ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
апСЦрнСЦ. ДебСЦти змСЦнюються вСЦд 0,15 до 8,0 л/с. Вода трСЦщинуватих кристалСЦчних порСЦд характеризуСФться високою питною якСЦстю СЦ придатна для водопостачання. Вона вСЦдноситься до гСЦдрокарбонатно-кальцСЦСФвих СЦз загальною мСЦнералСЦзацСЦСФю 100 600 мг/л СЦ жорсткСЦстю 1,32 3,84 мг-екв/л [17].
У районСЦ м. Корець та с. Маренин за допомогою свердловин пСЦд неогеновими глинами в трСЦщинуватих гранСЦтах виявлено пСЦдземнСЦ води з пСЦдвищеним вмСЦстом радону, мСЦнералСЦзацСЦя води 1 1,1 г/л. Вона належить до гСЦдрокарбонатно-хлоридно-кальцСЦСФво-магнСЦСФвого типу. Це холодна радонова вода, якою лСЦкують органи руху, нервову систему. МСЦсцеве населення використовувало воду СЦз джерел для лСЦкування очей [30].
СлабомСЦнералСЦзованСЦ залСЦзистСЦ води з вмСЦстом загального залСЦза 11 40 мг/дм3 виявлено в районСЦ м. Корця.
ВодозабСЦр пСЦдземних вод за видами використання розподСЦляСФться так: на господарсько-питнСЦ потреби 245 тис. м3 на добу, на виробничо-технСЦчнСЦ 39,4 тис. м3 на добу; самовилив 6 тис. м3 на добу; нерацСЦональний скид карСФрних вод 26,6 тис. м3 на добу. Всього 317 тис. м3 на добу.
Отже, на територСЦi дослСЦдження СФ потужнСЦ горизонти поверхневих СЦ пСЦдземних вод, якСЦ можуть задовольнити потреби господарства.
2.5 ТРрунти
Тому чи СЦншому типу ТСрунтСЦв вСЦдповСЦдаСФ той чи СЦнший тип лСЦсу. Там, де грунт пСЦщаний, бСЦдний на поживнСЦ речовини СЦ сухий, ростимуть сосняки. Глинистий грунт мСЦстить бСЦльше поживних речовин СЦ вологи, тож формуються СЦншСЦ типи лСЦсу.
ЛСЦсова пСЦдстилка шар опалого листя СЦ хвоi. Багато важливих процесСЦв повязанСЦ з нею. ПСЦдстилка впливаСФ на життя рослин, на iх водний режим СЦ надходження поживних речовин у ТСрунт. Коренева система деяких лСЦсових трав майже повнСЦстю знаходиться в пСЦдстилцСЦ. В нСЦй зимуСФ також грибниця СЦ спори переважноi бСЦльшостСЦ грибСЦв, зокрема СЦ паразитСЦв лСЦсових рослин.
НайбСЦльш розповсюдженими типами ТСрунтСЦв на територСЦi дослСЦдження СФ дерново-пСЦдзолистСЦ, болотно-пСЦдзолистСЦ, дерновСЦ СЦ лучно-болотнСЦ, якСЦ розпадаються на багато рСЦзновидСЦв в залежностСЦ вСЦд складу материнських порСЦд, СЦ глибини залягання ТСрунтових вод.
1. Дерново-пСЦдзолистСЦ ТСрунти утворюються пСЦд шаром листяно-хвойних дерев за участю травноi рослинностСЦ. За ступенем пСЦдзолистостСЦ вони бувають слабо- та середньопСЦдзолистСЦ; за ступенем оглеСФностСЦ глеюватСЦ, глейовСЦ; за механСЦчним складом пСЦщанСЦ, глинисто-пСЦщанСЦ та супСЦщанСЦ.
У профСЦлСЦ дерново-пСЦдзолистого ТСрунту видСЦляють такСЦ горизонти:
Н0 0-3 см залишки лСЦсовоi пСЦдстилки з хвоi, листя, гСЦлок, темно-бурого кольору, перехСЦд поступовий.
Н1 3-6 см слаборозвинений гумусовий горизонт або сульфатний гумус, пухкий, вологий, перехСЦд поступовий.
Не 6-25 см пСЦдзолистий горизонт, свСЦтлувато-сСЦрий, мСЦсцями плямистий, вСЦдмитий вСЦд глинистих частинок, супСЦщаний зустрСЦчаСФться гумусовСЦ просякнення СЦ плями, свСЦжий, перехСЦд поступовий.
