ОсобливостСЦ фСЦтоценозСЦв Корецького лСЦсництва РСЦвненського лСЦсгоспу
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
опадСЦв в окремСЦ роки сягають 200 250 мм, а добовСЦ максимуми 120 170 мм. Впродовж року бувають затяжнСЦ дощовСЦ перСЦоди (до 7-8 дСЦб). Середня ж тривалСЦсть бездощових перСЦодСЦв становить 2 3 днСЦ. ЙмовСЦрнСЦсть безперервних перСЦодСЦв без опадСЦв тривалСЦстю 40 50 днСЦв (велика посуха) становить 5 10 %, такСЦ перСЦоди спостерСЦгаються один раз на десять-двадцять рокСЦв.
Таблиця 1. КлСЦматичнСЦ показники району, дослСЦдження за даними метеостанцСЦi, РСЦвне
№ п/пназва показникСЦводиниця вимСЦрузначеннядата1температура повСЦтря:
1) середньорСЦчна
2) абсолютна максимальна
3) абсолютна мСЦнСЦмальна
0С
-//-
-//-
+ 6,9
+ 38
- 34,52кСЦлькСЦсть опадСЦв на рСЦкмм6833 тривалСЦсть вегетацСЦйного перСЦодудСЦб195-2054останнСЦ заморозки весноюдата20.05-25.055першСЦ заморозки осСЦнню-//-9.09-17.096середнСФ замерзання рСЦк-//-15.127середнСФ значення початку повенСЦ-//-5.03-15.038снСЦговий покрив, появасм13-1520.12-5.03.9глибина промерзання ТСрунтусм6010рСЦчна хмарнСЦсть
зима
лСЦтобал
-//-
-//-6,8
7,6-8,8
4,4-6,011вСЦдносна вологСЦсть повСЦтря
%
8212напрям переважаючих вСЦтрСЦв за сезонами:
зима
весна
лСЦто
осСЦнь
румб
-//-
-//-
-//-
пн.з.-пн.сх.
пд.зх.
пд.зх.
пд.сх.13середня швидкСЦсть вСЦтрСЦв по сезонах:
зима
весна
лСЦто
осСЦнь
м/с
-//-
-//-
-//-
4,2-5
3,5-4,1
3,0-3,3
3,4-3,814випаровування, рСЦкмм525-55015туманиднСЦв5316грози-//-2917хуртовини-//-2218ожеледь8-10
Зволоження ТСрунту залежить вСЦд рельСФфу та глибини залягання ТСрунтових вод. РСЦчний максимум запасСЦв вологи за близького залягання ТСрунтових вод спостерСЦгаСФться у кСЦнцСЦ зими та навеснСЦ СЦ нерСЦдко перевищуСФ повну волого мСЦсткСЦсть ТСрунту.
СнСЦговий покрив на територСЦi дослСЦдження нестСЦйкий, що пояснюСФться частими, а деколи СЦ глибокими вСЦдлигами. ЗдебСЦльшого за холодний перСЦод висота снСЦгового покриву становить 1315 см. ПотужнСЦсть його змСЦнюСФться в залежностСЦ вСЦд СЦнтенсивностСЦ СЦ тривалостСЦ снСЦгопадСЦв, вСЦтрового режиму, вСЦдлиги тощо.
Випаровування одна з основних складових теплового СЦ водного балансу територСЦi дослСЦдження. Величина випаровування становить 525550 мм/рСЦк. На лСЦтнСЦ мСЦсяцСЦ припадають максимальнСЦ значення випаровування (280 мм), протягом осенСЦ вона зменшуСФться з 4045 мм у вереснСЦ до 6 7 мм у листопадСЦ. ВегетацСЦйний перСЦод починаСФться 5 9 квСЦтня СЦ триваСФ до першоi другоi декади листопада. Середньодобова температура повСЦтря понад 50С утримуСФться 195 205 дСЦб. ОстаннСЦ заморозки мають мСЦсце в травнСЦ, першСЦ заморозки восени у першСЦй декадСЦ вересня на початку жовтня; тривалСЦсть без морозного перСЦоду 140 142 дСЦб.
