ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
алеозойськоi моноклСЦналСЦ, утворюючи другий структурний-стратиграфСЦчний поверх в описуванСЦй частинСЦ ВПП. Молодших вСЦдкладСЦв верхньоi крейди на територСЦi не виявлено, хоча при наближеннСЦ до ЛьвСЦвськоi западини вони займають значнСЦ площСЦ на докайнозойськСЦй поверхнСЦ.
ВСЦдклади кайнозойськоi групи представленСЦ осадами комплексами всСЦх трьох систем палеогеновоi, неогеновоi та антропогеновоi (альпСЦйський тектогенний цикл).
НайдавнСЦшСЦ утворення палеогеновоi СЦ неогеновоi системи тортонськСЦ яруси: пСЦски СЦ пСЦсковики неогеновоi системи, потужнСЦстю 10 15 м, деСЦнде глини палеогеновоi системи, потужнСЦстю 40 55 м.
Сарматський ярус неогеновоi системи територСЦi дослСЦдження представлений пСЦсками, рСЦдше вапняками, глинами, що СЦнодСЦ перекриваються сСЦро-жовтими вапняками черепашниками з численними прошарками пСЦскСЦв та пСЦсковикСЦв.
ВСЦдклади антропогену в РСЦвненськСЦй областСЦ виявляються у виглядСЦ малопотужного четвертинного плаща. Льодовиковий комплекс представлений як гляцСЦальними (моренними) так СЦ флювСЦо-гляцСЦальними (водно-льодовиковими) вСЦдкладами середнього плейстоцену ДнСЦпровське зледенСЦння (330 220 тис. р. т.). МореннСЦ утворення сформованСЦ пСЦсками з гравСЦСФм, галькою, що перешаровуються супСЦсками СЦ суглинками, потужнСЦстю 2-4-18 м. ЦСЦ вСЦдклади пСЦдстилаються, перешаровуються СЦ перекриваються водно-льодовиковими (флювСЦо-гляцСЦальними) осадами у виглядСЦ несортованих кварцевих пСЦскСЦв з тонкими прошарками супСЦскСЦв СЦ суглинкСЦв. ПотужнСЦсть яких змСЦнюСФться вСЦд 1 3 до 10 16 м (30 м).
АлювСЦальний комплекс СФ домСЦнуючим серед четвертинних вСЦдкладСЦв; поширенСЦ алювСЦальнСЦ осади рСЦзного вСЦку переважно у межах рСЦчкових долин, складаючи заплави та надзаплавнСЦ тераси. НайдавнСЦшСЦ алювСЦальнСЦ вСЦдклади на територСЦi датуються середнСЦм плейстоценом СЦ спСЦвпадають у часСЦ з днСЦпровським зледенСЦнням. Вони складають основу третьоi надзаплавноi тераси та представленСЦ рСЦзнозернистими СЦ дрСЦбнозернистими кварцевими пСЦсками з прошарками супСЦскСЦв СЦ суглинкСЦв, потужнСЦстю 10-14 м. Верхньоплейстоценовий алювСЦй поширений на територСЦi значно бСЦльше СЦ складаСФ основу других СЦ перших надзаплавних терас. На других надзаплавних терасах Стиру СЦ ГоринСЦ простежуються СЦстотнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ у складСЦ СЦ будовСЦ алювСЦю мСЦж ПолСЦською низовиною та Волинською височиною. У полСЦськСЦй частинСЦ переважають кварцевСЦ пСЦски з включеннями гальки СЦ гравСЦю, крейди, мергелСЦв, потужнСЦстю 4 6 м, а на пСЦвднСЦ супСЦщано-суглинистСЦ товщСЦ, потужнСЦстю 6 8 м (10 м), що перекриваються еолово-делювСЦальною "шапкоютАЮ лесовидних порСЦд. ПотужнСЦсть перших надзаплавних терас складаСФ 15 20 м [17].
