Права СЦ обов'язки сторСЦн, що беруть участь в цивСЦльному процесСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?я як на основу своiх вимог СЦ заперечень; вСЦдстоювати свою позицСЦю в справСЦ;
РСЦвнСЦсть сторСЦн.
Судове провадження здСЦйснюСФться на основСЦ рСЦвностСЦ сторСЦн (ст.129 КонституцСЦi Украiни). Принцип рСЦвностСЦ тСЦсно повязаний з принципом рСЦвностСЦ перед законом СЦ судом. Його суть виражаСФться в установленому законом СЦ забезпечуСФться судом рСЦвних можливостей сторСЦн реально використовувати процесуальнСЦ засоби судового захисту прав та СЦнтересСЦв. Завдяки дСЦi даного принципу сторони можуть знайомитись з матерСЦалами справи, робити з них виписки, задавати питання СЦншим учасникам процесу, свСЦдкам СЦ експертам, давати уснСЦ та письмовСЦ розяснення суду, давати своi висновки по всСЦм питанням в судовому процесСЦ, заперечувати проти доводСЦв СЦ висновкСЦв СЦншоi сторони, брати участь в судових дебатах, оскаржувати судовСЦ акти у вищестоящий суд.
ЗмСЦст принципу рСЦвностСЦ сторСЦн розкриваСФться в рядСЦ статей ЦПК. Так у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ ст.103 ЦПК Украiни сторони користуються рСЦвними процесуальними правами. РЗм забезпечуСФться також СЦнша рСЦвна можливСЦсть брати участь в розглядСЦ справ в судовому засСЦданнСЦ: сторони повСЦдомляються про мСЦсце СЦ час судового засСЦдання або скоСФннСЦ певного процесуальноi дСЦi; пСЦсля викладеннСЦ справи справи по сутСЦ, суд заслуховуСФ розяснення сторСЦн та СЦнших учасникСЦв процесу ( ст.180 ЦПК Украiни).
Маючи рСЦвнСЦ процесуальнСЦ права, сторони несуть СЦ рСЦвнСЦ процесуальнСЦ обовязки. В ч.2 ст.99 ЦПК Украiни. Це важливе положення сформулювано так: особи, якСЦ беруть участь в справСЦ, до яких закон вСЦдносять СЦ сторони, зобовязанСЦ добросовСЦсно користуватись всСЦма належними iм процесуальними правами.
4б. Принципи цивСЦльного процесуального
права закрСЦпленСЦ в галузевому законодавствСЦ.
ДиспозитивнСЦсть
Поняття тАЬдиспозитивнСЦстьтАЭ походить вСЦд лат тАЬdispositivusтАЭ- тАЬмаю в розпорядженнСЦтАЭ. Юридичний термСЦн тАЬдиспозитивнСЦстьтАЭ означаСФ можливСЦсть особи на свСЦй розсуд розпоряджатись субСФктивними правами. Принцип диспозитивностСЦ заключаСФться у можливостСЦ осСЦб, якСЦ беруть участь у справСЦ, мати в розпорядженнСЦ своi матерСЦальнСЦ та процесуальнСЦ права, а також засоби iх захисту. Так у вСЦдповСЦдностСЦ до ст.103 ЦПК Украiни, позивач маСФ право змСЦнити змСЦст чи предмет позову, збСЦльшити чи зменшити розмСЦр позовних вимог або вСЦдмовитись вСЦд позову. ВСЦдповСЦдач вправСЦ визнати позов. Сторони можуть закСЦнчити справу мировою угодою.
Свобода осСЦб, якСЦ беруть участь у справСЦ, розпоряджатись наявними матерСЦальними права СЦ процесуальними засобами iх захисту обумовлена свободою особистостСЦ в УкраiнСЦ. Воля сторСЦн в дозволених законом межах розпоряджатись належним iм правами в цивСЦльному процесСЦ не протирСЦчать цСЦлям правосуддя по цивСЦльним справам, так як дСЦяльнСЦсть суда, його процесуальнСЦ вСЦдносини з учасниками цивСЦльноi справи будуються з врахуванням самостСЦйностСЦ, вСЦдомоi автономСЦi, розпоряджень, якСЦ належать учасника цивСЦльних правовСЦдносин. ЦивСЦльний процесуальний закон в цСЦлях здСЦйснення судового захисту субСФктивних цивСЦльних прав якСЦ надаються кожному субСФкту права СЦ визначаються процесуальними засобаим, яким останнСЦй може вСЦльно розпоряджатись в процесСЦ.
ДиспозитивнСЦсть в областСЦ цивСЦльного процесу являСФться продовженням СЦ наслСЦдком диспозитивного начала, характерного для цивСЦльних матерСЦальних правовСЦдносин. Початок диспозитивностСЦ ПронизуСФ все цивСЦльне судове провадження вСЦд порушення конкретноi справедливо виконавчого провадження.
ЗмСЦст принципу дистозитивностСЦ характеризуСФться тими широкими правами, якими закон надСЦляСФ сторони та СЦнших осСЦб в справСЦ. В ЦивСЦльному процесуальному кодексСЦ Украiни вони закрСЦпленСЦ в ст.103 . Особи, якСЦ беруть участь у справСЦ мають широкСЦ СЦ рСЦзностороннСЦ процесуальнСЦ повноваження, але змСЦст принципа диспозитивностСЦ включаСФ лише тСЦ з них, якими повязанСЦ з предметом судовоi дСЦяльностСЦ СЦ здСЦйснення яких впливаСФ на рух процесу.
В змСЦстСЦ принципа диспозитивностСЦ з точки зору його нормального вираження СЦ здСЦйснення входять повноваження повязанСЦ з розпорядженням сторонами матерСЦальними правами СЦ процесуальними засобами iх захисту, вСЦдносяться: предявлення позову та зустрСЦчного позову, заяви, скарги, певного характеру СЦ обСФму позовних вимог СЦ заперечень; можливСЦсть iх змСЦн; вСЦдмова вСЦд позову; визнання позову, заключення мировоi угоди.
По своСФму характеру принцип диспозитивностСЦ являСФться специфСЦчним галузевим, тому що в цивСЦльному процесСЦ сторони можуть вСЦльно розпоряджатись предметом судового провадження (спСЦрним матерСЦальним правом ) СЦ процесуальними засобами, тобто, своiми дСЦями на рух процесу.
Разом з тим за судом зберСЦгаСФться право контролю за деякими розпорядчими дСЦями сторСЦн: наприклад, за заключеннСЦ мировоi угоди або визнання вСЦдповСЦдачем позову. Суд контролюСФ цСЦ дСЦi з тим, щоб вони не протирСЦчили закону СЦ не порушували права СЦнших (крСЦм сторСЦн) осСЦб.
УснСЦсть судового провадження
В цивСЦльному судовому провадженнСЦ викладення процесуального матерСЦалу здСЦйснюСФться в двох формах- уснСЦй СЦ письмовСЦй. Кожна з них маСФ своi позитивнСЦ та негативнСЦ сторони. Усна форма необхСЦдна там, де процес здСЦйснюСФться гласно СЦ переслСЦдуСФ мету завдань виховання. Тому найбСЦльш прогресивним СЦ демократичним визнаСФться принцип усностСЦ в тому змСЦстСЦ, що спСЦлкування суду з учас