Таблиця 2. Значення середньомСЦсячних температур (0С) за даними РСЦвненськоi метеостанцСЦi
№пока-
зникимСЦсяцьрСЦкIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII1серед-
ня тем-перату-ра- 5,5-4,40,37,513,41618,117,413,27,32,2- 2,56,92абсолю-
тний ма-ксимум темпера-
тури9
197513
197723
197431
195232
195835
196336
195937
195233
194627
196619
195715
196137
19523абсолю-
тний мСЦ-нСЦмум темпе-ратури-34
1950-29
1963-25
1963-7
1952-4
19651
19786
19512
1966-3
1977-10
1979-20
1979-26
1969-34
1950
Таблиця 3. Значення середньомСЦсячна кСЦлькостСЦ опадСЦв (мм) за даними РСЦвне-метеостанцСЦi
№
п/пвиди опадСЦвмСЦсяць рСЦк IIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII1рСЦдкСЦ457365774847454382894702твердСЦ1817112-----1515693мСЦшанСЦ9101192---1610674разом313229473974847455454340613
Отже, деякСЦ клСЦматичнСЦ показники позитивно впливають на стан лСЦсових насаджень, а деякСЦ (град, мокрий снСЦг, сильнСЦ вСЦтри, раннСЦ заморозки) негативно позначаються на життСЦ лСЦсу.
2.4 ГСЦдрологСЦя району дослСЦдження
ВСЦдносно високе зволоження територСЦi дослСЦдження, зумовлене не стСЦльки надмСЦрною кСЦлькСЦстю атмосферних опадСЦв, скСЦльки досить стабСЦльним переважанням опадСЦв над випаровуванням, у сприятливих умовах рСЦвнинного рельСФфу СФ одним з вирСЦшальних факторСЦв формування густоi СЦ рСЦзноманСЦтноi мережСЦ поверхневих вод, представлених рСЦчками, численними струмками, каналами СЦ болотами.
Щодо дослСЦджуваноi територСЦi, то ii дренують лСЦвСЦ притоки, а саме: р. Случа, р. Корчик (42 км), р. Стави (49 км) та р. Устя (24 км) з численними рСЦчечками, що впадають в р. Стави (р. Топчака, р. ВоробСЦiвка (15 км), р. Клецька (17 км)).
ШвидкСЦсть течСЦi води сягаСФ 0,3 1,2 м/г. РСЦчна амплСЦтуда коливання рСЦвнСЦв на малих рСЦчках становить 0,72,6 м, середнСЦх СЦ великих 1,13,2 м. ПСЦдвищення рСЦвнСЦв води несе загрозу господарству СЦ населення краю СтСЦк рСЦк протягом року нерСЦвномСЦрний. Ця нерСЦвномСЦрнСЦсть визначаСФться гСЦдрогеологСЦчними умовами, характером грунтСЦв, опадами.
ПСЦд час повеней СЦ паводкСЦв вСЦдбуваСФться СЦнтенсивний змив грунтСЦв, рСЦст ярСЦв, замулення водойм, ставкСЦв тощо. РЖнтенсивнСЦсть ерозСЦйних процесСЦв у басейнах рСЦк визначаСФться мутнСЦстю води СЦ кСЦлькСЦстю наносСЦв. Саме навеснСЦ переноситься 50-70 % (СЦнколи 80-95 %) рСЦчного стоку наносСЦв. Весняний льодохСЦд триваСФ 57 днСЦв, спСЦвпадаючи у часСЦ з найвищими рСЦвнями повенСЦ.
Ставки споруджуються з найрозманСЦтнСЦшою метою: риборозведення, водопостачання, боротьба з ерозСЦСФю, регулювання поверхневого стоку тощо. Значна кСЦлькСЦсть ставкСЦв знаходиться у занедбаному станСЦ, водойми замулюються та заболочуються.
Водоносний горизонт кристалСЦчних порСЦд Украiнського щита, у межах територСЦi дослСЦдження повязаний з трСЦщинуватими породами нижнього протезою. ЦСЦ води виявлено за допомогою численних свердловин. ТрСЦщинуватСЦ утворення кристалСЦчного фундаменту (гранСЦту та гранодСЦориту) пСЦдходять пСЦд четвертиннСЦ вСЦдклади, рСЦвень води встановлюються на глибинах 0,2-20 м. Глибина залягання пСЦдземних вод не перевищуСФ 70 м. Залежно вСЦд умов залягання цСЦ води напСЦрнСЦ або безн