Право на соцСЦальне забезпечення в системСЦ прав СЦ свобод людини СЦ громадянина
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Право на соцСЦальне забезпечення в системСЦ прав СЦ свобод людини СЦ громадянина
Права СЦ свободи людини, ii правовий статус, визначаСФ ступСЦнь свободи людини в суспСЦльствСЦ. Це обумовлюСФться тим, що визнанСЦ державою права СЦ свободи людини, не тСЦльки обмежують владу, але й окреслюють межСЦ ii втручання в життя СЦ дСЦяльнСЦсть людини. Цей найголовнСЦший принцип вСЦдносин людина-держава сформульований в КонституцСЦi Украiни таким чином: "Права СЦ свободи людини та iх гарантСЦi визначають змСЦст СЦ спрямованСЦсть дСЦяльностСЦ держави. Держава вСЦдповСЦдаСФ перед людиною за свою дСЦяльнСЦсть. Утвердження та забезпечення прав СЦ свобод людини СФ головним обовязком держави" (частина 2 статтСЦ 3 КонституцСЦi Украiни).
Проблема прав СЦ свобод людини привертала СЦ привертаСФ увагу мислителСЦв рСЦзних епох розвитку цивСЦлСЦзацСЦi СЦ залишаСФться актуальною в даний час. У цьому звязку абсолютно точно вСЦдзначено, що за будь-якого демократичного ладу суспСЦльства права СЦ свободи громадян, а також iхнСЦ обовязки становлять собою найважливСЦший соцСЦальний СЦ полСЦтико-юридичний СЦнститут, що обСФктивно виступаСФ мСЦрилом досягнень даного суспСЦльства, його вСЦзитною карткою, показником зрСЦлостСЦ, цивСЦлСЦзованостСЦ. У той же час, слСЦд зазначити, що сучасний каталог прав СЦ свобод людини СЦ громадянина не СФ творенням сучасного поколСЦння. Навпаки, вСЦн СФ результатом тривалого СЦсторичного становлення еталонСЦв СЦ стандартСЦв, що стали нормою сучаасного суспСЦльства.
Право на соцСЦальне забезпечення входить до цього каталогу СЦ вСЦдноситься до категорСЦi соцСЦально-економСЦчних прав. Уперше цей рСЦзновид прав людини знайшов своСФ позитивне закрСЦплення в КонституцСЦi ФранцСЦi 1793 року СЦ надалСЦ в КонституцСЦi ФранцСЦi 1848 року, ДекларацСЦi прав людини СЦ громадянина. СоцСЦально-економСЦчнСЦ права сформувалися в процесСЦ боротьби рСЦзних класСЦв СЦ станСЦв за полСЦпшення свого економСЦчного становища, за пСЦдвищення культурного статусу. Незважаючи на те, що соцСЦально-економСЦчнСЦ права сформувалися як права, визнанСЦ лише тими державами, якСЦ досягли певного рСЦвня цивСЦлСЦзованостСЦ, слушно вСЦдзначаСФться, що "на даний час обсяг прав СЦ свобод особи визначаСФться не тСЦльки конкретними особливостями того чи СЦншого суспСЦльства, але й розвитком людськоi цивСЦлСЦзацСЦi в цСЦлому, рСЦвнем СЦ ступенем СЦнтегрованостСЦ мСЦжнародного спСЦвтовариства". Так, сьогоднСЦ соцСЦальнСЦ права знаходять своСФ закрСЦплення в численних мСЦжнародних актах. Серед них окремСЦ акти СФ актами загального характеру. До таких, зокрема, вСЦдноситься Загальна декларацСЦя прав людини, в статтСЦ 22 якоi проголошено, що кожна людина як член суспСЦльства маСФ право на соцСЦальне забезпечення. Це положення розкриваСФться в статтСЦ 25 ДекларацСЦi, вСЦдповСЦдно до якоi кожна людина маСФ право на забезпечення у випадку безробСЦття, хвороби, СЦнвалСЦдностСЦ, вдСЦвства, настання старостСЦ або СЦншого випадку втрати засобСЦв до СЦснування з незалежних вСЦд неi причин. КрСЦм того, СЦснують також низка спецСЦалСЦзованих мСЦжнародних актСЦв, безпосередньо, присвячених цьому рСЦзновиду прав (наприклад, МСЦжнародний пакт про економСЦчнСЦ, соцСЦальнСЦ та культурнСЦ права, РДвропейська соцСЦальна хартСЦя (переглянута)). Ними також передбачаСФться право кожноi людини на соцСЦальне забезпечення, включаючи соцСЦальне страхування.
КрСЦм того, ОрганСЦзацСЦСФю ОбСФднаних НацСЦй був створений спецСЦалСЦзований орган - МСЦжнародна органСЦзацСЦя працСЦ (надалСЦ - МОП), задачами якоi СФ, вСЦдповСЦдно до ФСЦладельфСЦйськоi декларацСЦi вСЦд 10 травня 1944 року, включеноi до Статуту МОП в якостСЦ його доповнення, сприяння прийняттю краiнами свСЦту програм, спрямованих, в тому числСЦ й на розширення СЦ полСЦпшення соцСЦального забезпечення.
МОП було прийнято низку конвенцСЦй, присвячених соцСЦальним правам, зокрема такому рСЦзновиду соцСЦальних прав як право на соцСЦальне забезпечення. До таких актСЦв, наприклад, вСЦдносяться КонвенцСЦя МОП № 117 про основнСЦ цСЦлСЦ та норми соцСЦальноi полСЦтики, КонвенцСЦя МОП № 102 про мСЦнСЦмальнСЦ норми соцСЦального забезпечення, КонвенцСЦя МОП № 157 про встановлення мСЦжнародноi системи збереження прав в областСЦ соцСЦального забезпечення та СЦншСЦ.
Роль мСЦжнародно-правових актСЦв, присвячених правам людини важко переоцСЦнити. Як вСЦрно вСЦдзначив О.В. Петришин, "обсяг прав людини, закрСЦплений в мСЦжнародних документах, виконуСФ роль взСЦрця, до якого повиннСЦ прагнути всСЦ народи й держави". ДСЦйсно, у мСЦжнародно-правових актах сконцентрованСЦ найвищСЦ досягнення правових систем свСЦту. Варто погодитися з твердженням про те, що мСЦжнароднСЦ правовСЦ стандарти СФ продуктом зСЦставлення законодавства СЦ досвСЦду рСЦзних краiн. У той же час, необхСЦдно вСЦдзначити, що мСЦжнародно-правовСЦ акти закрСЦплюють лише мСЦнСЦмальнСЦ вимоги, яких повиннСЦ дотримуватися держави або, СЦншими словами, визначають ту планку, нижче якоi держави опускатися не можуть.
Однак для того, щоб мСЦжнародно-правовСЦ акти в галузСЦ соцСЦального забезпечення (зокрема, КонвенцСЦi МОП) стали частиною нацСЦонального законодавства СЦ були регулятором суспСЦльних вСЦдносин в конкретноi краiнСЦ, вони мають бути СЦмплементованСЦ до нацСЦонального законодавства. ВСЦдомо, що СЦмплементацСЦя здСЦйснюСФться такими засобами, як пряме застосування мСЦжнародних норм у випадку ратифСЦкацСЦi державою конвенцСЦi МОП; змСЦни в законодавствСЦ у звязку з бажанням ратифСЦкувати мСЦжнародний договСЦр (конвенцСЦю) СЦ привести внутрСЦшнСФ законодавство у вСЦдповСЦднСЦсть до положень угоди; врахування зауважень спостережних органСЦв МОП у з