СучаснСЦ (голоценовСЦ) болотнСЦ вСЦдклади зустрСЦчаються незначними СЦзольованими дСЦлянками, та представленСЦ утвореннями низинних болСЦт, складеними торфами з прошарками СЦ лСЦнзами пСЦскСЦв, потужнСЦстю до 2 3 м. В межах басейну Корчика, Корецького району, зустрСЦчаються порСЦвняно невеликСЦ дСЦлянки з малопотужною (до 1,5 м) корою вивСЦтрювання (елювСЦальнСЦ вСЦдклади) кристалСЦчних порСЦд, представленою пухкою щебенистою масою. ВнаслСЦдок вивСЦтрювання кристалСЦчних порСЦд (в основному гранСЦтСЦв) на територСЦi Украiнського щита виникло багато родовищ глин (каолСЦнСЦв). Це сировина для фарфорово-фаянсовоi промисловостСЦ СЦ промисловостСЦ вогнетривких матерСЦалСЦв. ПромисловСЦ поклади вСЦдомСЦ бСЦля сСЦл КлесСЦв, Маренин, Закорчицьке Корецького району та СЦн. З СЦнших вСЦдкладСЦв кори вивСЦтрювання порСЦд УКЩ варто вказати на графСЦт, що виявлено у сланцях бСЦля мСЦста Корця СЦ села БСЦльчаки. Щодо болотних руд, то вони не мають практичного значення [30].
АнтропогеновСЦ вСЦдклади мають велике значення для народного господарства, постачаючи району будСЦвельнСЦ матерСЦали, сировину для мСЦсцевого гончарного виробництва, добриво для полСЦв [30].
ВСЦд геотектонСЦки залежить геоморфологСЦя (рельСФф) територСЦi. РЖншими словами, рельСФф вСЦдображаСФ особливостСЦ будови лСЦтосфери. ТериторСЦя дослСЦдження характеризуСФться рельСФфом, характерним для пСЦдвищеноi частини ПолСЦськоi низовини, у виглядСЦ слабо хвилястоi рСЦвнини.
ПСЦд час наступних етапСЦв зледенСЦння у МосковськСЦй СЦ ВалдайськСЦ часи льодовики не досягали територСЦi РСЦвненщини, проте саме тодСЦ утворилися основнСЦ маси пСЦщаних водно-льодовикових (флювСЦо-гляцСЦальних) вСЦдкладСЦв, якСЦ збереглися значно краще, нСЦж подСЦбнСЦ вСЦдклади днСЦпровськоi, а тим бСЦльше окськоi епохи зледенСЦння. Епохи великих плейстоценових зледенСЦнь залишили незгладимий слСЦд у сучаснСЦй будовСЦ поверхнСЦ РСЦвненщини, особливо у пСЦвнСЦчнСЦй ii частинСЦ. НайбСЦльш поширенСЦ форми рельСФфу, створенСЦ такими льодовиковими водами зандровСЦ рСЦвнини, а СЦнодСЦ ози, що являють собою вузькСЦ (до 70100 м) пСЦщано-гравСЦйнСЦ вали з численними валунами. Простягаючись на 2,5 3 км, цСЦ вали нагадують велетенськСЦ насипи, що припСЦднятСЦ над площиною рСЦвнини на 7 12 м, а СЦнодСЦ СЦ на 15 20 м.
Не менш важливу роль у формуваннСЦ сучасного рельСФфу ПолСЦськоi низовини вСЦдСЦграли поверхневСЦ водотоки. РЗх геоморфологСЦчна роль головним чином виявилася в утвореннСЦ рСЦчкових долин (долинний рельСФф). За пСЦдрахунками О. М. Маринича (1962 р.), на давнСЦ та сучаснСЦ рСЦчковСЦ долини припадаСФ 45% територСЦi [19].
Еоловий рельСФф зандровоi рСЦвнини представлений горбами, кучугурами, валами, параболСЦчними дюнами, висотою 10 15 м (5 7 м). Його основною СФ рСЦзнСЦ за походженням СЦ вСЦком пСЦщанСЦ вСЦдклади (флювСЦо-гляцСЦальнСЦ, алювСЦальнСЦ, озернСЦ.
ДенудацСЦйний рельСФф на кристалСЦчнСЦй основСЦ поширений вздовж правобережжя долини СлучСЦ. Тут на поверхню виходять кристалСЦчнСЦ породи докембрСЦю, якСЦ утворюють досить широкСЦ тАЮгранСЦтнСЦ поля", а СЦнодСЦ зберСЦгаються х