ЕРЖ 26-35 см перехСЦдний горизонт мСЦж пСЦдзолистим СЦ СЦлювСЦальним, ущСЦльнений глинисто-пСЦщаний, свСЦжий, перехСЦд поступовий.
РЖ 36-85 см СЦлювСЦальний горизонт, призмовидно-грудучкуватий, щСЦльний, пСЦщаний, вологий, перехСЦд рСЦзкий.
Р 86 см СЦ бСЦльше материнська порода, свСЦтло-жовтСЦ шаруватСЦ водно-льодовиковСЦ вСЦдклади СЦ пСЦщанСЦ шари чергуються з бурувато супСЦщаними шарами.
Тому на водно-льодовикових СЦ давньоалювСЦальних пСЦщаних та глинисто-пСЦщаних вСЦдкладах утворилися такСЦ види ТСрунтСЦв: дерново-слабопСЦдозолистСЦ глеСФвСЦ легкосупСЦщанСЦ ТСрунти. На водно-льодовикових СЦ давньоалювСЦальних легкопусСЦщаних СЦ супСЦщаних вСЦдкладах дерново-слабопСЦдзолистСЦ глеСФватСЦ легкосупСЦщанСЦ, дерново-слабопСЦдзолистСЦ глеСФвСЦ супСЦщанСЦ СЦ легкосупСЦщанСЦ, дерново-середньопСЦдзолистСЦ глеСФвСЦ супСЦщанСЦ та СЦн.
На водно-льодовикових СЦ давньоалювСЦальних суглинистих вСЦдкладах дерново-середньопСЦдзолистСЦ глеСФвСЦ супСЦщанСЦ.
На водно-льодовикових вСЦдкладах СЦ близькопСЦдстилаючих елювСЦСФм кристалСЦчних породах утворилися дерново-слабопСЦдзолистСЦ глеСФвСЦ легкосупСЦщанСЦ СЦ супСЦщанСЦ, та дерново-середньопСЦдзолистСЦ глеСФвСЦ легкосупСЦщанСЦ.
Цей тип ТСрунту маСФ низький вмСЦст гумусу (1,0-2,0 %), СФмкСЦсть вбирання 2-6 мг-екв на 100 г ТСрунту, кислу реакцСЦю СЦ низьку насиченСЦсть основами. Завдяки СЦнтенсивному промиванню цСЦ ТСрунти мають низький вмСЦст поживних речовин, поганСЦ воднСЦ СЦ фСЦзичнСЦ властивостСЦ, низький ступСЦнь оструктуреностСЦ.
2. Дерново-пСЦдзолистСЦ оглеСФнСЦ (глеюватСЦ та глеСФвСЦ) ТСрунти розташованСЦ у знижених дСЦлянках. ГлеюватСЦсть, зумовлена тимчасовим застоСФм вод, випаданням атмосферних опадСЦв або близькСЦстю залягання ТСрунтових вод. ОглеСФння бСЦохСЦмСЦчний процес перетворення окисних сполук, залСЦза СЦ алюмСЦнСЦю у закиснСЦ форми, що вСЦдбуваються за анаеробних умов при тривалому перезволоженнСЦ ТСрунту. ГлеюватСЦ ТСрунти iх ознаки помСЦтнСЦ в материнськСЦй породСЦ у нижнСЦй частинСЦ СЦлювСЦального горизонту, оглеСФння поширилось на весь СЦлювСЦальний горизонт.
ПСЦд гумусовим горизонтом дерново-пСЦдзолисто-глеСФвих ТСрунтСЦв залягаСФ вимитий бСЦлястий елювСЦальний пСЦсок. Глибина цього горизонту 10-40 см. РЖлювСЦальний горизонт маСФ вигляд брудно-бурого ущСЦльненого глинисто-пСЦщаного прошарку. ГлеСФвСЦ ТСрунти вСЦдзначаються малим вмСЦстом гумусу СЦ пСЦдвищеною кислотнСЦстю, зумовленою рухомим алюмСЦнСЦСФм, СЦоном, найбСЦльш шкСЦдливий для рослин.
РодючСЦсть дерново-пСЦдзолистих ТСрунтСЦв можна пСЦдвищувати за допомогою комплекту заходСЦв: вапнуванням СЦ внесенням органСЦчних та мСЦнеральних добрив (азотнСЦ, фосфорнСЦ СЦ калСЦйнСЦ), мСЦкродобрив (мСЦдних, борних, марганцевих).
На цих ТСрунтах вирощують овочевСЦ, технСЦчнСЦ СЦ кормовСЦ культури, зокрема трави.
3. Болотно-пСЦдзолистСЦ ТСрунти. На водно-ль