в повсякденному житті в процесі міжособового спілкування. У нашому суспільстві вони еквівалентні міфам і системам релігійних переконань в традиційних суспільствах: їх можна було б навіть назвати сучасним варіантом здорового глузду". Дане визначення С. Моськовичи вважається класичним.
Уточнюючи визначення, дане З. Моськовичи, Д. Жоделе вважає соціальні уявлення "формою пізнання соціальної дійсності".
Саме Д. Жоделе дала якнайповніше визначення категорії "соціальне уявлення". Вона вважає, що категорія "соціальне уявлення" "позначає специфічну форму пізнання, а саме знання здорового глузду, зміст, функції і відтворення якого соціально обумовлені. У ширшому плані соціальні уявлення - це властивості буденного практичного мислення, направлені на освоєння і осмислення соціального, матеріального і ідеального оточення. Як такі, вони володіють особливими характеристиками в області організації змісту, ментальних операцій і логіки. Соціальна детермінована змісту і самого процесу уявлення зумовлені контекстом і умовами їх виникнення, каналами циркуляції, нарешті, функціями, які вони виконують у взаємодії з світом і іншими людьми" [204, р. 361-362].
Визначити соціальні уявлення намагалися і у вітчизняній соціальній психології. Наприклад, Е.Б. Маценова запропонувала таке визначення: "Соціальне уявлення - це спосіб осмислення, інтерпретації людиною феноменів соціального життя" [112, з. 3].
Проблематика соціальних уявлень, початок вивчення якої був покладений у французькій школі С. Моськовичи і його послідовниками, отримала певну підтримку і у дослідників інших країн, Наприклад, австралійських авторів M. Augoustinos, J.M. Innes [185] німецьких учених Би. Шефер, Б. Шледер [175], фінських A. Vornanen, H. Raty, L. Snellman і японських дослідників H. Azuma, K. Kashivagi [48] і ін.
У сучасній вітчизняній соціальній психології соціальні уявлення вивчаються як одне з функціонально створюючих соціальне мислення процедур такими ученими, як К.А. Абульханова-Славська [4]; Г.М. Андрєєва [11]; Г.Э Беліцька, О.П. Миколаєва [4]; В.В. Знаків [77] і ін.
З категорією "соціальні уявлення" змикається категорія "життєві поняття", розроблена у вітчизняній психологічній науці Л.С. Виготським [37]. Життєві поняття протиставлялися їм науковим поняттям. Перші формуються раніше других і утворюються на основі власного досвіду, другі - на основі звязків з іншими поняттями [37].
Подібної думки дотримується і О.К. Тіхоміров [154]. Життєві поняття (разом з науковими поняттями) він повязував безпосередньо з узагальненнями. Життєві поняття підрозділяв на два класи